- •Міністерство освіти та науки україни
- •Ужгородський національний університет
- •Юридичний факультет
- •Кафедра конституційного права та порівняльного правознавства
- •1.1 Історія розвитку порівняльного правознавства
- •1.3 Розвиток ідей порівняльного правознавства в середні віки
- •1.4 Сучасний етап розвитку порівняльного правознавства
- •Розділ 2 порівняльне правознавство як наука та навчальна дисципліна
- •2.1 Поняття порівняльного правознавства
- •2.2 Об'єкт і предмет порівняльного правознавства
- •2.3 Структура порівняльного правознавства
- •2.4 Принципи порівняльного правознавства
- •Розділ 3 роль порівняльного правознавства в житті суспільства
- •3.1 Основні цілі і функції порівняльного правознавства
- •3.2 Місце і роль порівняльного правознавства в системі юридичної освіти
- •3.3 Наукова значимість порівняльного правознавства
- •3.4 Практична значимість порівняльного правознавства
- •4.1 Поняття методології порівняльного правознавства
- •4.2 Види порівняння
- •4.3 Об’єкт (предмет) порівняння. Рівні порівняння
- •4.4. Значення порівняння
- •Розділ 6 класифікація національних правових систем
- •Розділ 7 правові сім’ї
- •Розділ 8 романо-германський тип правової системи
- •8.1 Поняття та історія становлення романо-германського типу правової системи
- •8.2 Система права та її структура
- •8.3 Джерела романо-германської системи права а) нормативно-правовий акт у системі джерела права
- •Б) правовий звичай
- •Д) роль судової практики
- •Розділ 9 англо-американський тип правової системи
- •9.1 Система англійського права
- •Норма права
- •9.2 Джерела права Судовий прецедент.
- •Закон в англійській правовій системі.
- •Правова доктрина.
- •Делегована правотворчість.
- •Принципи права.
- •9.3 Специфічні риси американської правової системи
- •Можна виділити наступні відмінності між американською та англійською правовими системами:
- •10.2 Джерела права пострадянських правових систем
- •10.3 Структура права
- •10.4 Правова система України: процеси формування
- •Розділ 11 північноєвропейська (скандинавська) група правових систем
- •11.1 Загальна характеристика скандинавської групи правових систем
- •11.2 Джерела (форми) права скандинавських країн
- •11.3 Система права.
- •11.4 Уніфікація права скандинавських країн та її вплив на правові системи країн Балтії
- •Розділ 12 мусульманське право
- •12.1 Поняття мусульманського права
- •12.2 Джерела мусульманського права
- •Мусульмансько-правова доктрина
- •Принципи права
- •12.4 Система мусульманського права та її структура
- •Норма мусульманського права
- •12.4 Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика
- •Розділ 13 порівняльне дослідження міжнародного та національного (внутрідержавного) права
- •13.1 Самостійний характер систем міжнародного і національного права
- •13.2 Загальне й особливе в міжнародному праві та національних правових системах
- •13.3 Характер взаємозв'язку і взаємодії міжнародного і внутрішньодержавного права
- •Глава 14 правові системи у федеративних і міждержавних об'єднаннях
- •14.1 Порівняльно-правовий аналіз у федераціях і об'єднаннях конфедеративного типу
- •14.2 Порівняльний аналіз законодавств держав — учасників Співдружності Незалежних Держав
- •14.3 Право Європейського Союзу
- •14.4 Правовий розвиток в рамках Ради Європи
- •Розділ 15
- •Розділ 16 розвиток галузей права в окремих державах
- •16.1 Конституційне право
- •16.2 Порівняльний аналіз цивільного права
- •16.3 Адміністративне право
- •16.4 Кримінальне право
- •Розділ 17 механізм зближення національних правових систем
- •17.1 Зближення національних законодавств
- •17.2 Модельні законодавчі акти й особливості уніфікації правових норм
- •Уніфікація правових норм
- •Бисага ю.М., палінчак м.М., сідак м.В., рогач о.Я., гарагонич о.В., бєлов д.М., митровка я.В.
- •В авторській редакції
2.2 Об'єкт і предмет порівняльного правознавства
Об'єктом порівняльного правознавства в широкому розумінні є правова реальність чи дійсність. При цьому, на сучасному етапі розвитку порівняльного правознавства в сферу її інтересів входять усе нові й нові об'єкти.
Як об'єкт порівняльного правознавства варто розглядати всю юридичну структуру суспільства, що включає в себе усі без винятку правові явища, у тому числі правові норми, правову культуру й ідеологію, правосвідомість, правові відносини, правову практику, правову психологію і т.д.
Предмет науки відіграє визначальну роль у складі будь-якої науки, що зв'язує її різні частини в щось цілісне, завершене. Порівняльне правознавство, що одержало повсюдне визнання як самостійна галузь науки і навчальної дисципліни, має свій предмет дослідження, що забезпечує його наукову і навчальну автономію.
В даний час формується новий інтеграційний підхід до предмета порівняльного правознавства, що поєднує пізнавальні можливості різних областей знання на основі методології комплексного аналізу.1
Теорія порівняльного правознавства, так само як і теорія права, досліджує головним чином комплекс правових явищ як органічне ціле, геоправовий простір, тобто в наявності домінування тенденції розгляду і порівняння комплексів правових явищ не фрагментарного порівняння, а системного порівняння, так званого макропорівняння, у яке неминуче включаються політологічні, культурологічні, психологічні аспекти функціонування права і правової системи в об'єктивно існуючому соціальному і національному контексті. І класики науки порівняльного правознавства (Р. Паунд, М. Ангелом), і сучасні дослідники (П. Де Круз) відзначали і відзначають важливість взаємин між правом, з одного боку, і історією, філософією і культурою - з іншої. Саме так можна перевести на сучасну наукову мову вимогу глибокого розуміння й обліку особливостей сучасного правового середовища.
М. Н. Марченко виділяє метою порівняльного правознавства одержання і застосування міжсистемних, міжнаціональних знань.1 Таким чином, відзначимо, що найбільш важливою частиною змісту порівняльного правознавства є знання, що мають функціонально мультиваріантну природу, виходять за вузьконаціональні рамки існування "своєї" системи права і мають універсальну теоретичну і практичну цінність.
На думку С. Нерсесянца "предмет порівняльного правознавства — понятійно-правові властивості і значення порівнюваних державно-правових явищ, їхня подібність і розходження як форм вираження принципу формальної рівності".
Порівняльне правознавство дає характеристику основних правових систем, визначає їхнє місце і значення на правовій карті світу, вивчає шлях вирішення загальної соціальної проблеми в різних правових системах. Воно постійно оперує іноземним правовим матеріалом, вивчаючи взаємини правових систем.
Предмет порівняльного правознавства включає різні онтологічні рівні проведення порівняльно-правових досліджень, у першу чергу — це мікрорівень, що асоціюється з вивченням і вирішенням окремих частин правової системи, і макрорівень, що припускає вирішення тієї чи іншої проблеми на рівні правової системи в цілому.
Предметом аналізу та зіставлення є: норми, закони й інші правові акти, правові інститути, підгалузі законодавства, галузі законодавства, правові масиви, системи законодавства, предмет і методи правового регулювання, правові концепції, юридичні поняття і терміни, прийоми юридичної техніки. Тут можна відзначити, що зіставлення нормативних масивів різних правових сімей давно є предметом аналізу компаративістів усього світу.
Таким чином, предметом порівняльного правознавства виступають загальні принципи і закономірності функціонування різних правових систем і їхнє місце на правовій карті світу.