- •Запитання і завдання
- •§ 2. Короткий історичний нарис розвитку
- •Запитання і завдання
- •§ 3. Психолого-педагогічні основи навчально-трудової діяльності молодших школярів
- •Процесі
- •Запитання і завдання
- •§ 4. Зміст трудового навчання в початкових
- •Навчання
- •1. Зв'язок теорії з практикою.
- •Учні повинні знати:
- •Учні повинні вміти
- •Запитання і завдання
- •§ 5. Організація навчально-трудового процесу в робочій і класній кімнатах Обладнання робочої кімнати
- •Обов'язки чергових:
- •§ 6. Методи і прийоми трудового навчання молодших школярів
- •Інформації
- •Запитання і завдання
- •§ 7. Методичні основи навчання молодших школярів технічному конструюванню
- •Конструкторські тести
- •Запитання і завдання
- •§ 8. Урок як основна форма організації трудового навчання
- •1. Організація класу
- •2. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •3. Актуалізація знань учнів
- •4. Послідовність трудових дій
- •5. Самостійна робота учнів
- •6. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •Запитання і завдання
- •Додаток 2. Орієнтовна схема аналізу уроку трудового навчання і. Організація класу
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •III. Актуалізація знань учнів
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •Висновки
- •§ 9. Екскурсії в трудовому навчанні. Елементи профорієнтації
- •Запитання і завдання
- •§ 10. Позаурочна робота з трудового навчання й виховання
- •Індивідуальна робота з учнями
- •Сценарій позаурочного заходу «Подорож у країну Праці»
- •І. Пішохідний маршрут
- •Практичні завдання
- •II. Автомаршрут
- •Практичні завдання
- •III. Морський маршрут
- •IV. Авіамаршрут
- •Практичні завдання
- •V. Космічний маршрут
- •Практичні завдання
- •Запитання і завдання
- •§ 1. Календарний план з трудового навчання
- •Порядок виконання роботи
- •§ 2. Методичні розробки уроків трудового навчання
- •II. Вступна бесіда
- •III. Навчально-пізнавальна діяльність учнів
- •IV. Підсумок уроку
- •Хід уроку
- •I. Бесіда щодо змісту екскурсії у парк (ліс)
- •II. Перехід від школи до парку (лісу)
- •IV. Перехід від парку (лісу)
- •V. Підсумок екскурсії
- •VI. Домашнє завдання
- •Хід уроку
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •III. Пізнавальна діяльність учнів
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •2 Клас Тема. Об'ємні вироби з паперу (2 уроки)
- •Хід уроку
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •Хід уроку
- •IV. Послідовність трудових дій
- •VI. Ігрова ситуація
- •VII. Прибирання робочих місць
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •II. Вступна бесіда
- •III. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •III. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •IV. Послідовність трудових дій
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •Хід уроку
- •I. Організація класу
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності (у формі ділової гри)
- •III. Вступна бесіда
- •IV. Конструктивно-навчальна діяльність учнів
- •V. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VI. Прибирання робочих місць.
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •III. Актуалізація знань учнів
- •IV. Навчально-пізнавальна діяльність учнів
- •V. Практична робота
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •Хід уроку
- •I. Організація класу
- •II. Мотивація павчально-трудової діяльності
- •IV. Послідовність трудових дій
- •§ 3. Уроки праці в мало комплектній школі
- •1 Клас 3 клас Тема
- •Об'єкт праці
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •III. Актуалізація знань учнів
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •Хід уроку
- •I. Організація класу
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •III. Актуалізація знань учнів
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •Частина друга
- •§ 1. Папір і картон, їх властивості, застосування
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Перегинання, складання паперу і картону
- •Запитання і завдання
- •§ 3. Елементи графічної грамоти
- •§ 4. Вимірювання і розмічання
- •Запитання і завдання
- •§ 5. Різання паперу і картону
- •Запитання і завдання
- •§ 6. З'єднання деталей із паперу і картону
- •Запитання і завдання
- •§ 7. Монтаж картонажних виробів*
- •Запитання і завдання
- •Запитання і завдання
- •§ 9. Палітурні роботи
- •Запитання і завдання
- •§ 1. Аплікаційні композиції з природного матеріалу. Ікебана
- •Аплікаційні композиції
- •Ікебана
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Художні вироби із соломи
- •§ 3. Конструювання об'ємних виробів із природного матеріалу
- •Запитання і завдання
- •§ 1. Виробництво текстильних матеріалів
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Інструменти і приладдя для робіт з тканиною. Ручні шви
- •Запитання і завдання
- •§ 3. Крій і ручне шиття Український національний одяг
- •Розкроювання і шиття тканини
- •Запитання і завдання
- •§ 4. Плетіння з ниток, шнура, тасьми
- •§ 5. В'язання гачком
- •Запитання і завдання
- •§ 6. Українська народна вишивка
- •Запитання і завдання
- •§ 1. Художня обробка фольги
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Конструювання виробів з дроту
- •Запитання і завдання
- •§ 3. Конструювання виробів з утилізованої пластмасової продукції
- •Запитання і завдання
- •§ 4 Обробка деревини з елементами народної
- •Запитання і завдання
- •§ 5. Художня обробка фанери
- •Запитання і завдання
- •§ 6. Ліплення з глини і пластиліну Властивості глини і пластиліну
- •Прийоми ліплення
- •4. З'єднування окремих деталей.
- •Запитання і завдання
- •§ 7. Пап'є-маше
- •§ 1. Методичні розробки навчальних об'єктів
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Конструювання навчально-наочних посібників
- •Запитання і завдання
- •§ 3. Предметні дидактичні ігри
- •§ 1. Технічне моделювання і конструювання з наборів готових деталей
- •Задумом
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Конструювання макетів і моделей технічних об'єктів з різних матеріалів
- •§ 3. Літаючі моделі
- •Запитання і завдання
- •§ 4. Плаваючі моделі
- •Запитання і завдання
- •§ 5. Початкове електромоделювання
- •Запитання і завдання
Запитання і завдання
Дайте характеристику натуральним і хімічним волокнам.
Поясніть технологію виготовлення з волокон пряжі, ниток.
Поясніть виробничий процес на ткацькому верстаті.
Виготуйте колекцію видів тканин.
§ 2. Інструменти і приладдя для робіт з тканиною. Ручні шви
Інструменти і приладдя для ручного шиття
На перших заняттях з обробки тканини вчитель знайомить учнів з інструментами та приладдям, що використовуються при ручному шитті. Для роботи з тканинами необхідні сантиметрова стрічка, лекало, ножиці, кравецькі шпильки, ручні голки, нитки, нитковтягувач (рис. 57).
Сантиметрову стрічку виготовляють з тканини. На відміну від лінійки вона має сантиметрові поділки. її ще називають кравецьким метром (ремісників, які розкроювали тканину і шили з неї одяг, називали кравцями). Лекало використовують для розмічання викрійок заокругленої форми. Найкраще розкроювати
Сантиметрова стрічка
т канину кравецькими ножицями, але для молодших школярів підійдуть ті ж самі ножиці, якими різали папір. Кравецькими шпильками прикріплюють викрійки до тканини або тимчасово скріплюють деталі виробу перед зметуванням. Вони, як і голки, мають знаходитись у спеціальній подушечці.
Нитки
Наперсток
Рис. 57. Інструменти і приладдд для роботи з тканиною
Кравецькі ручні голки бувають різної довжини і товщини, від № 1 до № 12. Голки, які мають парні номери, короткі і товсті, а голки з непарними номерами - тонкі і довгі. Для роботи з тканиною учням початкових класів рекомендуються голки
середніх та великих розмірів. їх зручніше тримати і краще протягувати нитку у вушко. Доцільно підбирати голки відповідно до оброблюваної тканини. Голки з гострим кінчиком використовують в основному для шиття, а з притупленим - для вишивання.
Так як і голки, нитки підбирають залежно від виду роботи, наприклад: для шиття - швейні; при в'язанні - в'язальні; у вишивці використовують в основному нитки «муліне». Нитки зручно зберігати і використовувати на заняттях, намотуючи на моталки - картонки з виступами на краях. Для зручності втягування нитки у вушко голки використовують спеціальні пристосування - нитковтягувачі.
Під час роботи з голкою слід додержуватися правил безпеки:
довжина нитки для ручного шиття має бути не більшою за відстань від пальців руки до ліктя;
не тримати голку в роті, щоб ненароком її не проковтнути;
не залишати голку в тканині або в своєму одязі, а зберігати у спеціальній подушечці;
не ставити пальці лівої руки навпроти проколу тканини;
не відкушувати зубами нитку (рис. 58).
Вимірювання довжини нитки
Всиляння нитки в голку за допомогою пристосування
Зберігання голок і шпильок
Зав'язування вузлика
Забороняється!
Рис. 58. Робота з голкою і ниткою
Стібки і шви для ручного шиття
У першому класі вчитель показує дітям як втягнути нитку в голку і зав'язати на кінці нитки вузлик. Для цього кінець нитки затискують великим і вказівним пальцями, нитку обводять навколо кінця вказівного пальця, поки не утвориться петля. Потім трохи скручують її великим пальцем донизу, а вказівним догори. Натягуючи нитку між стиснутими пальцями, затягують вузлик.
На початковій стадії навчання ручному шиттю бажано першокласникам виробити навички виконання стібків на папері. Стібок - це відстань між двома послідовними проколами з протягнутою між ними ниткою. Він є елементом кожного шва. Послідовно чергуючись, стібки утворюють шов. Для тренувальних стібків можна використати розлінієний у клітинку папір, але краще потренуватися на контурних зображеннях. Для цього переводять малюнки на папір і на їх контурах намічають місця проколу. Кольоровими нитками виконують стібки спочатку в один бік, а потім у зворотний. Після повного обшивання нитками контурів малюнка, усі його деталі доцільно розфарбувати відповідними кольорами.
Шов, який утворюється послідовними вперед стібками, так і називається «уперед голку» (рис. 59). Це один з найпростіших ручних швів, яким початківці користуються під час роботи з тканиною. Виконують шов рівними стібками справа наліво в основному на однаковій відстані, приблизно пів сантиметра один від одного. Тому він однаковий з лицьового боку і з вивороту тканини. Нагадує цей шов з усіх боків штрихову лінію. Щоб навчитися виконувати рівномірні стібки швом «уперед голку» першокласники протягують нитку під час кожного проколу
Шов уперед голку Шов "через край'
Рис. 59. Ручні шви
тканини. Спочатку вколюють голку з ниткою знизу, на виворотному боці тканини, і протягують на лицьовий бік. Зверху через пів сантиметровий проміжок проколюють голку на виворіт тканини. Потім знову вводять нитку на лицьовий бік і т. д.
Шов «уперед голку» можна застосувати і як оздоблювальний. Стібками різної довжини легко вишити нескладний орнамент чи контури малюнка, оздоблюючи ними окремі вироби.
Виконання стібків в один прокол доцільне тільки на початковому етапі навчання шиттю. Надалі необхідно навчати учнів виконувати одночасно подвійний прокол, а потім і чотири проколи. Це прискорює роботу, робить руки більш рухливими і спритнішими.
Рідше виконується шов «назад голку», який з лицьового боку схожий на шов «вперед голку», а з вивороту в ньому нитка кожного наступного стібка заходить за нитку попереднього.
Шов «ручна строчка» утворюється рівними стібками без проміжків як на лицьовому боці, так і на вивороті тканини. Цим швом в основному зшивають деталі виробу. Спочатку виконують дрібними стібками шов «уперед голку», а потім повертають виріб на 180° і прошивають так само у зворотному напрямі. Стібки, що прокладаються у зворотному напрямі, заповнюють проміжки між попередніми (голка проходить у ті самі проколи).
Шов «через край» застосовують тоді, коли потрібно запобігти висмикуванню ниток на краях зрізів тканини або з'єднати на краях деталі виробу. Цей шов однаковий з обох боків і дуже зручний для обметування, обкидання країв зрізаної тканини, тому його називають ще «обкидним». Стібки в таких швах роблять невеликі. Нитка має щільно охоплювати місце зрізу тканини і лягати навскіс, спірально.
Для обробки петель використовують петельний шов. Його виконують так як і шов «через край», тільки кожен раз із лицьового боку накидають на голку петлю і затягують її.