- •В.Г. Боронос
- •І.М. Кобушко Управління фінансовою санацією підприємств
- •Тема 1 теоретичні основи управління Фінансовою санацією підприємства
- •1.1 Криза підприємства: економічний зміст та фактори, що її зумовлюють
- •Дослідження деяких вчених щодо сутності та особливостей стадій життєвого циклу підприємства
- •Деякі визначення змісту поняття «криза підприємства»
- •1.2 Економічна сутність та види санації
- •Підходи до визначення сутності терміна «санація»
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні питання
- •Тема 2 стратегія запобігання банкрутству
- •2.1 Концепція антикризового менеджменту
- •2.2 Діагностика ймовірності банкрутства підприємства
- •Методи прогнозування банкрутства, що ґрунтуються на використанні порівняльного аналізу
- •2.3 Внутрішні механізми фінансової стабілізації підприємства
- •2.4 Економічне обґрунтування вибору заходів стабілізаційної програми
- •2.5 Контролінг і розроблення стратегії запобігання банкрутству
- •Факторний аналіз відхилень
- •Аналіз точки беззбитковості
- •Бюджетування
- •Портфельний аналіз
- •Функціонально-вартісний аналіз
- •Свот-аналіз
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні запитання
- •Тема 3 Управління Джерелами фінансової санації підприємства
- •3.1 Порядок фінансування санаційних заходів
- •План санації (назва підприємства - боржника)
- •3 Заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, розрахунок необхідних коштів для реалізації цих заходів.
- •4 Прогноз соціально-економічних наслідків проведення санації:
- •План санації ват “кврз“
- •1 Загальні положення
- •1.7 Кадровий потенціал та оплата праці
- •1.8 Обсяги виробництва
- •Аналіз фінансово-господарського стану підприємства-боржника
- •3 Заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, розрахунок необхідних коштів для реалізації цих заходів
- •4 Прогноз соціально-економічних наслідків проведення санації
- •5 Відповідальність
- •3.2 Залучення фінансових ресурсів із внутрішніх та зовнішніх джерел
- •3.3 Санація балансу
- •2) У випадку списання (цілком чи частково) заборгованості кредиторами.
- •Структурно-логічні схеми
- •С хема 3.6 – Процедура оголошення санації самим боржником
- •Контрольні зАпитання
- •Тема 4 Управління Санаційною реструктуризацією підприємства
- •4.1 Сутність та види реструктуризації підприємства
- •Дослідження сутності реструктуризації деякими вченими-економістами
- •4.2 Реструктуризація підприємства: цілі, результати, етапи
- •4.3 Форми реорганізації підприємства
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні зАпитання
- •Тема 5 Санаційний аудит
- •5.1 Сутність та методи санаційного аудиту
- •5.2 Методика проведення санаційного аудиту
- •5.3 Документальне оформлення результатів санаційного аудиту
- •Аудиторський висновок про проведення аудиту плану санації “кврз” по справі № 6879/11 від 31.10. 2007 у процедурі санації боржника
- •3 Думка аудитора
- •6 Реалізація передбачених планом санації заходів дозволить:
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні запитання
- •Тема 6 економіко-правові засади банкрутстВа та ліквідації підприємстВа
- •6.1 Економічна сутність банкрутства та його види
- •Методичні підходи щодо виявлення прихованого банкрутства
- •6.2 Провадження у справі про банкрутство
- •Мирова угода
- •6.3 Фінансові процедури процесу ліквідації при банкрутстві підприємства
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні зАпитання
- •Розділ I
- •Розділ II
- •Розділ III ліквідаційна процедура
- •Розділ IV мирова угода
- •Розділ V
- •Розділ VI
- •Розділ VII
- •2. Інформаційно-організаційне забезпечення проведення аналізу
- •3. Методичне забезпечення аналізу
- •3.1. Загальні інформаційні дані про підприємство
- •3.2. Оцінка підприємства з позиції неплатоспроможності та наявності ознак банкрутства
- •3.2.1. Оцінка фінансового стану підприємства
- •3.2.2. Аналіз наявності (відсутності) ознак фіктивного, приховуваного банкрутства або доведення до банкрутства підприємства
- •3.2.2.1. Визначення ознак фіктивного банкрутства
- •3.2.2.2 Визначення ознак доведення до банкрутства
- •3.2.2.3. Визначення ознак приховуваного банкрутства
- •3.3. Аналіз факторів, що призвели до неплатоспроможності, та визначення доцільності санації підприємства
- •3.3.1. Аналіз основних засобів та інших необоротних активів
- •3.3.2. Оцінка структури оборотних засобів
- •3.3.3. Аналіз власних оборотних засобів
- •3.3.4. Поглиблений аналіз стану дебіторської заборгованості
- •3.3.5. Аналіз кредиторської заборгованості
- •3.3.6. Аналіз прибутковості підприємства
- •3.4. Аналіз використання виробничого апарату та трудових ресурсів
- •3.4.1. Аналіз витрат на виробництво
- •3.4.2. Аналіз використання трудових ресурсів
- •3.4.3. Аналіз інвестицій та інновацій
- •3.4.4. Аналіз об’єктів житлово-комунального
- •3.5. Висновок щодо подальшого розвитку підприємства
- •Рентабельність окремих видів продукції
- •Загальні відомості про підприємство
- •Положення про порядок погодження планів санації та мирових угод Розділ 1. Загальні положення
- •Розділ 3. Порядок подання до Фонду документів, необхідних для прийняття рішення про надання згоди керівникові боржника на подання заяви до господарського суду про порушення справи про банкрутство
- •Розділ 4. Порядок прийняття Фондом рішення про погодження планів санації боржників (надання згоди на проведення санації керівником)
- •Від 17 березня 2000 р. N 515
- •Порядок проведення досудової санації державних підприємств
- •Положення про порядок погодження Міністерством промислової політики України планів санації підприємств, що належать до сфери його управління, наказ Мінпромполітики №153 від 17.03.08 р.
- •I. Загальні положення
- •II. Порядок подання до Міністерства промислової політики України планів судової санації
- •IV. Порядок повернення плану санації для доопрацювання
- •V. Структура плану санації
- •VI. Зміст плану санації
- •Типовий план реструктуризації та досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше ніж 50 відсотків, наказ фдму № 2502 від 17.11.04 р.
- •1. Вимоги до Плану
- •2. Структура та склад Плану
- •Від 19 червня 2007 р. N 832
- •Порядок здійснення контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності
- •Критерії визначення ефективності управління об'єктами державної власності
- •Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Розділ I. Загальні положення
- •Глава 1. Джерела та шляхи (способи) збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Глава 2. Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок додаткових внесків
- •Глава 3. Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок реінвестиції дивідендів
- •Глава 4. Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок спрямування прибутку до статутного капіталу
- •Глава 5. Порядок повідомлення про збільшення статутного капіталу
- •Розділ III. Зменшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Глава 1. Шляхи та порядок зменшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Глава 2. Порядок повідомлення про зменшення статутного капіталу та розкриття інформації про зменшення статутного капіталу
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ IV порядок проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
- •Розділ V права та обов'язки аудиторів і аудиторських фірм
- •Розділ VI відповідальність аудиторів та аудиторських фірм
- •Витяг з кримінального кодексу
- •Витяг з цивільного кодексу
- •Витяг із господарського кодексу
- •Глава 23 визнання суб'єкта підприємництва банкрутом
- •Глосарій
- •Список літератури
- •Управління фінансовою санацією підприємств
Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2000 року.
(Абзац другий пункту 1 розділу VII втратив чинність на підставі Закону N 2238-III (2238-14) від 18.01.2001).
Положення цього Закону щодо ліцензування арбітражних керуючих вводяться в дію з 1 жовтня 1999 року.
Положення цього Закону застосовуються господарськими судами при розгляді справ про банкрутство, провадження у яких порушено після 1 січня 2000 року.
Положення цього Закону щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, призначення арбітражних керуючих, введення процедур розпорядження майном боржника, санації боржника, ліквідаційної процедури та укладення мирової угоди можуть застосовуватися за заявою сторін у справі про банкрутство або за ініціативи суду при розгляді господарськими судами справ про банкрутство після 1 січня 2000 року незалежно від дати порушення провадження у справі про банкрутство, при цьому відповідні строки обчислюються від дати прийняття господарським судом ухвали з цього питання. У цьому випадку подальше провадження у справі про банкрутство здійснюється відповідно до цього Закону.
Справи про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовугледобувні підприємства), у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, не порушуються з дня набрання чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 1 січня 2010 року. { Пункт 1 розділу VII доповнено абзацом згідно із Законом N 597-IV ( 597-15 ) від 06.03.2003; в редакції Законів N 1499-IV ( 1499-15 ) від 17.02.2004, N 2354-IV ( 2354-15 ) від 18.01.2005, N 585-V (585-16) від 11.01.2007 }.
Провадження у справах про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, які були порушені після 1 січня 2000 року, підлягає припиненню. (Пункт 1 розділу VII доповнено абзацом згідно із Законом N 597-IV (597-15) від 06.03.2003, в редакції Закону N 1499-IV (1499-15) від 17.02.2004).
Положення цього Закону щодо провадження у справах про банкрутство підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на умовах, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ), застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". (Пункт 1 розділу VII доповнено абзацом згідно із Законом N 2711-IV (2711-15) від 23.06.2005).
2. Нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України на день набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають з цього Закону;
розробити і привести у відповідність до цього Закону свої нормативно-правові акти;
забезпечити розроблення та прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових актів відповідно до цього Закону;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
4. Рекомендувати Президенту України привести свої акти у відповідність до цього Закону.
5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
( Підпункт 1) пункту 5 втратив чинність на підставі Кодексу N 2341-III ( 2341-14 ) від 05.04.2001 - набуває чинності 01.09.2001 ).
2) частину першу статті 40 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., N 50, ст.375; 1984 р., N 1, ст. 3; 1986 р., N 27, ст.539; 1988 р., N 23, ст.556; 1991 р., N 23, ст.267; Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 33, ст. 297; 1995 р., N 5, ст. 30, N 28, ст.204) доповнити пунктом 9 такого змісту: "9) банкрутства підприємства";
3) у Господарському процесуальному кодексі України ( 1798-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст.56; 1997 р., N 25, ст.171):
частину третю статті 2 викласти у такій редакції:
"Арбітражний суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів боржника";
частину другу статті 4-1 викласти у такій редакції:
"Арбітражні суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
4) частину четверту статті 4 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 14, ст.168; Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 17, ст.80, N 26, ст.158; 1999 р., N 7, ст.52, N 8, ст.60) доповнити абзацом такого змісту:
"діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)";
5) частину третю статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 16, ст.119) викласти в такій редакції:
"3. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України. У разі укладення мирової угоди у процедурі провадження у справі про банкрутство заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у розмірах, визначених мировою угодою, укладеною у порядку, встановленому законами України";
6) пункт 9 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 29, ст. 190) доповнити словами "а також приймати рішення в процедурах санації про прощення (списання) та (або) відстрочку (розстрочку) сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 14 травня 1992 року N 2343-XII
Публікації документа:
Голос України вiд 06.06.1992 Відомості Верховної Ради України вiд 04.08.1992 - 1992 р., № 31, стаття 440
Додаток Б
(обов’язковий)
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства
та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного
банкрутства чи доведення до банкрутства
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ці Методичні рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів при оцінці фінансового-господарського стану підприємств на предмет наявності ознак приховуваного, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству; здійснення аналізу для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.
1.2. За результатами проведення аналізу визначається:
оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства, структура його балансу (задовільно чи незадовільно) та обґрунтованість віднесення його до складу неплатоспроможних підприємств;
тенденції щодо динаміки основних показників ефективності діяльності підприємства;
можливість використання санаційних процедур для поліпшення фінансово-господарського стану підприємства та виведення його з неплатоспроможного стану.
1.3. Об’єктом аналізу є фінансово-господарський стан неплатоспроможних підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності.
1.4. Суб’єктами аналізу є власники, органи, уповноважені управляти майном, або особи, які заінтересовані в отриманні інформації щодо діяльності підприємства (кредитори, постачальники, покупці, державний орган з питань банкрутства, арбітражний керуючий, податкові органи, персонал підприємства, керівництво тощо).
1.5. Протягом трьох днів із дня виявлення ознак фіктивного банкрутства матеріали направляються до органів податкової служби за місцем реєстрації підприємства.
1.6. Протягом трьох днів з дня виявлення ознак доведення до банкрутства та приховування стійкої неплатоспроможності матеріали направляються до органів внутрішніх справ за місцем реєстрації підприємства.
1.7. Терміни, що використовується в цих Методичних рекомендаціях, мають таке значення:
платоспроможність (ліквідність) – один з основних якісних показників діяльності підприємства, що визначає спроможність підприємства здійснювати платежі, розраховуватися з боргами в необхідному обсязі та в зазначений термін наявними у нього коштами або такими, які безперервно поповнюються за рахунок його діяльності;
неплатоспроможність – неспроможність підприємства виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами (у тому числі із заробітної плати), а також щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;
банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
фіктивне банкрутство – завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника або власника суб'єкта господарської діяльності, а також службової особи суб'єкта господарської діяльності та громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності про
фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом;
доведення до банкрутства - умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення власником або службовою особою суб’єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності;
приховуване банкрутство - умисне приховування стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей у разі, якщо це завдало великої матеріальної шкоди.