- •Міністерство освіти та науки україни
- •Ужгородський національний університет
- •Юридичний факультет
- •Кафедра конституційного права та порівняльного правознавства
- •1.1 Історія розвитку порівняльного правознавства
- •1.3 Розвиток ідей порівняльного правознавства в середні віки
- •1.4 Сучасний етап розвитку порівняльного правознавства
- •Розділ 2 порівняльне правознавство як наука та навчальна дисципліна
- •2.1 Поняття порівняльного правознавства
- •2.2 Об'єкт і предмет порівняльного правознавства
- •2.3 Структура порівняльного правознавства
- •2.4 Принципи порівняльного правознавства
- •Розділ 3 роль порівняльного правознавства в житті суспільства
- •3.1 Основні цілі і функції порівняльного правознавства
- •3.2 Місце і роль порівняльного правознавства в системі юридичної освіти
- •3.3 Наукова значимість порівняльного правознавства
- •3.4 Практична значимість порівняльного правознавства
- •4.1 Поняття методології порівняльного правознавства
- •4.2 Види порівняння
- •4.3 Об’єкт (предмет) порівняння. Рівні порівняння
- •4.4. Значення порівняння
- •Розділ 6 класифікація національних правових систем
- •Розділ 7 правові сім’ї
- •Розділ 8 романо-германський тип правової системи
- •8.1 Поняття та історія становлення романо-германського типу правової системи
- •8.2 Система права та її структура
- •8.3 Джерела романо-германської системи права а) нормативно-правовий акт у системі джерела права
- •Б) правовий звичай
- •Д) роль судової практики
- •Розділ 9 англо-американський тип правової системи
- •9.1 Система англійського права
- •Норма права
- •9.2 Джерела права Судовий прецедент.
- •Закон в англійській правовій системі.
- •Правова доктрина.
- •Делегована правотворчість.
- •Принципи права.
- •9.3 Специфічні риси американської правової системи
- •Можна виділити наступні відмінності між американською та англійською правовими системами:
- •10.2 Джерела права пострадянських правових систем
- •10.3 Структура права
- •10.4 Правова система України: процеси формування
- •Розділ 11 північноєвропейська (скандинавська) група правових систем
- •11.1 Загальна характеристика скандинавської групи правових систем
- •11.2 Джерела (форми) права скандинавських країн
- •11.3 Система права.
- •11.4 Уніфікація права скандинавських країн та її вплив на правові системи країн Балтії
- •Розділ 12 мусульманське право
- •12.1 Поняття мусульманського права
- •12.2 Джерела мусульманського права
- •Мусульмансько-правова доктрина
- •Принципи права
- •12.4 Система мусульманського права та її структура
- •Норма мусульманського права
- •12.4 Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика
- •Розділ 13 порівняльне дослідження міжнародного та національного (внутрідержавного) права
- •13.1 Самостійний характер систем міжнародного і національного права
- •13.2 Загальне й особливе в міжнародному праві та національних правових системах
- •13.3 Характер взаємозв'язку і взаємодії міжнародного і внутрішньодержавного права
- •Глава 14 правові системи у федеративних і міждержавних об'єднаннях
- •14.1 Порівняльно-правовий аналіз у федераціях і об'єднаннях конфедеративного типу
- •14.2 Порівняльний аналіз законодавств держав — учасників Співдружності Незалежних Держав
- •14.3 Право Європейського Союзу
- •14.4 Правовий розвиток в рамках Ради Європи
- •Розділ 15
- •Розділ 16 розвиток галузей права в окремих державах
- •16.1 Конституційне право
- •16.2 Порівняльний аналіз цивільного права
- •16.3 Адміністративне право
- •16.4 Кримінальне право
- •Розділ 17 механізм зближення національних правових систем
- •17.1 Зближення національних законодавств
- •17.2 Модельні законодавчі акти й особливості уніфікації правових норм
- •Уніфікація правових норм
- •Бисага ю.М., палінчак м.М., сідак м.В., рогач о.Я., гарагонич о.В., бєлов д.М., митровка я.В.
- •В авторській редакції
Розділ 2 порівняльне правознавство як наука та навчальна дисципліна
2.1 Поняття порівняльного правознавства
У сучасній юридичній літературі для позначення поняття "порівняльне правознавство" використовуються різні терміни, наприклад, "порівняльне право", "компаративістика", "порівняльна юриспруденція" і т.д. Однак, насамперед, необхідно з'ясувати коректність застосування термінів "порівняльне право" чи "порівняльне правознавство". Поняття "порівняльне правознавство" володіє міждисциплінарним комплексним характером, тому що містить у собі все різноманіття феноменів права в їхньому геоправовому аспекті. У цьому змісті синонімом цього поняття в західній науковій традиції є термін компаративістика.
Варто погодитися з твердженням, що можна використовувати як рівнозначні обидві назви "порівняльне право" і "порівняльне правознавство", оскільки головне полягає не в самих назвах, а у їх змісті. При цьому термін "порівняльне" має універсальний характер.
Існують відмінні уявлення про порівняльне правознавство. Так, порівняльне правознавство розуміється:
як напрямок наукових досліджень, заснованих на порівняльному методі, виходячи з того, як вирішуються подібні правові питання в різних правових системах;
зводиться до порівняльного вивчення окремих галузей права чи правових інститутів;
як процес порівняння не тільки окремих нормативно-правових актів, галузей права чи інститутів, але й існуючих у різних країнах правових систем1.
Порівняльне дослідження права має фундаментальне значення для внутрішньої логіки та динаміки розвитку самої юридичної науки, дозволяючи повніше виявляти і вивчати різноманіття правової реальності і вийти за рамки власних правових систем.
Період євроцентризму іде в минуле і сучасний світ уже не визнає переваги Західного права, коли міжнародні зв'язки визначалися формами і способами, виробленими юристами романо-германської традиції права. Порівняльне правознавство базується на визнанні рівного статусу правових систем, їхнього паритету та взаємної поваги до правових норм, звичаїв і традицій.
Порівняльне правознавство в якості самостійного наукового напрямку розширює можливості для проведення порівняльно-правових досліджень. У той час, як вивчення закордонного права зв'язано з дослідженням тільки однієї правової системи, без її порівняння з іншими, порівняльне правознавство сприяє розширенню кола досліджуваних правових явищ.
В умовах сучасного стану юридичної науки і юридичної освіти необхідне осмислення місця, ролі і значення порівняльного правознавства в системі юридичних дисциплін. Істотне значення при цьому має розробка загальнотеоретичних основ порівняльного правознавства, чітке визначення об'єкту, предмету і методології цієї наукової і навчальної дисципліни, її системи, проблематики загальної й особливої частин, найбільш важливих у науковому і практичному плані напрямків порівняльно-правових досліджень.
До XXI ст. порівняльне право стало загальновизнаним напрямком правових досліджень, що дало підставу назвати його "універсальною юридичною наукою", що сприяє формуванню істинно відкритої правової свідомості, сприйнятливої до різноманітних ідей. Значення порівняльного права давно усвідомлено на міжнародному рівні: ЮНЕСКО заохочує і підтримує компаративістські дослідження.
Можна затверджувати, що порівняльне правознавство є самостійним науковим напрямком правових досліджень, що визначається необхідністю вирішення глобальних проблем, що постають перед людством. Компаративістика стає знаменням часу, а вивчення права в його загальному й особливому, порівняння правових систем, аналіз шляхів зближення національних законодавств здобувають усе більше значення.