Запитання і завдання
Дайте характеристику натуральним і хімічним волокнам.
Поясніть технологію виготовлення з волокон пряжі, ниток.
Поясніть виробничий процес на ткацькому верстаті.
Виготуйте колекцію видів тканин.
§ 2. Інструменти і приладдя для робіт з тканиною. Ручні шви
Інструменти і приладдя для ручного шиття
На перших заняттях з обробки тканини вчитель знайомить учнів з інструментами та приладдям, що використовуються при ручному шитті. Для роботи з тканинами необхідні сантиметрова стрічка, лекало, ножиці, кравецькі шпильки, ручні голки, нитки, нитковтягувач (рис. 57).
Сантиметрову стрічку виготовляють з тканини. На відміну від лінійки вона має сантиметрові поділки. її ще називають кравецьким метром (ремісників, які розкроювали тканину і шили з неї одяг, називали кравцями). Лекало використовують для розмічання викрійок заокругленої форми. Найкраще розкроювати
Сантиметрова стрічка
т
канину
кравецькими ножицями,
але для молодших
школярів підійдуть
ті ж самі ножиці, якими
різали папір. Кравецькими
шпильками прикріплюють
викрійки до тканини
або тимчасово скріплюють
деталі виробу перед
зметуванням. Вони, як
і голки, мають знаходитись
у спеціальній подушечці.
Нитки
Наперсток
Рис. 57. Інструменти і приладдд для роботи з тканиною
Кравецькі ручні голки бувають різної довжини і товщини, від № 1 до № 12. Голки, які мають парні номери, короткі і товсті, а голки з непарними номерами - тонкі і довгі. Для роботи з тканиною учням початкових класів рекомендуються голки
середніх та великих розмірів. їх зручніше тримати і краще протягувати нитку у вушко. Доцільно підбирати голки відповідно до оброблюваної тканини. Голки з гострим кінчиком використовують в основному для шиття, а з притупленим - для вишивання.
Так як і голки, нитки підбирають залежно від виду роботи, наприклад: для шиття - швейні; при в'язанні - в'язальні; у вишивці використовують в основному нитки «муліне». Нитки зручно зберігати і використовувати на заняттях, намотуючи на моталки - картонки з виступами на краях. Для зручності втягування нитки у вушко голки використовують спеціальні пристосування - нитковтягувачі.
Під час роботи з голкою слід додержуватися правил безпеки:
довжина нитки для ручного шиття має бути не більшою за відстань від пальців руки до ліктя;
не тримати голку в роті, щоб ненароком її не проковтнути;
не залишати голку в тканині або в своєму одязі, а зберігати у спеціальній подушечці;
не ставити пальці лівої руки навпроти проколу тканини;
не відкушувати зубами нитку (рис. 58).
Вимірювання довжини нитки
Всиляння нитки в голку за допомогою пристосування
Зберігання голок і шпильок
Зав'язування вузлика
Забороняється!
Рис. 58. Робота з голкою і ниткою
Стібки і шви для ручного шиття
У першому класі вчитель показує дітям як втягнути нитку в голку і зав'язати на кінці нитки вузлик. Для цього кінець нитки затискують великим і вказівним пальцями, нитку обводять навколо кінця вказівного пальця, поки не утвориться петля. Потім трохи скручують її великим пальцем донизу, а вказівним догори. Натягуючи нитку між стиснутими пальцями, затягують вузлик.
На початковій стадії навчання ручному шиттю бажано першокласникам виробити навички виконання стібків на папері. Стібок - це відстань між двома послідовними проколами з протягнутою між ними ниткою. Він є елементом кожного шва. Послідовно чергуючись, стібки утворюють шов. Для тренувальних стібків можна використати розлінієний у клітинку папір, але краще потренуватися на контурних зображеннях. Для цього переводять малюнки на папір і на їх контурах намічають місця проколу. Кольоровими нитками виконують стібки спочатку в один бік, а потім у зворотний. Після повного обшивання нитками контурів малюнка, усі його деталі доцільно розфарбувати відповідними кольорами.
Шов, який утворюється послідовними вперед стібками, так і називається «уперед голку» (рис. 59). Це один з найпростіших ручних швів, яким початківці користуються під час роботи з тканиною. Виконують шов рівними стібками справа наліво в основному на однаковій відстані, приблизно пів сантиметра один від одного. Тому він однаковий з лицьового боку і з вивороту тканини. Нагадує цей шов з усіх боків штрихову лінію. Щоб навчитися виконувати рівномірні стібки швом «уперед голку» першокласники протягують нитку під час кожного проколу
Шов уперед голку Шов "через край'
Рис. 59. Ручні шви
тканини. Спочатку вколюють голку з ниткою знизу, на виворотному боці тканини, і протягують на лицьовий бік. Зверху через пів сантиметровий проміжок проколюють голку на виворіт тканини. Потім знову вводять нитку на лицьовий бік і т. д.
Шов «уперед голку» можна застосувати і як оздоблювальний. Стібками різної довжини легко вишити нескладний орнамент чи контури малюнка, оздоблюючи ними окремі вироби.
Виконання стібків в один прокол доцільне тільки на початковому етапі навчання шиттю. Надалі необхідно навчати учнів виконувати одночасно подвійний прокол, а потім і чотири проколи. Це прискорює роботу, робить руки більш рухливими і спритнішими.
Рідше виконується шов «назад голку», який з лицьового боку схожий на шов «вперед голку», а з вивороту в ньому нитка кожного наступного стібка заходить за нитку попереднього.
Шов «ручна строчка» утворюється рівними стібками без проміжків як на лицьовому боці, так і на вивороті тканини. Цим швом в основному зшивають деталі виробу. Спочатку виконують дрібними стібками шов «уперед голку», а потім повертають виріб на 180° і прошивають так само у зворотному напрямі. Стібки, що прокладаються у зворотному напрямі, заповнюють проміжки між попередніми (голка проходить у ті самі проколи).
Шов «через край» застосовують тоді, коли потрібно запобігти висмикуванню ниток на краях зрізів тканини або з'єднати на краях деталі виробу. Цей шов однаковий з обох боків і дуже зручний для обметування, обкидання країв зрізаної тканини, тому його називають ще «обкидним». Стібки в таких швах роблять невеликі. Нитка має щільно охоплювати місце зрізу тканини і лягати навскіс, спірально.
Для обробки петель використовують петельний шов. Його виконують так як і шов «через край», тільки кожен раз із лицьового боку накидають на голку петлю і затягують її.