- •1. Предмет історії економічної думки.
- •2.Метод дослідження в історії економічної думки.
- •3.Періодизація історії економічної думки.
- •4.Економічні погляди в країнах стародавнього світу та середньовіччя.
- •5.Економічні погляди Стародавнього Китаю. Конфуцій.Легізм. Трактат "Гуань-цзи
- •6.Економічна думка Стародавньої Греції. Ксенофонт Платон, Аристотель
- •7Економічні погляди Стародавнього Риму. Катон Тиберій та Гай
- •9Економічні ідеї феодалізму в арабських країнах. Ібн Хальдун
- •10Ранній меркантилізм. Теорія грошового балансу. В.Стаффорд, г.Скаруффі.
- •12В.Петті (1623-1687
- •13. Французьке відгалуження класичної політекономії. П.Буагільбер (1646-1714).
- •14. Економічні погляди р. Кантільона Перший погляд на оборот суспільного капіталу.
- •15.Історичні умови виникнення фізіократизму та його наукові здобутки. Аналіз чистого продукту.
- •16.«Економічна таблиця» (1758) ф.Кене (1694-1774), її місце в історії економічної думки
- •17.Подальше поглиблення вчення фізіократів. А.Р.Ж.Тюрго (1727-1781).
- •18.А.Сміт. Вчення про багатство нації “Дослідження про природу і причини багатства націй”
- •19.А. Сміт (1723-1790) про розподіл праці, причини виникнення та його обмеження, про походження грошей.
- •20.Вчення а. Сміта (1723-1790) про дійсну і номінальну цінність товару.
- •21.А. Сміт (1723-1790) про складові частини ціни товару. «Догма» Сміта
- •22. А. Сміт (1723-1790) про природну і ринкову ціну товарів.
- •23.А. Сміт (1723-1790) про капітал, його нагромадження та застосування.
- •24.Д.Рікардо .Визначення предмета економічної науки. Вчення про вартість.
- •25 Вчення д.Рікардо (1772-1823) про земельну ренту, заробітну платню та прибуток.
- •26 Наукові здобутки т. Мальтуса: закон народонаселення, розвиток вчення про ренту, перше прогнозування економічних криз.
- •29 Зародження системи національної політичної економії в Німеччині ( ф. Ліст.). Історичної школи.
- •30. Витоки маржиналізму. О. Курно й. Тюнен
- •31 Австрійська школа маржиналізму. К.Менгер о. Бьом-Баверк ф.Візер
- •32 Лондонська школа маржиналізму.Джевонс
- •34 Американське відгалуження маржиналізму. Дж. Б. Кларк (1847–1938).
- •35«Капітал» к. Маркса як наукове відображення руху капіталістичної системи. Теорія додаткової вартості
- •37. Економічні здобутки м.І. Туган-Барановського м. Кондратьєва
- •38. Заснування кембріджської школи. „Принципи економікс” а. Маршалла
- •39. Розвиток а.Маршаллом (1842-1924 р.Р.) теорії попиту та пропозиції.
- •40. Зрівноважена модель а. Маршала Механізм встановлення ринкової рівноваги.
- •41. Розвиток кембриджської школи. А.Пігу
- •43. Задані, залежні і незалежні величини в моделі Дж.М. Кейнса.
- •45. Рекомендації Дж.М. Кейнса щодо державного регулювання економіки.
- •48. Кон`юнктурно-статистичний напрям в інституціоналізмі. В. Мітчелл
- •49. Дж. Коммонс (1862-1945 р.Р.) - засновник соціально-правового напрямку в інституціоналізмі. Теорія колективних дій.
- •50.„Нове індустріальне суспільство” Дж. К. Гелбрейта. Теорія конвергенції.
- •51.Критика кейнсіанства. Наступ консерватизму. Ф. Хайєк, л. Мізес.
- •52.Причини виникнення монетаризму у 70-х р.Р. Хх ст. М.Фрідмен (1912) - засновник чиказької школи.
- •53.Загальні положення та практичні рекомендації сучасного монетаризму.
- •54.Теорія економіки пропозиції. Крива Лаффера.
- •55.Теорії адаптивних та раціональних передбачень. Р. Лукас (1937-1995 р.Р.).
- •56.Теорії економічного зростання та економічного розвитку. Римський клуб.
- •57.Теорія соціального ринкового господарства. Реформи л. Ерхарда.
- •58.П. Самуельсон (1908-2006). Концепція «кейнсіансько-неокласичного синтезу».
- •59.Неоінституціоналізм. Методологічні особливості та загальні напрямки дослідження.
- •60.Теорія прав власності та трансакційні витрати. Теорема р. Коуза.
60.Теорія прав власності та трансакційні витрати. Теорема р. Коуза.
Трансформационные затраты - это затраты, которые сопровождают процесс физического изменения материала, вследствие чего получается продукт, который имеет определенную ценность. В эти затраты входят не только затраты обработки материала, но и затраты, которые связанны с планированием и координацией процесса производства. Трансакционные затраты- это затраты, которые обеспечивают переход прав собственности из одних рук в другие и охрану этих прав. В отличии от трансформационных затрат, трансакционные не связаны с самим процессом создания стоимости. Они обеспечивают трансакцию. Впервые понятие трансакционных затрат ввел Рональд Коуз, он определил их, как затраты функционирования рынка. Коуз противопоставлял трансакционные затраты, которые относились только к рынку, так называемым агенстским затратам, которые возникают внутри фирмы. Это естественно, что в рамках фирмы нанятые люди начинают вести себя неадекватно и за ними необходимо присматривать. Поэтому каждый раз мы выбираем: или создать фирму между своими или нанять кого-то как постоянного работника, или выйти на рынок и обеспечить выполнение этой работы на основе рыночных механизмов. В 1937г Р Коузу впервые удалось поставить и частично решить вопрос почему существует фирма, если есть рынок? Ортододоксальная неоклассическая теория рассматривала рынок как совершенный механизм. При котором можно не учитывать затраты на совершение сделок. Но на самом деле, как показал Коуз, такие затраты есть и при заключении каждого уговоранеобходимо проводить переговоры, совершать наблюдение, устанавливать связи, ликвидировать нестыковки. Эти затраты Коуз назвал трансакционными. Работая отдельно, необходимо необходимо намного больше затрат на подготовку и выполнение контрактов. Именно стоимость заключения и выполнения контарктов и содержание организаций составляет значительную часть общих ресурсов экономики. Фирма растет до того момента, пока экономия на затратах, связанная с заключением договоров, не начнет перекрыватся увеличением затрат, связанных с использованием админитсративного механизма. Так же фирма может свободно принимать решения, которые формируются определенной группой контрактов без мелкой регламентации всех обязательств. Развивая анализ Коуза, современные экономисты предложили такие определения трансакционных затрат как « затраты на обмен правами собственности», «затраты на совершение и защиту контрактов», «затраты получения выгоды от специализации и распределения труда». В экономике с 2я и более участниками трансакционными затратами надо называть те, которые превышают затраты производства и существуют отдельно от них. Т.о. чем сильнее в экономике интенсивность обмена, тем выше, при иных одинаковых условиях, уровень трансакционных затрат.