- •1. Предмет історії економічної думки.
- •2.Метод дослідження в історії економічної думки.
- •3.Періодизація історії економічної думки.
- •4.Економічні погляди в країнах стародавнього світу та середньовіччя.
- •5.Економічні погляди Стародавнього Китаю. Конфуцій.Легізм. Трактат "Гуань-цзи
- •6.Економічна думка Стародавньої Греції. Ксенофонт Платон, Аристотель
- •7Економічні погляди Стародавнього Риму. Катон Тиберій та Гай
- •9Економічні ідеї феодалізму в арабських країнах. Ібн Хальдун
- •10Ранній меркантилізм. Теорія грошового балансу. В.Стаффорд, г.Скаруффі.
- •12В.Петті (1623-1687
- •13. Французьке відгалуження класичної політекономії. П.Буагільбер (1646-1714).
- •14. Економічні погляди р. Кантільона Перший погляд на оборот суспільного капіталу.
- •15.Історичні умови виникнення фізіократизму та його наукові здобутки. Аналіз чистого продукту.
- •16.«Економічна таблиця» (1758) ф.Кене (1694-1774), її місце в історії економічної думки
- •17.Подальше поглиблення вчення фізіократів. А.Р.Ж.Тюрго (1727-1781).
- •18.А.Сміт. Вчення про багатство нації “Дослідження про природу і причини багатства націй”
- •19.А. Сміт (1723-1790) про розподіл праці, причини виникнення та його обмеження, про походження грошей.
- •20.Вчення а. Сміта (1723-1790) про дійсну і номінальну цінність товару.
- •21.А. Сміт (1723-1790) про складові частини ціни товару. «Догма» Сміта
- •22. А. Сміт (1723-1790) про природну і ринкову ціну товарів.
- •23.А. Сміт (1723-1790) про капітал, його нагромадження та застосування.
- •24.Д.Рікардо .Визначення предмета економічної науки. Вчення про вартість.
- •25 Вчення д.Рікардо (1772-1823) про земельну ренту, заробітну платню та прибуток.
- •26 Наукові здобутки т. Мальтуса: закон народонаселення, розвиток вчення про ренту, перше прогнозування економічних криз.
- •29 Зародження системи національної політичної економії в Німеччині ( ф. Ліст.). Історичної школи.
- •30. Витоки маржиналізму. О. Курно й. Тюнен
- •31 Австрійська школа маржиналізму. К.Менгер о. Бьом-Баверк ф.Візер
- •32 Лондонська школа маржиналізму.Джевонс
- •34 Американське відгалуження маржиналізму. Дж. Б. Кларк (1847–1938).
- •35«Капітал» к. Маркса як наукове відображення руху капіталістичної системи. Теорія додаткової вартості
- •37. Економічні здобутки м.І. Туган-Барановського м. Кондратьєва
- •38. Заснування кембріджської школи. „Принципи економікс” а. Маршалла
- •39. Розвиток а.Маршаллом (1842-1924 р.Р.) теорії попиту та пропозиції.
- •40. Зрівноважена модель а. Маршала Механізм встановлення ринкової рівноваги.
- •41. Розвиток кембриджської школи. А.Пігу
- •43. Задані, залежні і незалежні величини в моделі Дж.М. Кейнса.
- •45. Рекомендації Дж.М. Кейнса щодо державного регулювання економіки.
- •48. Кон`юнктурно-статистичний напрям в інституціоналізмі. В. Мітчелл
- •49. Дж. Коммонс (1862-1945 р.Р.) - засновник соціально-правового напрямку в інституціоналізмі. Теорія колективних дій.
- •50.„Нове індустріальне суспільство” Дж. К. Гелбрейта. Теорія конвергенції.
- •51.Критика кейнсіанства. Наступ консерватизму. Ф. Хайєк, л. Мізес.
- •52.Причини виникнення монетаризму у 70-х р.Р. Хх ст. М.Фрідмен (1912) - засновник чиказької школи.
- •53.Загальні положення та практичні рекомендації сучасного монетаризму.
- •54.Теорія економіки пропозиції. Крива Лаффера.
- •55.Теорії адаптивних та раціональних передбачень. Р. Лукас (1937-1995 р.Р.).
- •56.Теорії економічного зростання та економічного розвитку. Римський клуб.
- •57.Теорія соціального ринкового господарства. Реформи л. Ерхарда.
- •58.П. Самуельсон (1908-2006). Концепція «кейнсіансько-неокласичного синтезу».
- •59.Неоінституціоналізм. Методологічні особливості та загальні напрямки дослідження.
- •60.Теорія прав власності та трансакційні витрати. Теорема р. Коуза.
18.А.Сміт. Вчення про багатство нації “Дослідження про природу і причини багатства націй”
Главной книгой А,Смита, которая определила развитие экономической науки на много лет вперед стало его «Богатство народов» . Ей предшествует введение в план сочинения. Смит отмечает, что годичный труд каждого народа представляет собой первоначальный фонд, который доставляет ему все необходимые для жизни продукты, которые можно либо использовать для своих нужд или обменять на другие продукты. Соотношение этих продуктов с численностью населения показывает богатство или нищету народов. Богатство же определяется двумя условиями:
Искусством, умением и сообразительностью с каким применяется труд Соотношением между теми, кто занят полезным трудом и теми, кто им не занят. Причем первое условие является главным. От него зависит процветание народов.
Произведение А.Смита состоит из 5 книг. Первые две посвящены проблемам политической экономии. В первой книге А.Смита нужно обратить внимание на слова естественным образом, что указывает на объективность действия закономерностей. Тем самым в объект анализа попадают производственные отношения как предмет «Политической экономии». Первая книга посвящена проблемам выяснения причин, которые увеличивают производительность труда, а также законам распределения продукта между различными классами народа.
Вторая книга «О природе капитала, его накоплении и применении» имеет целью выяснить второй фактор роста богатства. Отмеченное деление людей на занятых производительным и непроизводительным трудом не произвольно. Оно определяется законами накопления капитала, которое А.Смит и выясняет в этой главе. Первые две книги позволяют выяснить природу богатства и факторы влияющие на его рост.
Третья книга А.Смита «О развитии благосостояния у разных народов» посвящена обстоятельствам, которые стимулировали у одних народов развития одних отраслей производства, например промышленности, а у других другие, например сельского хозяйства. Это предмет новой науки – «Экономической истории». Он позволяет рассмотреть богатство обществ с другой стороны – развития производительных сил.
В четвертой книге выясняются два направления экономической мысли – меркантилистская и физиократическая системы, чем Смит закладывает основы науки «История экономической мысли». Взгляды ученых этого направления получали практическую реализацию через экономическую политику государств, которая приводила к росту или оскудению богатства страны.
И, наконец, пятая книга «О доходах государя и государства" исследует финансовые системы двух типов – феодальную и становящуюся систему финансов буржуазного строя. Здесь же Смит формулирует четыре золотые правила финансовой системы. Финансовая система в труде Смита тоже является важнейшим фактором роста богатства. Отсюда столь пристальное внимание к ее построению.
Как видно из рассмотрения 5 книг все они ставят задачу раскрыть, и притом всесторонне все обстоятельства, оказывающие определяющую роль в росте богатства общества или его нищеты. Как видно из труда А.Смита подобный всесторонний подход к предмету исследования зафиксированный в названии работы в экономической литературе встречается нечасто.