- •В.Г. Боронос
- •І.М. Кобушко Управління фінансовою санацією підприємств
- •Тема 1 теоретичні основи управління Фінансовою санацією підприємства
- •1.1 Криза підприємства: економічний зміст та фактори, що її зумовлюють
- •Дослідження деяких вчених щодо сутності та особливостей стадій життєвого циклу підприємства
- •Деякі визначення змісту поняття «криза підприємства»
- •1.2 Економічна сутність та види санації
- •Підходи до визначення сутності терміна «санація»
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні питання
- •Тема 2 стратегія запобігання банкрутству
- •2.1 Концепція антикризового менеджменту
- •2.2 Діагностика ймовірності банкрутства підприємства
- •Методи прогнозування банкрутства, що ґрунтуються на використанні порівняльного аналізу
- •2.3 Внутрішні механізми фінансової стабілізації підприємства
- •2.4 Економічне обґрунтування вибору заходів стабілізаційної програми
- •2.5 Контролінг і розроблення стратегії запобігання банкрутству
- •Факторний аналіз відхилень
- •Аналіз точки беззбитковості
- •Бюджетування
- •Портфельний аналіз
- •Функціонально-вартісний аналіз
- •Свот-аналіз
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні запитання
- •Тема 3 Управління Джерелами фінансової санації підприємства
- •3.1 Порядок фінансування санаційних заходів
- •План санації (назва підприємства - боржника)
- •3 Заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, розрахунок необхідних коштів для реалізації цих заходів.
- •4 Прогноз соціально-економічних наслідків проведення санації:
- •План санації ват “кврз“
- •1 Загальні положення
- •1.7 Кадровий потенціал та оплата праці
- •1.8 Обсяги виробництва
- •Аналіз фінансово-господарського стану підприємства-боржника
- •3 Заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, розрахунок необхідних коштів для реалізації цих заходів
- •4 Прогноз соціально-економічних наслідків проведення санації
- •5 Відповідальність
- •3.2 Залучення фінансових ресурсів із внутрішніх та зовнішніх джерел
- •3.3 Санація балансу
- •2) У випадку списання (цілком чи частково) заборгованості кредиторами.
- •Структурно-логічні схеми
- •С хема 3.6 – Процедура оголошення санації самим боржником
- •Контрольні зАпитання
- •Тема 4 Управління Санаційною реструктуризацією підприємства
- •4.1 Сутність та види реструктуризації підприємства
- •Дослідження сутності реструктуризації деякими вченими-економістами
- •4.2 Реструктуризація підприємства: цілі, результати, етапи
- •4.3 Форми реорганізації підприємства
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні зАпитання
- •Тема 5 Санаційний аудит
- •5.1 Сутність та методи санаційного аудиту
- •5.2 Методика проведення санаційного аудиту
- •5.3 Документальне оформлення результатів санаційного аудиту
- •Аудиторський висновок про проведення аудиту плану санації “кврз” по справі № 6879/11 від 31.10. 2007 у процедурі санації боржника
- •3 Думка аудитора
- •6 Реалізація передбачених планом санації заходів дозволить:
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні запитання
- •Тема 6 економіко-правові засади банкрутстВа та ліквідації підприємстВа
- •6.1 Економічна сутність банкрутства та його види
- •Методичні підходи щодо виявлення прихованого банкрутства
- •6.2 Провадження у справі про банкрутство
- •Мирова угода
- •6.3 Фінансові процедури процесу ліквідації при банкрутстві підприємства
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні зАпитання
- •Розділ I
- •Розділ II
- •Розділ III ліквідаційна процедура
- •Розділ IV мирова угода
- •Розділ V
- •Розділ VI
- •Розділ VII
- •2. Інформаційно-організаційне забезпечення проведення аналізу
- •3. Методичне забезпечення аналізу
- •3.1. Загальні інформаційні дані про підприємство
- •3.2. Оцінка підприємства з позиції неплатоспроможності та наявності ознак банкрутства
- •3.2.1. Оцінка фінансового стану підприємства
- •3.2.2. Аналіз наявності (відсутності) ознак фіктивного, приховуваного банкрутства або доведення до банкрутства підприємства
- •3.2.2.1. Визначення ознак фіктивного банкрутства
- •3.2.2.2 Визначення ознак доведення до банкрутства
- •3.2.2.3. Визначення ознак приховуваного банкрутства
- •3.3. Аналіз факторів, що призвели до неплатоспроможності, та визначення доцільності санації підприємства
- •3.3.1. Аналіз основних засобів та інших необоротних активів
- •3.3.2. Оцінка структури оборотних засобів
- •3.3.3. Аналіз власних оборотних засобів
- •3.3.4. Поглиблений аналіз стану дебіторської заборгованості
- •3.3.5. Аналіз кредиторської заборгованості
- •3.3.6. Аналіз прибутковості підприємства
- •3.4. Аналіз використання виробничого апарату та трудових ресурсів
- •3.4.1. Аналіз витрат на виробництво
- •3.4.2. Аналіз використання трудових ресурсів
- •3.4.3. Аналіз інвестицій та інновацій
- •3.4.4. Аналіз об’єктів житлово-комунального
- •3.5. Висновок щодо подальшого розвитку підприємства
- •Рентабельність окремих видів продукції
- •Загальні відомості про підприємство
- •Положення про порядок погодження планів санації та мирових угод Розділ 1. Загальні положення
- •Розділ 3. Порядок подання до Фонду документів, необхідних для прийняття рішення про надання згоди керівникові боржника на подання заяви до господарського суду про порушення справи про банкрутство
- •Розділ 4. Порядок прийняття Фондом рішення про погодження планів санації боржників (надання згоди на проведення санації керівником)
- •Від 17 березня 2000 р. N 515
- •Порядок проведення досудової санації державних підприємств
- •Положення про порядок погодження Міністерством промислової політики України планів санації підприємств, що належать до сфери його управління, наказ Мінпромполітики №153 від 17.03.08 р.
- •I. Загальні положення
- •II. Порядок подання до Міністерства промислової політики України планів судової санації
- •IV. Порядок повернення плану санації для доопрацювання
- •V. Структура плану санації
- •VI. Зміст плану санації
- •Типовий план реструктуризації та досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше ніж 50 відсотків, наказ фдму № 2502 від 17.11.04 р.
- •1. Вимоги до Плану
- •2. Структура та склад Плану
- •Від 19 червня 2007 р. N 832
- •Порядок здійснення контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності
- •Критерії визначення ефективності управління об'єктами державної власності
- •Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Розділ I. Загальні положення
- •Глава 1. Джерела та шляхи (способи) збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Глава 2. Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок додаткових внесків
- •Глава 3. Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок реінвестиції дивідендів
- •Глава 4. Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок спрямування прибутку до статутного капіталу
- •Глава 5. Порядок повідомлення про збільшення статутного капіталу
- •Розділ III. Зменшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Глава 1. Шляхи та порядок зменшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Глава 2. Порядок повідомлення про зменшення статутного капіталу та розкриття інформації про зменшення статутного капіталу
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ IV порядок проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
- •Розділ V права та обов'язки аудиторів і аудиторських фірм
- •Розділ VI відповідальність аудиторів та аудиторських фірм
- •Витяг з кримінального кодексу
- •Витяг з цивільного кодексу
- •Витяг із господарського кодексу
- •Глава 23 визнання суб'єкта підприємництва банкрутом
- •Глосарій
- •Список літератури
- •Управління фінансовою санацією підприємств
2.5 Контролінг і розроблення стратегії запобігання банкрутству
Контролінг – координація роботи складових частин системи управління підприємством: системи цілей, організаційної системи, системи управління персоналом, системи планування і контролю, а також інформаційної системи і системи виробництва і реалізації. Під координацією припускається спрямованість координації окремих дій на одну вищу мету.
Типовими робочими завданнями фахівця з контролінгу є забезпечення рентабельності та ліквідності підприємства, які зазначаються так:
надання консультаційних послуг при виявленні відхилень від мети в окремих сферах діяльності;
рішення повинні бути знайдені швидко і знаходитися в межах, що не змінюють істотно умови, але мають швидкі результати.
Виконуючи зазначені завдання, необхідно:
– знайти вузькі місця. Для оцінки можуть бути використані такі наступні інструменти: розроблення і використання загальних і специфічних для даного підприємства показників, проведення порівнянь у рамках підприємств і галузей. При цьому використовують такі методи контролінгу: АВС-аналіз, вартісний аналіз, СВОТ-аналіз тощо;
– розвивати програму дій, підготувати та провести рішення про проведення заходів. Тут беруться до уваги такі принципи: однозначність і конкретність постановки цілей припускає процес вибору, що при цьому вимагає оцінки варіантів. Оцінка повинна проводитися за об'єктивними критеріями і критеріями, що підпадають під кількісний облік та повинні по можливості оптимально відображати досягнення цілей. У даному випадку можна застосувати аналіз планованого ефекту, як допоміжні засоби пропонуються: зіставлення витрат, рентабельності, обліку витрат і ефективності;
– реалізувати рішення з проведенням контролю. Етап реалізації передбачає діяльність з впровадження і виконання обраного заходу. При кінцевому контролі беруть до уваги, що в даному випадку планові показники варто виправляти, якщо виявлені помилки.
Таким чином, функціонування контролінгу на підприємстві вимагає такого: формування цілей; орієнтації можливості дій на ці цілі; вибір найкращих альтернатив; постійного контролю за дотриманням планових показників; вивчення помилок на основі відхилень від запланованих показників; прийняття заходів щодо регулювання відхилень від плану.
В теорії менеджменту цілі підприємства поділяють на стратегічні та оперативні. Відповідно до цього в процесі контролю за досягненням поставлених цілей контролінг також може бути стратегічним і оперативним. Стратегічний контролінг означає дотримання задач контролінгу для підтримки стратегічного управління підприємством. Стратегічний контролінг включає координацію стратегічного планування і контролю зі стратегічним забезпеченням інформацією. Для оперативного контролінгу проблеми тактичного й оперативного планування та контролю є вирішальними. За допомогою тісного взаємозв'язку між оперативним і стратегічним контролінгом одночасно здійснюється перевірка стратегії щодо її виконання.
Контроль і планування мають потребу в забезпеченні інформацією з необхідною точністю й у визначений момент часу. Для того щоб майбутні вдалі можливості зробити видимими, необхідно використовувати інформацію про наступний розвиток зовнішніх обставин, що дозволить розробити і запровадити в життя оптимальну стратегію зовнішніх умов. Це, у свою чергу, вимагає відповідної системи інформаційного забезпечення, що розглядається як перший ступінь системи планування і контролю. При цьому процеси інформаційного забезпечення повинні розглядатися в тісному взаємозв'язку із процесами прийняття управлінських рішень, координація яких здійснюється контролінгом. В умовах постійних змін є дві проблеми щодо інформації: оцінка ризиків відбувається занадто пізно; час реакції на обставини, що виникли, став тривалішим. Як результат – кризовий розвиток підприємств. Звідси система інформаційного забезпечення повинна сигналізувати про приховані ризики й небезпеки ще на ранніх стадіях кризи підприємства, тобто підприємство повинно мати систему раннього попередження, реагування та прогнозування банкрутства. Дана система реалізується поетапно: спочатку встановлюються об’єкти спостереження (ті зовнішні і внутрішні фактори спостереження підприємства, у яких ймовірна можливість виникнення небезпеки). Потім для кожного об’єкта спостереження встановлюються істотні показники, що завчасно сигналізують про небезпеку та номінальні розміри, при яких відбуваються порушення. У такий спосіб забезпечується координований контролінгом безупинний контроль.
До функцій контролінгу можна віднести:
планування – координація окремих виробничих планів стосовно загального плану діяльності підприємства, складання бюджетів;
контрольну – порівняння планових і фактичних показників, під час якого відбувається оцінка відповідності планування і виконання, аналіз відхилень, а також проведення коригування заходів. Може здійснюватися також через внутрішній аудит та проведення ревізії фінансової системи;
інформаційну – систематична реєстрація, узагальнення та подання інформації для управління;
регулювання – подання всієї інформації для досягнення цілей підприємства, поточне спостереження за плановими показниками та порівняння їх з дійсним положенням, при відхиленні – коригування дій.
У процесі виконання функцій контролінгу використовуються як загальноекономічні методи (спостереження, порівняння, групування, аналіз, синтез, систематизація, прогнозування, графічне зображення), так і специфічні (опитування, АВС-аналіз, бюджетування, функціонально-вартісний аналіз, портфельний аналіз, факторний аналіз відхилень, аналіз точки беззбитковості, бенчмаркінг). Нижче наведено характеристику деяких специфічних методів контролінгу.