V. Самостійна робота учнів

Кожна ланка під керівництвом конструктора-четвертоклас-ника конструює моделі вибраних за бажанням машин, агрегатів сільськогосподарської техніки (за бажанням одна з ланок може конструювати модель вітрової електростанції). Вчитель контролює додержання учнями правил безпеки та культури праці під час роботи з метало конструкторами. Відповідає на запитання, які з'явилися в учнів під час конструювання. Звертає увагу дітей на величину коліс та їх кріплення в колісному тракторі (у задній частині трактора мають бути великі колеса, тому що вони кріпляться на ведучий вал, щоб зменшити пробуксовування).

Індивідуальний інструктаж учитель проводить з кон­структорами - ланковими, ті ж роз'яснюють членам своєї ланки, а також допомагають у створенні моделі вибраного агрегату учням першого й другого класів.

VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт

Кожна ланка демонструє свої моделі машин і агрегатів, вже повністю з'єднаних для виконання сільськогосподарських робіт.

Конструктори моделей мають пояснити, чому саме такої конструкції їх машини й агрегати.

Проводячи підсумок роботи кожної ланки, враховують кількість сконструйованих моделей, оригінальність і якість робіт. Отримують похвалу від учителя і ті ланки, у яких не порушувалися безпека та культура праці в ході трудової діяльності.

Вчитель радить учням позмагатися у після урочний час, наприклад, на визначеній площі (піску) провести сівбу іграшковим трактором із сівалкою і бороною.

Частина друга

ПРАКТИКУМ У НАВЧАЛЬНИХ МАЙСТЕРНЯХ З МЕТОДИКОЮ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Розділ І. РОБОТА З ПАПЕРОМ І КАРТОНОМ

§ 1. Папір і картон, їх властивості, застосування

Короткі відомості про виникнення і виробництво паперу і картону

Папір - це матеріал з коротких волокон рослинного походження, які тісно пов'язані між собою і з'єднані клеючими масами.

Вперше папір винайшли в Китаї на початку II ст. н. є. Але був час, коли люди писали на кам'яних і глиняних плитах, дерев'яних дощечках, корі берези, папірусі, пергаменті.

Спочатку стародавні народи застосовували для письма невеликі глиняні плитки, на вогкій поверхні яких паличкою видавлювали знаки. Кілька таких висушених плиток утворювали глиняну книгу.

У Єгипті п'ять тисяч років тому для письма почали використовувати папірус - рослину, яка росла на берегах річок. Серцевину папірусу різали на тонкі стрічки, терли їх гладеньким інструментом, одночасно змочуючи водою, відбивали молотком, клали під прес і сушили на сонці. Отримані листочки склеювали і змотували в сувої. Найдовший з відомих сувоїв, що дійшли до нас, зберігається в бібліотеці Британського музею. Його довжина 40,5 м, висота «сторінки» 43 см.

У Малій Азії для письма виготовляли пергамент. Його виробництво особливо було розвинене у м. Пергама, звідки й походження назви матеріалу. Пергамент - це тонко вироблена і вичинена шкіра телят, ягнят, козенят.

Процес виготовлення паперу, який використовують у наші дні, був запозичений у китайців. Із перемелених рослин, в основному з бамбука, а також бавовника, конопель, соломи, варили

густу масу, добавляючи до неї різні клейкі смоли, потім пресували і діставали папір.

В Україні перші переробні підприємства, так звані папірні, були створені у XVI ст. Відома, наприклад, папірня у м. Янові, про яку зустрічаються записи в Краківських актах 1552 р. У 1578 р. була заснована папірня в м. Буську. В Острозі папірню збудував у 1580 р. князь Острозький. У 1625 р. для Києво-Печерської друкарні була заснована папірня у м. Радомишлі.

Дальший розвиток виробництва паперу пов'язаний з появою нових машин, які замінили ручну працю.

Нині папір виготовляють на паперових фабриках в основному з деревини, а також соломи, стебел кукурудзи, ганчір'я та макулатури. Всі процеси на фабриках виконуються автоматично.

Деревину роздрібнюють і розмелюють у машинах на волокно, варять у спеціальній кислоті і отримують целюлозу. З макулатури, ганчір'я також шляхом переробки одержують волокнисту масу, яку змішують з целюлозою. Готову масу розводять водою, добавляють каолін, каніфольний клей. Вона надходить на паперову машину, проходить по бронзовій сітці з бортиками. Через дрібні отвори в сітці стікає вода, а паперова маса проходить між валками, пресується, потім висушується і намотується в рулони або нарізується у паперорізальній машині на формат згідно стандарту.

Папір, що має вагу одного квадратного метра більше ніж 250 г, називається картоном. Процес виготовлення тонкого картону подібний до виробництва паперу. Товстий картон виго­товляють багатошаровим, спресовуючи тонкі аркуші в мокрому стані. Щільний картон отримують, склеюючи тонкі картонні аркуші клейстером. При цьому внутрішні шари виготовляють з низькосортної сировини, а зовнішні - з високоякісного волокна.

Види паперу і картону їх властивості, застосування

Наша промисловість випускає різні види паперу, які класифікуються в основному за їх застосуванням: для письма, друкарський, малювальний, креслярський, копіювальний, вбирний (промокальний), фотопапір, цигарковий, шпалерний, обгортковий, гофрований, наждачний і промислово-технічний (рис. 9). Згідно державної системи стандартизації папір (крім рулонного) мас відповідні формати.

Письмовий

Друкарський

Кольоровий

Газетний

Альбомний

Гофрований

Шпалерний

Обгортковий

Рис. 9. Види паперу

Таблиця 2

Позначення формату	АО	А 1	А2	АЗ	Л4
Розміри сторінок формату в мм	1189х 841	594х 841	594х 420	297х 420	297х 210

Площина формату А 0 з розмірами 1189x841 дорівнює їм² Інші формати одержуються шляхом послідовного поділу його на дві рівні частини паралельно меншій стороні відповідного формату.

Сфера застосування паперу різноманітна і постійно розширюється. Так, у поліграфії він необхідний для друкування книг, зошитів, журналів, репродукцій; у техніці - як прокдадочний та ізоляційний матеріал; у вигляді стрічки і перфокарти - для електронно-лічильних машин і комп'ютерів, а також для фотографування, копіювання, фільтрування. Цей матеріал конче потрібний для пакування промислової продукції і в торгівлі.

Картон різної щільності і ваги надходить у продаж під різними номерами. Номер вказує на вагу одного квадратного метра даного сорту картону. Так, наприклад, їм² картону № 5 важить 500 г, 1 м² картону № 6 - 600 г і т. д.

Картон застосовується в різних галузях промисловості в

основному як прокладочний та ізоляційний матеріал. У будівництв - для утеплення і виготовлення різних будівельних матеріалів (толь, руберойд, суха штукатурка). У меблевому виробництві заміняє фанеру. У книговидавничій справі використовується для виготов­лення палітурок та як пакувальний матеріал.

Ознайомлюючи учнів з властивостями паперу і картону, вчитель наголошує на тому, що папір має волокнисту будову. Завдяки поступальному рухові сітки, яка транспортує паперову масу, значна частина волокон орієнтується вздовж сітки. Тому готовий папір у поздовжньому і поперечному напрямах має різні механічні властивості, які треба враховувати під час роботи.

Якщо від аркуша паперу відірвати смужки, як показано ка рисунку 10, а, то побачимо, що лінія розриву вздовж напряму волокон буде рівнішою, ніж упоперек. А якщо відрізати дві смужки паперу (б) і протягнути між пальцем і лезом ножиць, то смужка, в якій волокна розташовані впоперек, скрутиться більше, ніж та, в якій вони лежать уздовж. Вирізаний з паперу круг змочують з одного боку у воді. Папір після змочування скрутиться вздовж волокон.

Щоб переконати учнів у шкідливості намазування зайвого клею на папір, вчитель також радить учням попробувати міцність зволоженого і сухого паперу на розрив.

;. Рис. 10. Властивості паперу