- •В.Г. Боронос
- •І.М. Кобушко Управління фінансовою санацією підприємств
- •Тема 1 теоретичні основи управління Фінансовою санацією підприємства
- •1.1 Криза підприємства: економічний зміст та фактори, що її зумовлюють
- •Дослідження деяких вчених щодо сутності та особливостей стадій життєвого циклу підприємства
- •Деякі визначення змісту поняття «криза підприємства»
- •1.2 Економічна сутність та види санації
- •Підходи до визначення сутності терміна «санація»
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні питання
- •Тема 2 стратегія запобігання банкрутству
- •2.1 Концепція антикризового менеджменту
- •2.2 Діагностика ймовірності банкрутства підприємства
- •Методи прогнозування банкрутства, що ґрунтуються на використанні порівняльного аналізу
- •2.3 Внутрішні механізми фінансової стабілізації підприємства
- •2.4 Економічне обґрунтування вибору заходів стабілізаційної програми
- •2.5 Контролінг і розроблення стратегії запобігання банкрутству
- •Факторний аналіз відхилень
- •Аналіз точки беззбитковості
- •Бюджетування
- •Портфельний аналіз
- •Функціонально-вартісний аналіз
- •Свот-аналіз
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні запитання
- •Тема 3 Управління Джерелами фінансової санації підприємства
- •3.1 Порядок фінансування санаційних заходів
- •План санації (назва підприємства - боржника)
- •3 Заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, розрахунок необхідних коштів для реалізації цих заходів.
- •4 Прогноз соціально-економічних наслідків проведення санації:
- •План санації ват “кврз“
- •1 Загальні положення
- •1.7 Кадровий потенціал та оплата праці
- •1.8 Обсяги виробництва
- •Аналіз фінансово-господарського стану підприємства-боржника
- •3 Заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, розрахунок необхідних коштів для реалізації цих заходів
- •4 Прогноз соціально-економічних наслідків проведення санації
- •5 Відповідальність
- •3.2 Залучення фінансових ресурсів із внутрішніх та зовнішніх джерел
- •3.3 Санація балансу
- •2) У випадку списання (цілком чи частково) заборгованості кредиторами.
- •Структурно-логічні схеми
- •С хема 3.6 – Процедура оголошення санації самим боржником
- •Контрольні зАпитання
- •Тема 4 Управління Санаційною реструктуризацією підприємства
- •4.1 Сутність та види реструктуризації підприємства
- •Дослідження сутності реструктуризації деякими вченими-економістами
- •4.2 Реструктуризація підприємства: цілі, результати, етапи
- •4.3 Форми реорганізації підприємства
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні зАпитання
- •Тема 5 Санаційний аудит
- •5.1 Сутність та методи санаційного аудиту
- •5.2 Методика проведення санаційного аудиту
- •5.3 Документальне оформлення результатів санаційного аудиту
- •Аудиторський висновок про проведення аудиту плану санації “кврз” по справі № 6879/11 від 31.10. 2007 у процедурі санації боржника
- •3 Думка аудитора
- •6 Реалізація передбачених планом санації заходів дозволить:
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні запитання
- •Тема 6 економіко-правові засади банкрутстВа та ліквідації підприємстВа
- •6.1 Економічна сутність банкрутства та його види
- •Методичні підходи щодо виявлення прихованого банкрутства
- •6.2 Провадження у справі про банкрутство
- •Мирова угода
- •6.3 Фінансові процедури процесу ліквідації при банкрутстві підприємства
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні зАпитання
- •Розділ I
- •Розділ II
- •Розділ III ліквідаційна процедура
- •Розділ IV мирова угода
- •Розділ V
- •Розділ VI
- •Розділ VII
- •2. Інформаційно-організаційне забезпечення проведення аналізу
- •3. Методичне забезпечення аналізу
- •3.1. Загальні інформаційні дані про підприємство
- •3.2. Оцінка підприємства з позиції неплатоспроможності та наявності ознак банкрутства
- •3.2.1. Оцінка фінансового стану підприємства
- •3.2.2. Аналіз наявності (відсутності) ознак фіктивного, приховуваного банкрутства або доведення до банкрутства підприємства
- •3.2.2.1. Визначення ознак фіктивного банкрутства
- •3.2.2.2 Визначення ознак доведення до банкрутства
- •3.2.2.3. Визначення ознак приховуваного банкрутства
- •3.3. Аналіз факторів, що призвели до неплатоспроможності, та визначення доцільності санації підприємства
- •3.3.1. Аналіз основних засобів та інших необоротних активів
- •3.3.2. Оцінка структури оборотних засобів
- •3.3.3. Аналіз власних оборотних засобів
- •3.3.4. Поглиблений аналіз стану дебіторської заборгованості
- •3.3.5. Аналіз кредиторської заборгованості
- •3.3.6. Аналіз прибутковості підприємства
- •3.4. Аналіз використання виробничого апарату та трудових ресурсів
- •3.4.1. Аналіз витрат на виробництво
- •3.4.2. Аналіз використання трудових ресурсів
- •3.4.3. Аналіз інвестицій та інновацій
- •3.4.4. Аналіз об’єктів житлово-комунального
- •3.5. Висновок щодо подальшого розвитку підприємства
- •Рентабельність окремих видів продукції
- •Загальні відомості про підприємство
- •Положення про порядок погодження планів санації та мирових угод Розділ 1. Загальні положення
- •Розділ 3. Порядок подання до Фонду документів, необхідних для прийняття рішення про надання згоди керівникові боржника на подання заяви до господарського суду про порушення справи про банкрутство
- •Розділ 4. Порядок прийняття Фондом рішення про погодження планів санації боржників (надання згоди на проведення санації керівником)
- •Від 17 березня 2000 р. N 515
- •Порядок проведення досудової санації державних підприємств
- •Положення про порядок погодження Міністерством промислової політики України планів санації підприємств, що належать до сфери його управління, наказ Мінпромполітики №153 від 17.03.08 р.
- •I. Загальні положення
- •II. Порядок подання до Міністерства промислової політики України планів судової санації
- •IV. Порядок повернення плану санації для доопрацювання
- •V. Структура плану санації
- •VI. Зміст плану санації
- •Типовий план реструктуризації та досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше ніж 50 відсотків, наказ фдму № 2502 від 17.11.04 р.
- •1. Вимоги до Плану
- •2. Структура та склад Плану
- •Від 19 червня 2007 р. N 832
- •Порядок здійснення контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності
- •Критерії визначення ефективності управління об'єктами державної власності
- •Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Розділ I. Загальні положення
- •Глава 1. Джерела та шляхи (способи) збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Глава 2. Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок додаткових внесків
- •Глава 3. Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок реінвестиції дивідендів
- •Глава 4. Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок спрямування прибутку до статутного капіталу
- •Глава 5. Порядок повідомлення про збільшення статутного капіталу
- •Розділ III. Зменшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Глава 1. Шляхи та порядок зменшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Глава 2. Порядок повідомлення про зменшення статутного капіталу та розкриття інформації про зменшення статутного капіталу
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ IV порядок проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
- •Розділ V права та обов'язки аудиторів і аудиторських фірм
- •Розділ VI відповідальність аудиторів та аудиторських фірм
- •Витяг з кримінального кодексу
- •Витяг з цивільного кодексу
- •Витяг із господарського кодексу
- •Глава 23 визнання суб'єкта підприємництва банкрутом
- •Глосарій
- •Список літератури
- •Управління фінансовою санацією підприємств
3.3 Санація балансу
Наслідком неефективної фінансової діяльності акціонерних товариств, їхньої збитковості є падіння ринкового курсу корпоративних прав, при цьому типовим для багатьох вітчизняних акціонерних товариств є падіння ринкового курсу акцій нижче рівня їхньої номінальної вартості. При таких обставинах залучення коштів шляхом нової емісії неможливо, оскільки, реалізуючи акції нижче номіналу, підприємство одержує емісійні збитки, також діє законодавче обмеження щодо заборони випуску акцій для покриття збитків від господарської діяльності.
Одним зі шляхів подолання такої ситуації є санація балансу, що полягає в покритті відображених у ньому збитків і створенні необхідного резервного капіталу за рахунок одержання санаційного прибутку. Основна мета даної операції – приведення у відповідність розміру статутного капіталу підприємства з чистими активами, що йому відповідають. Санація балансу базується на мобілізації схованих резервів і одержанні санаційного прибутку.
Санаційний прибуток – це прибуток, який виникає:
1) у результаті викупу акціонерним товариством акцій власної емісії за курсом нижче номінальної вартості цих прав (дизажіо) у зв'язку з безкоштовною передачею їх до анулювання чи зниження номінальної вартості;
2) У випадку списання (цілком чи частково) заборгованості кредиторами.
Найважливішим принципом використання цієї схеми поліпшення показників балансу є те, що викуп акцій з їх подальшим анулюванням доцільний тільки за курсом нижче номінальної вартості акцій. У протилежному разі санаційний прибуток (емісійний дохід), який може бути спрямовано на покриття балансових збитків, не виникає, а, отже, зменшувати статутний капітал немає сенсу. Санаційний прибуток у цьому випадку дорівнює різниці номінальної вартості корпоративного права і ціною (фактичною собівартістю) його викупу емітентом і витратами, пов'язаними з процедурою викупу прав і зменшення статутного капіталу.
СП = На – Фа – Зс, (3.1)
де СП – санаційний прибуток;
На – номінальна вартість акцій;
Фа – ціна викупу акцій (фактична собівартість);
Зс – витрати, пов'язані з процедурою викупу прав і зменшення статутного капіталу.
Якщо корпоративні права надаються до анулювання безкоштовно, то санаційний прибуток буде дорівнювати номінальної вартості наданих до анулювання прав мінус витрати, пов'язані зі зменшенням статутного капіталу:
СП = На – Зс . (3.2)
Приклад 3.21 Відкрите акціонерне товариство у результаті фінансово-господарської діяльності одержало збиток у розмірі 150 тис.грн. Номінальна вартість однієї акції 50 грн. Ринковий курс акцій підприємства склав 40,52 грн (81,24% від номіналу ). Весь резервний капітал був використаний для покриття минулих збитків. Збори акціонерів прийняли рішення про проведення санації балансу на основі зменшення статутного капіталу шляхом покупки на ринку акцій власної емісії з подальшим їхнім анулюванням. З метою мобілізації схованих резервів, а також акумулювання коштів було прийняте рішення про реалізацію об'єкта основних засобів невиробничого призначення. Балансова вартість об'єкта 200 тис.грн, ціна реалізації об'єкта 300 тис.грн. Дохід від реалізації об'єкта основних засобів акціонерне товариство використовувало для придбання власних акцій. Витрати на проведення санації склали 10 тис.грн. Структура балансу відкритого акціонерного товариства наведена в таблиці 3.2.1.
Таблиця 3.2.1 – Структура балансу відкритого акціонерного товариства
Актив |
тис.грн |
Пасив |
тис.грн |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 Необоротні активи |
450 |
1 Власний капітал |
650 |
у т.ч. основні засоби |
400 |
у т.ч. - статутний капітал |
800 |
2 Оборотні активи |
620 |
- непокриті збитки |
(150) |
2 Забезпечення наступних платежів |
- |
||
у т.ч. грошові кошти |
20 |
3 Довгострокові зобов’язання |
300 |
4 Поточні зобов’язання |
120 |
||
Баланс |
1070 |
Баланс |
1070 |
У результаті реалізації активів за ціною, що перевищує їхню балансову вартість, підприємство мобілізувало сховані резерви в розмірі 100 тис.грн (300000-200000), що можуть бути спрямовані на часткове покриття збитків. Збитки підприємства зменшаться на різницю між мобілізованими резервами і витратами на проведення санації (100000 – 10000) і складуть 60 тис.грн (150000– 90000). Оскільки курс акцій склав 81,24% до номіналу, то за 300 тис.грн можна викупити акцій на загальну номінальну вартість 370 тис.грн (300000 х ×100 : 81,24). Викуплені підприємством власні акції відображаються в розділі 1 пасиву балансу в статті «Вилучений капітал» за фактичною собівартістю (ПСБУ 2 п.44). Кошти, що перебувають в розпорядженні підприємства, збільшаться на суму виторгу від реалізації основних засобів (300000) і зменшаться на суму коштів, витрачених на викуп акцій і здійснення витрат на проведення санації (20000+300000-30000-10000). За рішенням зборів акціонерів придбані акції анулюються, і статутний капітал зменшується на суму 370 тис.грн. Перевищення номінальної вартості анульованих акцій над ціною викупу складе емісійний дохід (70000), що буде спрямований на покриття збитків (60000) і поповнення капіталу (10000), і відображається в балансі як додатково вкладений капітал. Структура балансу наведена в табл. 3.2.2.
Таблиця 3.2.2 – Структура балансу відкритого акціонерного товариства, тис.грн
Стаття |
Після мобілізації схованих резервів та придбання акцій власної емісії |
Після анулювання придбаних акцій та завершення санації |
Актив |
||
1 Необоротні активи |
250 (450 – 200) |
250 |
у т.ч. основні засоби |
200 (400-200) |
200 |
2 Оборотні активи |
610 |
610 |
у т.ч. грошові кошти |
10 (20+300-300-10) |
10 |
Баланс |
860 |
860 |
Пасив |
||
1 Власний капітал |
440 |
440 |
у т.ч. статутний капітал |
800 |
430 (800-370) |
- непокриті збитки |
(60) (150-90) |
- |
- вилучений капітал |
(300) фактична собівартість |
- |
- додатково вкладений капітал |
- |
10 |
3 Довгострокові зобов’язання |
300 |
300 |
4 Поточні зобов’язання |
120 |
120 |
Баланс |
860 |
860 |
У результаті санації балансу, як правило, досягається не тільки покриття збитків, але і зрівноважування (чи перевищення) номінальної вартості акцій з їхньою ринковою ціною. Це уможливлює залучення фінансових ресурсів шляхом додаткової емісії корпоративних прав.
Санація балансу за рахунок санаційного прибутку доцільна тільки за умови вичерпання всіх інших можливостей покриття збитків та визначається санаційним аудитом, але її практична реалізація потребує узгодження з чинним законодавством.
Одним із важливих питань у ході санації балансу стає розрахунок вартості чистих активів господарського товариства, розмір яких відіграє вирішальну роль у визначенні шляхів подолання кризового стану на підприємстві. Ця величина об’єктивно характеризує доцільність виробничої діяльності та подальшого господарювання (ефективність використання власності). Вартість чистих активів не може бути менше певного рівня, встановленого практикою господарства та визначеного в законодавстві. Цивільний кодекс України встановлює вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу господарських товариств, зокрема акціонерного товариства (ст. 155) та товариства з обмеженою відповідальністю (ст. 144).
Вартість чистих активів - величина, яка визначається господарським товариством шляхом вирахування із суми активів, прийнятих до розрахунку, суми його зобов’язань, прийнятих до розрахунку.
Для визначення вартості чистих активів будь-яких видів господарських товариств використовують відповідні методичні рекомендації1. Особливості ведення бухгалтерського обліку за окремими сферами господарювання (банківська, страхова, інвестиційна) викликають деякі зміни у порядку розрахунку, але економічна сутність чистих активів при цьому не залежить від сфери діяльності підприємства.
До складу активів, які приймаються до розрахунку чистих активів, належать:
А.1 Необоротні активи:
нематеріальні активи (залишкова вартість) – код рядка у ф.1 – 010;
незавершене будівництво – код рядка у ф.1 – 020;
основні засоби (залишкова вартість) – код рядка у ф.1 – 030;
довгострокові фінансові інвестиції – код рядка у ф.1 – 040;
інші фінансові інвестиції – код рядка у ф.1 – 045;
довгострокова дебіторська заборгованість – код рядка у ф.1 - 050;
інші необоротні активи, включаючи відстрочені податкові активи – код рядка у ф.1 – (060 + 070).
А.2 Оборотні активи:
запаси – код рядка у ф.1 – 100, 110, 120, 130, 140;
векселі одержані – код рядка у ф.1 – 150;
дебіторська заборгованість – код рядка у ф.1 – 160, 170, 180, 190, 200, 210;
поточні фінансові інвестиції – код рядка у ф.1 – 220;
грошові кошти – код рядка у ф.1 – 230, 240;
інші оборотні активи – код рядка у ф.1 – 250.
А.3 Витрати майбутніх періодів – код рядка у ф.1 – 270.
До складу зобов’язань, що приймаються до розрахунку вартості чистих активів, включають:
П.2 Забезпечення наступних витрат і платежів – код рядка у ф.1 – 430.
П.3 Довгострокові зобов’язання – код рядка у ф.1 – 440, 450, 460, 470.
П.4 Поточні зобов’язання, у тому числі:
короткострокові кредити банків – код рядка у ф.1 – 500;
поточні зобов’язання за довгостроковими зобов’язаннями – код рядка у ф.1 – 510;
видані векселі – код рядка у ф.1 – 520;
кредиторська заборгованість за товари – код рядка у ф.1 – 530;
поточні зобов’язання за розрахунками – код рядка у ф.1 – 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.
П.5 Доходи майбутніх періодів – код рядка у ф.1 – 630.
Ці дані включаються до розрахунку вартості чистих активів за формулою
ЧА = (А.1 + А.2 + А.3) – (П.2 + П.3 + П.4 + П.5). (3.3)
Розроблення подальших заходів з фінансового оздоровлення підприємства ґрунтується на зіставленні величини чистих активів за формулою (3.3) з розміром статутного капіталу та з мінімальним розміром статутного капіталу, який визначається у законодавстві для певного виду господарського товариства. При порівнянні вартості чистих активів із розміром статутного капіталу рекомендується враховувати вартість фактичних витрат товариства на викуп акцій для їх подальшого перепродажу чи анулювання та заборгованість учасників за внесками до статутного капіталу.
Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації.