Аудиторський висновок про проведення аудиту плану санації “кврз” по справі № 6879/11 від 31.10. 2007 у процедурі санації боржника

до господарського суду у справі про

банкрутство ВАТ “КВРЗ”

1 Загальні положення. За результатами проведеного аудиту ВАТ “КВРЗ” згідно з рішенням суду від 05. 11.2008 року по справі № 6879/11 від 31.10. 2007 у процедурі санації аудитором _____________________(П.І.П/б) (сертифікат аудитора №___ виданий рішенням Аудиторської палати України № ___ від ______ ) фірми _______________________ (назва фірми), яка здійснює аудиторську діяльність згідно з ліцензією № ___, що видана Аудиторською платою України від _________ , здійснено аудиторську перевірку ВАТ КВРЗ за даними бухгалтерського обліку, звітності та плану санації за період з 2005 року по 1.11.2008 року.

Відповідальність за звітність підприємства та план санації несуть керівництво підприємства та санатор. В обов’язки аудитора входить складання висновку відповідно до наданих на перевірку звітності та плану санації.

2 Масштаби перевірки. Перевірка здійснена згідно з нормативами аудиту, які вимагають, щоб перевірка була спланована та проведена з метою збору достатніх доказів того, що план санації не містить суттєвих помилок. У результаті проведення аудиту з’ясовано таке:

1 Подана інформація дає дійсне та повне уявлення про реальний склад активів та пасивів підприємства. Господарсько-фінансова діяльність здійснювалась згідно з чинним законодавством, система бухгалтерського обліку відповідає законодавству та нормативним вимогам. Фінансова звітність складена на підставі фактичних даних бухгалтерського обліку та достовірно відображає фінансовий стан підприємства. Перевірена тестуванням інформація підтверджує цифровий матеріал, який покладено в основу складання плану санації. Під час перевірки зібрано достатньо матеріалу для аудиторського висновку.

2 План санації містить комплекс заходів, спрямованих на уникнення процедури банкрутства та фінансування розрахунків з кредиторами, збереження потужностей підприємства.

3 Стратегія санації підприємства, викладена у плані санації, враховує такі фактори та аргументи:

• власником пакета акцій підприємства розміром 82,2% статутного капіталу є держава в особі Фонду державного майна;

• підприємство являє собою цілісний майновий комплекс, розташований на земельній ділянці. Основні фонди невиробничого призначення, надлишкові активи, які не задіяні (або не можуть бути задіяні) у здійсненні основної діяльності підприємства, відсутні. Кошти, отримані від продажу оборотних активів та стягнення дебіторської заборгованості, можуть бути спрямовані на поповнення обігових коштів підприємства, але їх недостатньо для задоволення вимог кредиторів, для відновлення виробничої діяльності боржника.

3 Думка аудитора

1 Причини неплатоспроможності підприємства: відсутність замовлень (неефективна робота відділу збуту); значна дебіторська заборгованість (відсутні надійні канали збуту); підприємство має застаріле устаткування та не має конкурентоспроможних технологій; інфляція; наявність значної кількості конкурентів.

2 Сильні сторони підприємства та його можливості. Дослідження ринку фахівцями залізничного транспорту свідчить про те, що на сьогоднішній день капітально – відновлюваного ремонту потребують 2,5 тис. пасажирських вагонів; переустаткування плацкартних вагонів під вагони – колієвимірювачі обходиться значно дешевше, ніж виготовлення нових; наявність кваліфікованого персоналу для здійснення виробничої програми..

3 Виробничо-організаційна спроможність боржника. Економічне становище підприємства, склад його активів є такими, що для відновлення виробничої діяльності з ремонту залізничних вагонів і в результаті відновлення платоспроможності, власних оборотних коштів, які можуть бути отримані від реалізації оборотних активів підприємству недостатньо, надлишкових основних фондів підприємство не має. Таким чином, слід розглядати інші джерела фінансування, залучення яких дозволило б виконати основні завдання при застосуванні процедури банкрутства, а саме – відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів.

4 Правова спроможність боржника. Вартість чистих активів підприємства менша вартості статутного капіталу (вона навіть має від’ємне значення), заборгованість, відображена у балансі підприємства, майже вдвічі перевищує балансову вартість активів і майже вчетверо – номінальну вартість статутного капіталу. Згідно зі ст. 155 Цивільного кодексу України якщо вартість чистих активів менша статутного капіталу, то товариство зобов’язане оголосити про зменшення статутного капіталу, якщо вартість чистих активів стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації. Зменшення статутного капіталу ВАТ “КВРЗ” не збалансує вказані показники. Таким чином, відповідно до Цивільного кодексу України наявні усі передумови для прийняття власником майна підприємства рішення про ліквідацію.

Згідно зі ст.36 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг. Загальний розмір вимог кредиторів становить, включаючи поточну, 2035,1 тис.грн. Склад та структура вимог кредиторів за черговістю, у тому числі:

1-2-га черги – 922,1 тис.грн, у тому числі із заробітної плати (враховуючи компенсацію) – 621,3 тис.грн;

3-тя черга – 261,6 тис.грн;

4-та черга – 851,4 тис.грн.

Враховуючи склад заборгованості 2-ї черги і переважну частину у загальній її сумі заборгованості із заробітної плати, вимоги Закону (ст. 31, 35, 36) щодо пропорційності задоволення вимог кредиторів однієї черги та однакових умов мирової угоди для кредиторів однієї черги, необхідно визнати, що практично мирова угода між ВАТ “КВРЗ” та кредиторами не може бути укладена щодо суми заборгованості 922,1 тис.грн. Коштів, які можуть бути отримані у результаті реалізації оборотних активів, стягнення дебіторської заборгованості, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, щодо яких практично неможливо укласти мирову угоду.

Враховуючи склад комітету кредиторів і розклад голосів між членами комітету кредиторів (701 голоси – ТОВ “ДЕМЕТРА”, 182 голоси – Пенсійний фонд, 179 голосів – податкова інспекція) необхідно визнати, що вирішення питання щодо прощення (списання) за мировою угодою боргів підприємства 4-ї черги можливо на умовах, прийнятних для кредиторів цієї черги.

Відповідно до Кодексу законів про працю робітники, які не можуть бути задіяні в результаті реалізації плану санації, ознайомлені із звільненням.

5 Фінансова спроможність боржника. При вирішенні майбутнього підприємства-боржника принципово слід розглядати 2 концептуальних підходи:

1. продаж у процедурі санації цілісного майнового комплексу або окремо визначеного майна боржника;

2. залучення кредитних ресурсів.

Реалізація першого заходу має свої позитивні сторони, але потребує часу, що може призвести до погіршення технічного і економічного стану підприємства, тобто відновлення платоспроможності боржника шляхом відновлення його виробничої діяльності без залучення коштів (кредитних) неможливо.

Проведені розрахунки дозволяють зробити висновок про відновлення платоспроможності підприємства, починаючи з 8-го місяця з моменту затвердження плану санації підприємство стає стабільно прибутковим, а його діяльність характеризується позитивним чистим грошовим потоком (табл. 5.1.2). Результати відновленої діяльності дозволяють провести розрахунки за отриманим кредитом у розмірі 1647,619 тис.грн і задовольнити вимоги кредиторів 1-2-ї черг протягом 8 місяців після затвердження плану санації та 3-ї черги (на умовах відстрочення та розстрочки платежів) протягом 17 місяців після затвердження плану санації.