48. Кон`юнктурно-статистичний напрям в інституціоналізмі. В. Мітчелл

Ранний американский институционализм 20–30-х г.г. ХХ века сформировался в трех вариантах:

- социально-психологический (технократический) представленый основателем этого направления Т.Вебленом (1857- 1929);

- социально- правовой (юридический) основаный Дж.Коммонсом (1862- 1945);

- конъюктурно- статистический (эмпирико- прогностический) во главе с У.К.Митчеллом (1874- 1948). Конъюктурно- статистический (эмпирико- прогностический) вариант во главе с У.К.Митчеллом базируется на анализе циклических колебаний в экономике, через призму цикличности финансовой системы, денежного обращения, кредита и т.д. Считалось необходимым исследование природы такой цикличности для выработки конкретных рекомендаций государству по смягчению ее последствий.

49. Дж. Коммонс (1862-1945 р.Р.) - засновник соціально-правового напрямку в інституціоналізмі. Теорія колективних дій.

Методологія дослідження Дж. Коммонса характеризується твердженням про примат права над економікою. Юридичні процедури він вважав єдино ефективними для налагодження соціального миру і погашення конфлікту у суспільстві. Він заперечував існування класів і визнавав наявність лише «професійних груп» які можуть співробітничати шляхом здійснення державою реформ у галузі законодавства і створення уряду, представленого лідерами "колективних інституцій"

Дж. Коммонс вважав, що саме через юридичну процедуру, через суди регулюються економічні відносини у суспільстві. Такий підхід яскраво виявляється у його теорії угоди, яка була у центрі його поглядів як теорія спільної діяльності людей і їхніх оцінок в усіх угодах, за допомогою яких учасники спонукають один одного до досягнення єдності думок і дій. Дж. Коммонс розглядав угоду як вихідну економічну категорію. Вона означає прийняття обома сторонами конкретного зобов'язання.

Угоди він поділяв:

- на ринкові (акти купівлі-продажу та контроль за цим з боку суду)

- адміністративні (відносини між керівниками та їх підлеглими)

- розподільчі (рішення корпорації про ціни, регулювання цін з боку уряду, держбюджету, податкової системи).

Кожна угода містить три елементи:

1. конфлікт, тобто зіткнення інтересів учасників угоди;

2. взаємозалежність та взаємозв'язок інтересів учасників конфлік,

3. процедуру, тобто порядок вирішення конфлікту й укладання умі

Дж. Коммонс вважав, що за допомогою угоди практично можливе вирішення будь-якого конфлікту мирним шляхом.

Дж. Коммонс вважав, що саме угодою визначається цінність благ, що саж судові рішення встановлюють "розумну вартість", а політична економія — це наука, що вивчає процеси, які ведуть до встановлення "розумної всі тості".

Ідея соціального миру, що пронизує всю наукову діяльність Дж. Коммон домінує в запропонованій ним періодизації капіталізму. Дж. Коммонс вділяє чотири стадії розвитку капіталізму:

• первісна стадія капіталізму —- торговельний капіталізм, яка змінюється

• підприємницькою стадією, за якою наступає

• фінансовий (банківський) капіталізм і, нарешті,

• адміністративний капіталізм.