- •Запитання і завдання
- •§ 2. Короткий історичний нарис розвитку
- •Запитання і завдання
- •§ 3. Психолого-педагогічні основи навчально-трудової діяльності молодших школярів
- •Процесі
- •Запитання і завдання
- •§ 4. Зміст трудового навчання в початкових
- •Навчання
- •1. Зв'язок теорії з практикою.
- •Учні повинні знати:
- •Учні повинні вміти
- •Запитання і завдання
- •§ 5. Організація навчально-трудового процесу в робочій і класній кімнатах Обладнання робочої кімнати
- •Обов'язки чергових:
- •§ 6. Методи і прийоми трудового навчання молодших школярів
- •Інформації
- •Запитання і завдання
- •§ 7. Методичні основи навчання молодших школярів технічному конструюванню
- •Конструкторські тести
- •Запитання і завдання
- •§ 8. Урок як основна форма організації трудового навчання
- •1. Організація класу
- •2. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •3. Актуалізація знань учнів
- •4. Послідовність трудових дій
- •5. Самостійна робота учнів
- •6. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •Запитання і завдання
- •Додаток 2. Орієнтовна схема аналізу уроку трудового навчання і. Організація класу
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •III. Актуалізація знань учнів
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •Висновки
- •§ 9. Екскурсії в трудовому навчанні. Елементи профорієнтації
- •Запитання і завдання
- •§ 10. Позаурочна робота з трудового навчання й виховання
- •Індивідуальна робота з учнями
- •Сценарій позаурочного заходу «Подорож у країну Праці»
- •І. Пішохідний маршрут
- •Практичні завдання
- •II. Автомаршрут
- •Практичні завдання
- •III. Морський маршрут
- •IV. Авіамаршрут
- •Практичні завдання
- •V. Космічний маршрут
- •Практичні завдання
- •Запитання і завдання
- •§ 1. Календарний план з трудового навчання
- •Порядок виконання роботи
- •§ 2. Методичні розробки уроків трудового навчання
- •II. Вступна бесіда
- •III. Навчально-пізнавальна діяльність учнів
- •IV. Підсумок уроку
- •Хід уроку
- •I. Бесіда щодо змісту екскурсії у парк (ліс)
- •II. Перехід від школи до парку (лісу)
- •IV. Перехід від парку (лісу)
- •V. Підсумок екскурсії
- •VI. Домашнє завдання
- •Хід уроку
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •III. Пізнавальна діяльність учнів
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •2 Клас Тема. Об'ємні вироби з паперу (2 уроки)
- •Хід уроку
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •Хід уроку
- •IV. Послідовність трудових дій
- •VI. Ігрова ситуація
- •VII. Прибирання робочих місць
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •II. Вступна бесіда
- •III. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •III. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •IV. Послідовність трудових дій
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •Хід уроку
- •I. Організація класу
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності (у формі ділової гри)
- •III. Вступна бесіда
- •IV. Конструктивно-навчальна діяльність учнів
- •V. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VI. Прибирання робочих місць.
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •III. Актуалізація знань учнів
- •IV. Навчально-пізнавальна діяльність учнів
- •V. Практична робота
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •Хід уроку
- •I. Організація класу
- •II. Мотивація павчально-трудової діяльності
- •IV. Послідовність трудових дій
- •§ 3. Уроки праці в мало комплектній школі
- •1 Клас 3 клас Тема
- •Об'єкт праці
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •III. Актуалізація знань учнів
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •Хід уроку
- •I. Організація класу
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •III. Актуалізація знань учнів
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •Частина друга
- •§ 1. Папір і картон, їх властивості, застосування
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Перегинання, складання паперу і картону
- •Запитання і завдання
- •§ 3. Елементи графічної грамоти
- •§ 4. Вимірювання і розмічання
- •Запитання і завдання
- •§ 5. Різання паперу і картону
- •Запитання і завдання
- •§ 6. З'єднання деталей із паперу і картону
- •Запитання і завдання
- •§ 7. Монтаж картонажних виробів*
- •Запитання і завдання
- •Запитання і завдання
- •§ 9. Палітурні роботи
- •Запитання і завдання
- •§ 1. Аплікаційні композиції з природного матеріалу. Ікебана
- •Аплікаційні композиції
- •Ікебана
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Художні вироби із соломи
- •§ 3. Конструювання об'ємних виробів із природного матеріалу
- •Запитання і завдання
- •§ 1. Виробництво текстильних матеріалів
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Інструменти і приладдя для робіт з тканиною. Ручні шви
- •Запитання і завдання
- •§ 3. Крій і ручне шиття Український національний одяг
- •Розкроювання і шиття тканини
- •Запитання і завдання
- •§ 4. Плетіння з ниток, шнура, тасьми
- •§ 5. В'язання гачком
- •Запитання і завдання
- •§ 6. Українська народна вишивка
- •Запитання і завдання
- •§ 1. Художня обробка фольги
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Конструювання виробів з дроту
- •Запитання і завдання
- •§ 3. Конструювання виробів з утилізованої пластмасової продукції
- •Запитання і завдання
- •§ 4 Обробка деревини з елементами народної
- •Запитання і завдання
- •§ 5. Художня обробка фанери
- •Запитання і завдання
- •§ 6. Ліплення з глини і пластиліну Властивості глини і пластиліну
- •Прийоми ліплення
- •4. З'єднування окремих деталей.
- •Запитання і завдання
- •§ 7. Пап'є-маше
- •§ 1. Методичні розробки навчальних об'єктів
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Конструювання навчально-наочних посібників
- •Запитання і завдання
- •§ 3. Предметні дидактичні ігри
- •§ 1. Технічне моделювання і конструювання з наборів готових деталей
- •Задумом
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Конструювання макетів і моделей технічних об'єктів з різних матеріалів
- •§ 3. Літаючі моделі
- •Запитання і завдання
- •§ 4. Плаваючі моделі
- •Запитання і завдання
- •§ 5. Початкове електромоделювання
- •Запитання і завдання
Запитання і завдання
Назвіть Інструменти, які застосовуються при ручному шитті, дайте їм характеристику.
Назвіть правила безпеки при роботі з голкою.
Продемонструйте методику навчання учнів виконанню швів «уперед голку», «через край».
Виготуйте зразки швів для ручного шиття.
§ 3. Крій і ручне шиття Український національний одяг
Ознайомлюючи дітей з процесом виготовлення одягу, вчитель коротко розповідає їм про традиційний український одяг, його характерні ознаки.
Народний одяг - це відображення матеріальної, духовної і художньої культури народу. Він виник у процесі трудової діяльності людини і нерозривно пов'язаний з ЇЇ життям і побутом. Спочатку одяг шили зі шкіри, а з виникненням ткацтва, одяг стали шити з тканини. Відомі чисельні пам'ятки дають підставу говорити про те, що тканину на території України виготовляли ще в період трипільської культури, це ІУ-Ш тисячоліття до н. є.
Український народний одяг пройшов довгий і складний шлях свого становлення. Його виготовляли з лляних, конопляних, вовняних тканин ручного ткацтва. Різні верстви населення мали своє вбрання.
Цікавим художнім явищем в історії українського народного одягу є вбрання запорізького козацтва. Традиційний верхній одяг козаків - каптани, які шили з тонкого домашнього сукна. їх підперезували широким поясом, під який з лівого боку закладали пістолі, люльки. Поверх каптана одягали жупан - широкий в плечах з довгими рукавами. Штани для чоловіків шили з кольорової тканини, також широкі, так звані шаровари.
Характерною ознакою українського жіночого одягу були довгі, відбілені і яскраво вишиті, сорочки, запаски чи плахти та головні убори - віночок зі стрічками або очіпок (для заміжніх жінок). Запаска відрізнялася від плахти тим, що вона виготовлялася не із суцільної тканини, обмотаної довкола стану, а із двох частин, які скріплялися зав'язками так, щоб з боків виглядали білі смужки сорочки. Традиційним верхнім одягом українців були як чоловічі, так і жіночі свити із домотканого сукна. Для обв'язування одягу ткали з міцних кольорових ниток як чоловічі пояси, так і жіночі (крайки).
Розповідаючи учням про український народний одяг, учитель демонструє малюнки із зображенням традиційного одягу різних регіонів України.
У час відродження українських традицій художники-модельєри, технологи, майстри працюють над створенням нових зразків одягу за народними мотивами.
Розкроювання і шиття тканини
Перед розкроюванням тканини необхідно визначити її лицьовий бік. Для цього відрізок кладуть так, щоб можна було порівняти одночасно обидва його боки. У ворсових тканинах лицьовим є той бік, який має ворс. Ткацькі матеріали атласного чи сатинового переплетіння мають блискучий лицьовий бік. В однобічних набивних тканинах малюнок завжди на лицьовому боці. Він виразний, яскравіший порівняно з виворотом.
Розкроювання тканини починають з виготовлення викрійки.
її вирізають з цупкого паперу. Створюючи нову викрійку,
користуються лекалом. Викрійки розміщують на випрасуваній
тканині так. щоб раціонально розмістити деталі, залишаючи
якнайменше відходів. За допомогою кравецьких шпильок чіпляють викрійки на тканині. Кольоровим олівцем або тонкою
крейдою проводять розмітку. За розміткою вирізають окремі деталі.
Вчитель пояснює учням прийоми крою тканини. При
юзкроюванні тканини кінець ножиць повинен ковзати по столі.
"канину не можна піднімати і відривати від поверхні стола.
П рограмою з трудового навчання передбачено навчання учнів виготовленню простих виробів з тканини, що мають прямі зрізи (серветки, фартушки) та заокругленої форми (м'які іграшки, ляльковий одяг).
Виготовляючи серветки в 1-2 класах, учні знайомляться з торочкою (бахромою). Після розмітки і вирізання заготовки для серветки на відстані приблизно 10 мм від країв витягують поздовжні і поперечні нитки. Починаючи від країв, знімають поступово по одній нитці і дістають Рис. 60. Серветка торочку (рис 60, в). Щоб нитки
не витягувались, бажано попередньо прошити швом «уперед тяжу» на сантиметровій відстані від краю серветки.
На серветку наносять візерунок, наприклад, у вигляді стилізованої квітки (г) та роблять відповідний напис. Потім прошивають швом «уперед голку» напис та візерунок (д).
Щоб пошити фартушок, знадобляться відрізки тканини, що залишилися від пошиття одягу, або тканина від зношених речей.
Перед виготовленням виробу з'ясовують послідовність трудових дій, базуючись на ескізних рисунках.
Маючи відповідні навички з крою та шиття, діти зможуть в домашніх умовах пошити фартушки інших, складніших форм (є, ж) та з кращої тканини. Рис. 61. Фартушки
Досить цікавою роботою для учнів 3-4 класів є шиття м'якої іграшки. Можна їх виготовляти як плоскі, так і об'ємні.
Перед роботою вчитель демонструє кілька зразків м'яких іграшок. Разом з учителем учні визначають матеріал, необхідний для виготовлення іграшок, послідовність трудових дій.
Конструюючи іграшки з пошитих кульок різних розмірів, діти мають можливість відтворити свій задум, втілити у виріб свою фантазію.
Кульки можна пошити з хутра, тканини. Більші з них в
основному використовують для тулуба, а менші-для голови іграшки.
Спочатку розмічують за викрійками і вирізають два різні за
розмірами кружечки (рис. 62, а, б). Краї кружечків прошивають
міцними нитками швом «уперед голку» і стягують їх (в). Попередньо кладуть усередину відходи тканини, вати, поролону. Зшивають кульки одна до одної у місцях їх стягування.
Рис. 62. Об'ємні
іграшки з хутра