Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Управление финансовой санацией.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
4.84 Mб
Скачать

2.4 Економічне обґрунтування вибору заходів стабілізаційної програми

Реалізація стратегії запобігання банкрутству пов’язана з вибором напрямків фінансування діяльності підприємства (зовнішнього фінансування – фінансування за рахунок короткострокових кредитів банку і кредиторської заборгованості; фінансування за рахунок власних і прирівняних до них засобів, змішаного фінансування – як за рахунок власних, так і за рахунок позикових коштів) і обумовлюється таким:

  • забезпеченням поточної ліквідності підприємства;

  • рівнем забезпеченості власними оборотними коштами;

  • забезпеченням ефективності (рентабельності) фінансування не нижче середньої розрахункової ставки банківського відсотка за усіма видами запозичення.

Виходячи з цього, а також із припущення, що фінансування (Х) на розвиток виробництва може бути спрямоване на технічний розвиток (Х) і поточне виробництво (1-)Х, де  – частка відрахувань у необоротні активи, то доцільність і напрямок зовнішнього фінансування і фінансування за рахунок власних коштів може встановлюватися такими схемами його забезпечення і розподілу1.

Схема 1. Фінансування за рахунок позикових коштів (короткострокових кредитів і кредиторської заборгованості).

При такій схемі фінансування нетто-баланс має такий вигляд:

Необоротні активи

ВА+Х1

Власний капітал

ВК

Оборотні активи

ОбА+(1-)Х1

Поточні зобов'язання

ПЗ+Х1

(ВА – необоротні активи; ОбА – оборотні активи, у т.ч. витрати майбутніх періодів; ВК – власний капітал; ПЗ – поточні зобов'язання).

Якщо врахувати умови забезпечення стійкої платоспроможності підприємства, то нижня оцінка граничного запозичення повинна скласти , звідси , або , тобто сума фінансування (Х1) за рахунок короткострокових кредитів та поточних зобов’язань не повинна перевищити (ОбА-1,5ПЗ) за мінусом суми фінансування на технічний розвиток, або верхня оцінка величини фінансування в технічній розвиток Х1 обмежена перевищенням (ОбА-1,5ПЗ) над загальною величиною нових запозичень (Х1).

Приклад 2.2 Припустимо, що підприємство має таку структуру нетто-балансу, тис.грн:

Необоротні активи

600

Власний капітал

800

Оборотні активи

400

Поточні зобов'язання

200

та обирає фінансування за рахунок позикових коштів. Необхідно визначити припустимі напрямки політики фінансування.

Коефіцієнт поточної ліквідності буде відповідати платоспроможності підприємства, якщо обсяг фінансування не буде перевищувати , тобто максимальний обсяг фінансування (Хmax) відповідає умові Хmax =(400 – 1,5х200)/ (0,5+). При можливих значеннях у діапазоні 01 припустимі напрямки фінансування за рахунок позикових коштів, наведені у табл. 2.2.1.

Таблиця 2.2.1 – Допустимі варіанти фінансування за рахунок позикових засобів, тис.грн

Показник

Варіанти

1

2

3

4

Частка на технічний розвиток ()

0

0,25

0,5

1

Частка на поточне виробництво (1-)

1

0,75

0,5

0

Гранична сума фінансування (Х1)

200

133.3

100

66,6

Фінансування поточного розвитку (Х1)

0

33,3

50

66,6

Фінансування поточного виробництва (1-1

200

99,9

50

0

Необоротні активи 600+Х1

600

633,3

650

666,6

Оборотні активи 400+(1-1

600

499,9

450

400

Власний капітал 800

800

800

800

800

Поточні зобов'язання 200+Х1

400

333,3

300

266,6

Активи 1000+Х1

1200

1133,3

1100

1066,6

Коефіцієнт поточної ліквідності

1,5

1,49

1,5

1,5

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами

0,33

0,33

0,33

0,33

Схема 2. Фінансування за рахунок власних і прирівняних до них коштів.

При такій схемі фінансування нетто-баланс має вигляд

Необоротні активи

ВА+Х2

Власний капітал

ВК+Х2

Оборотні активи

ОбА+(1-)Х2

Поточні зобов'язання

ПЗ

Умова збереження поточної ліквідності буде забезпечуватися, якщо , а це означає, що сума фінансування за рахунок власних і прирівняних до них коштів (довгострокових кредитів, амортизаційних відрахувань, прибутку, емісії цінних паперів і т.п.) не повинна бути менше суми фінансування в технічний розвиток за мінусом (ОбА-1,5ПЗ).

Приклад 2.3 Припустимо, що підприємство має таку структуру нетто-балансу, тис.грн:

Необоротні активи

600

Власний капітал

650

Оборотні активи

400

Поточні зобов'язання

350

та обирає фінансування за рахунок власних і прирівняних до них коштів. Необхідно визначити припустимі напрямки політики фінансування.

Поточна ліквідність забезпечується, якщо мінімальний обсяг фінансування відповідає умові Х2min=(1,5х350 – 400)/ (1-). При можливих значеннях у діапазоні 01 припустимі напрямки фінансування наведені у табл. 2.3.1.

Таблиця 2.3.1 – Припустимі варіанти фінансування за рахунок позикових засобів, тис.грн

Показник

Варіанти

1

2

3

4

Частка на технічний розвиток ()

0

0,25

0,5

1

Частка на поточне виробництво (1-)

1

0,75

0,5

0

Гранична сума фінансування (Х2)

125

166,6

250

0

Фінансування поточного розвитку (Х2)

0

41,65

125

0

Фінансування поточного виробництва (1-2

120

124,95

125

0

Необоротні активи 600+Х2

600

641,65

725

600

Оборотні активи 400+(1-2

525

524,95

525

400

Власний капітал 650+Х2

775

816,6

800

650

Поточні зобов'язання 350

350

350

350

350

Активи 1000+Х2

1125

1166,6

1250

1000

Коефіцієнт поточної ліквідності

1,5

1,51

1,5

1,14

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами

0,33

0,33

0,14

0,125

Схема 3. Фінансування як за рахунок позикових коштів, так і за рахунок власних (змішане фінансування).

При такій схемі фінансування нетто-баланс має вигляд

Необоротні активи

ВА+(Х12)

Власний капітал

ВК+Х1

Оборотні активи

ОбА+(1-)(Х12)

Поточні зобов'язання

ПЗ+Х2

За рахунок усіх джерел фінансування, крім вимоги збереження поточної ліквідності, враховується умова забезпечення ефективності (рентабельності) фінансування не нижче середньої розрахункової ставки банківського відсотка за усіма видами запозичення (). Тоді забезпечення ефективності фінансування і поточної ліквідності можна записати такими формулами: , , звідси .

Виходить, що сума фінансування за рахунок усіх джерел (Х) не повинна бути менше суми позикових і власних засобів на технічний розвиток за мінусом (ОбА-1,5ПЗ). З урахуванням умови ефективності або , якщо допустити, що =0,8, то Х20,25Х1, тоді мінімальна сума фінансування за рахунок власних коштів (довгострокових кредитів) визначається за формулою

. (2.19)

Приклад 2.4 Припустимо, що підприємство має таку структуру нетто-балансу, тис.грн:

Необоротні активи

600

Власний капітал

650

Оборотні активи

400

Поточні зобов'язання

350

та обирає фінансування за рахунок позикових і власних коштів. Необхідно визначити припустимі напрямки політики фінансування.

При можливих значеннях у діапазоні 00,5 припустимі напрямки фінансування наведені у табл. 2.4.1.

Таблиця 2.4.1 – Допустимі варіанти фінансування за рахунок позикових засобів, тис.грн

Показник

Варіант

1

2

3

Частка на технічний розвиток ()

0

0,25

0,5

Частка на поточне виробництво (1-)

1

0,75

0,5

Гранична сума фінансування (Х1)

142,8

222

500

Гранична сума фінансування (Х2)

35,6

55,5

125

Фінансування поточного розвитку 1 + Х2)

0

69,4

312,5

Фінансування поточного виробництва (1-)(Х12)

178,4

208,1

312,5

Необоротні активи 600+1 + Х2)

600

669,4

912,5

Оборотні активи 400+(1-)(Х12)

578,4

608,1

712,5

Власний капітал 650+Х1

792,8

872

1150

Поточні зобов'язання 350+Х2

385,6

405,5

475

Активи 1000+Х12

1178,4

1277,5

1625

Коефіцієнт поточної ліквідності

1,5

1,49

1,5

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами

0,3

0,3

0,3

Обґрунтованість вибору тієї чи іншої схеми залучення фінансування може бути більш повною, якщо врахувати ряд додаткових умов, що забезпечують фінансову стійкість, зокрема:

  • автономність діяльності;

  • забезпечення ефекту зростання фінансового важеля;

  • співвідношення між коефіцієнтами чутливості мобілізації-іммобілізації коштів.

У результаті обґрунтування фінансування за запропонованими схемами можна рекомендувати варіанти реструктуризації (відновлення) структури балансу і фінансових потоків, що задовольняють вимоги ліквідності і рентабельності діяльності.

Розглянуті вище схеми фінансування спрямовані на створення задовільної структури балансу, яку можна забезпечити цілеспрямованим, обґрунтованим відповідними розрахунками, впливом припустимих реорганізаційних політик, які приводять до зміни в необхідному напрямку насамперед обсягів джерел фінансування і ефективності їх використання.

Допустимі реорганізаційні політики – заходи або комплекс заходів, спрямованих на досягнення і (або) підтримку протягом короткострокового періоду (у межах року) задовільної структури балансу.

Перший варіант – підприємство неплатоспроможне, незадовільна структура балансу виникла при Кпл < 1,5, Кзвк > 0,1. Для відновлення платоспроможності та структури балансу підприємство повинно прагнути вивільнення частини необоротних активів (наприклад, обладнання, що цілком або здебільшого замортизоване або не використовується у виробництві) на величину, не меншу ніж Х1. Виручені кошти можуть бути спрямовані на погашення найбільш термінових зобов’язань на величину, не меншу ніж Х2 та на збільшення (поповнення) або зменшення оборотних активів на величину, не меншу ніж (Х12). При цьому якщо (Х12)  0, то оборотні активи у майбутньому періоді необхідно збільшити на відповідну величину, якщо (Х12)  0 – зменшити. У цьому випадку структура нетто-балансу має вигляд

Необоротні активи

ВА-Х1

Власний капітал

ВК

Оборотні активи

ОбА+(Х12)

Поточні зобов'язання

ПЗ-Х2

Гранично-допустимі параметри реорганізаційної політики будуть обмежені нижніми нормативними значеннями показників платоспроможності: та ,

звідси

(2.20)

Виходячи з практичної реалізації реорганізаційних політик, необхідно задати додаткові обмеження на можливість зменшення необоротних та оборотних активів, зменшення поточних зобов’язань, тобто

Х21 ОбА, Х1 ВА, Х2 ПЗ , (2.21)

де , ,  – відповідно гранично-допустимі для збереження статусу діяльності підприємства розміри зменшення оборотних активів (наприклад, до 20%), необоротних активів (наприклад, до 10%), поточних зобов’язань (наприклад, до 50%).

Також необхідно визначитися з пріоритетністю напрямків реорганізаційної політики: вивільнення необоротних активів та збільшення (або зменшення) оборотних активів (1) або погашення термінових зобов’язань (2), 1+ 2=1. Якщо підприємство обирає пріоритетним погашення термінових зобов’язань, то 1 2, (наприклад, 1=0,2, 2=0,8), якщо – вивільнення необоротних активів та збільшення (зменшення) оборотних активів, – 1 2, (наприклад, 1=0,8, 2=0,2), при рівнозначності напрямків – 1= 2=0,5.

Виходячи з вищезазначеного, для схеми реструктуризації балансу оптимальні значення реорганізаційних політик будуть обмежені:

  • вимогами забезпечення нормативного рівня поточної ліквідності та забезпечення власними оборотними коштами:

(2.22)

;

  • вимогами гранично-допустимого зменшення оборотних активів, при яких збережеться статус підприємства (наприклад, не більше 20% від існуючої вартості): Х21 ОбА;

  • вимогами гранично-допустимого зменшення необоротних активів (наприклад, до 10% існуючої вартості): Х1 ВА;

  • вимогами гранично-допустимого зменшення поточної заборгованості (наприклад, до 50% існуючої заборгованості): Х2ПЗ;

  • пріоритетністю напрямків реорганізаційної діяльності підприємства щодо вивільнення необоротних активів, поповнення (або зменшення) оборотних активів у разі необхідності та погашення термінових зобов’язань: min(1Х1+2Х2).

Приклад 2.5 Підприємство має таку структуру нетто-балансу, тис.грн:

Необоротні активи

600

Власний капітал

650

Оборотні активи

400

Поточні зобов'язання

350

Кпл= 400/350 =1,14 1,5, Кзвк=(650-600)/ 400 = 0,1250,1.

У даному випадку схема реструктуризації незадовільної структури балансу до структури балансу, яка задовольнить вимоги платоспроможності підприємства, буде такою:

Необоротні активи

600-Х1

Власний капітал

650

Оборотні активи

400+(Х12)

Поточні зобов'язання

350-Х2

Припустимо, що для збереження свого статусу підприємство обрало, що вивільнення оборотних активів повинно бути не більше 10% їх вартості, зменшення оборотних активів не більше 20%, погашення поточних зобов’язань не більше 50%. Тоді до даної структури майна підприємства та обраної схеми реструктуризації балансу оптимальні значення параметрів антикризових реорганізаційних політик будуть:

або

При пріоритетному напрямку 1=0,2, 2=0,8 реструктуризація балансу буде обмежена , звідси Х2=130. Тоді структура нетто-балансу матиме такий вигляд, тис.грн:

Необоротні активи

600-60=540

Власний капітал

650

Оборотні активи

400+60-130 =330

Поточні зобов'язання

350-130 =220

Кпл = 330/220 =1,5, Кзвк= (650-540)/330 = 0,3.

Якщо підприємство обрало пріоритетним напрямок 1=0,8, 2=0,2, тоді оптимальні значення будуть обмежені , , звідси Х1=125 – 0,5Х2, Х1= -80+Х2, тоді Х2=136,6 тис.грн, Х1=56,6 тис.грн. Структура нетто-балансу матиме такий вигляд, тис.грн:

Необоротні активи

600-56,6=543,4

Власний капітал

650

Оборотні активи

400+56,6 –136,6 =320

Поточні зобов'язання

350-136,6 = 213,4

Кпп = 320/213,4 =1,5 Кзвк= (650-543,4)/320 = 0,3

Другий варіант – підприємство неплатоспроможне, незадовільна структура балансу виникла при Кпл  1,5, кзвк  0,1. У цьому випадку відновлення платоспроможності повинно відбуватися у напрямку збільшення власного капіталу (наприклад, за рахунок повторної емісії акцій, збільшення прибутку від реалізації продукції тощо). Виручені кошти спрямовуються на приріст оборотних активів (якщо в цьому є потреба) та погашення поточної заборгованості. Структура нетто-балансу має такий вигляд:

Необоротні активи

ВА

Власний капітал

ВК+Х1

Оборотні активи

ОбА+(Х12)

Поточні зобов'язання

ПЗ-Х2

Гранично-допустимі параметри реорганізаційних політик будуть ті самі, що для першого варіанта, але джерела фінансування будуть відрізнятися – це власний капітал.

Оптимальні значення реорганізаційних політик, крім зазначених для першого варіанта, будуть обмежені також вимогами дотримання необхідних для забезпечення фінансової стійкості балансових пропорцій, зокрема неперевищення неліквідних активів над постійними пасивами Х1 ВА-ВК.

Третій варіант – незадовільна структура балансу виникла при Кпл1,5 Кзвк<0,1. У цьому випадку реструктуризація балансу буде спрямована на збільшення власного капіталу (Х1) та необоротних активів (Х12) та погашення поточних зобов’язань (Х2). Структура нетто-балансу має такий вигляд:

Необоротні активи

ВА+(Х12)

Власний капітал

ВК+Х1

Оборотні активи

ОбА

Поточні зобов'язання

ПЗ-Х2

Гранично-допустимі параметри реорганізаційних політик при такій схемі відновлення платоспроможності будуть:

(2.23)

,

звідси

(2.24)

Практична реалізація буде обмежена додатковими значеннями Х21  ВА.

Четвертий варіант припускає розгляд комбінації перелічених вище варіантів.

Отримані у рамках аналізу і прогнозування балансу політики відновлення його структури рекомендують лише напрямок, у якому повинен перебудовуватися баланс у майбутньому періоді. Під обрану політику повинні підбиратися окремі організаційно-технічні заходи чи їхній комплекс, реалізація яких повинна забезпечити зменшення чи збільшення майна і майнових прав, власного капіталу і зобов’язань підприємства відповідно до обраної політики.

Приклад 2.6 Предметом діяльності підприємства “Y” є: будівництво житла і об’єктів соціально-побутового призначення; будівництво промислових об’єктів агропромислового комплексу; здійснення ремонтних та монтажних робіт; виробництво будівельних матеріалів; здійснення пусконалагоджувальних робіт; проведення постачальницько-збутових операцій з товарами та послугами як на території України, так і за її межами; оптова та роздрібна торгівля товарами та виробами вітчизняних та іноземних виробників; здійснення транспортних послуг з перевезення вантажів по Україні та за її межами; інша діяльність, що не заборонена законодавством України. Майно підприємства складається з основних засобів, оборотних активів, а також цінностей, вартість яких відображена у балансі (табл. 2.6.1).

Таблиця 2.6.1 – Баланс підприємства “Y” на 30.06.200n року, тис.грн

Стаття балансу

Значення

Код рядка

на початок періоду

на кінець періоду

Актив

1 Необоротні активи, усього

у тому числі: основні засоби

030

20239

23592

довгострокова дебіторська заборгованість

050

560

349

інші необоротні активи

070

188

220

Продовження табл. 2.6.1

Усього за розділом 1

080

20987

24161

2 Оборотні активи, усього

у тому числі: запаси:

з них: виробничі

100

639

3976

незавершене виробництво

120

4387

34898

дебіторська заборгованість за товари

160

8176

53083

грошові кошти та їх еквіваленти

230

5341

14419

інші оборотні активи

250

224

301

Усього за розділом 2

260

18767

106677

3 Витрати майбутніх періодів

270

12

281

Баланс

280

39766

131119

Пасив

1 Власний капітал

22069

39320

2 Забезпечення наступних витрат

-

-

3 Довгострокові зобов’язання

-

-

4 Поточні зобов’язання, усього

у тому числі: короткострокові кредити банку

500

2284

42

кредиторська заборгованість за товари

530

5413

30907

поточні зобов’язання за розрахунками з

бюджетом

550

5330

34650

оплати праці

580

4670

25780

внутрішніх розрахунків

600

-

420

Усього за розділом 4

620

17697

91799

5 Доходи майбутніх періодів

630

-

-

Баланс

840

39766

131119

Таблиця 2.6.2 – Дані для аналізу результатів діяльності підприємства, тис.грн

Показник

Значення

на початок періоду

на кінець періоду

Дохід (виручка) від реалізації продукції

69342

275334

Фінансовий результат від реалізації

27388

86954

Чистий прибуток

18624

59123

Таблиця 2.6.3 – Примітки до звітності, тис.грн

Показник

Неліквідні виробничі запаси

-

1100

Прострочена кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

-

8025

Проаналізуємо фінансове становище підприємства (визначимо його фінансову стійкість) виходячи з трикомпонентного показника типу фінансової стабільності

Таблиця 2.6.4 – Аналіз типу фінансової стабільності

Показник

Тип фінансової стабільності

на початок періоду

на кінець періоду

1 Запаси та витрати

5262

39456

2 Власний капітал

22069

39320

3 Необоротні активи

20987

24161

4 Власні оборотні кошти

1082

15159

5 Короткострокові кредити банку

2284

42

6 Короткострокова кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

5413

22882

7 Усього власних оборотних коштів, короткострокових кредитів банку та короткострокової кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

8779

38083

8 Прострочена кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

-

8025

9 Усього п.7+п.8

8779

46108

Тип фінансової стабільності

Нормальна стабільність 1082 5262 8779

+

Нестабільна 38083 39456 46108

+

За результатами аналізу визнано, що підприємство на 31.03.200п року має нормальне фінансове становище, але на 30.06.200п року його фінансовий стан є нестабільним. Необхідно з’ясувати причини такого становища. Проведемо аналіз активів, пасивів та ліквідності балансу підприємства ( табл. 2.6.5, 2.6.6, 2.6.7).

Загальна оцінка фінансового стану підприємства доводить, що підприємство має нестабільну фінансову ситуацію: за рік на 35 пунктів відбулося зниження частки основних засобів, на 17 пунктів збільшилась частка запасів та витрат, на 2 пункти знизилась частка грошових коштів, на 20 пунктів збільшилась дебіторська заборгованість, на 25 пунктів зменшилась частка власного капіталу.

Таблиця 2.6.5 – Аналіз активу балансу підприємства

Стаття

Абсолютні величини, тис.грн

Питома вага, %

Зміни

на початок періоду

на кінець періоду

на початок періоду

на кінець періоду

в абсолютних величинах

у питомій вазі

у % до змін балансу

1

2

3

4

5

6

7

8

1 Необоротні активи

20987

24161

53

18

3174

-35

4

2 Оборотні активи, усього

18767

106677

47

82

87910

35

96

У т.ч.: виробничі запаси

639

3976

2

3

3337

1

4

незавершене виробництво

4387

34898

11

27

30511

16

33

Продовження табл. 2.6.5

1

2

3

4

5

6

7

8

дебіторська заборгованість

8176

53083

21

41

44907

20

49

грошові кошти

5341

14419

13

11

9078

-2

10

інші

224

301

-

-

77

-

-

3 Витрати майбутніх періодів

12

281

-

-

269

-

-

Баланс

39766

131119

100

100

91353

-

100

Таблиця 2.6.6 – Аналіз пасиву балансу підприємства

Стаття

Абсолютні величини, тис.грн

Питома вага, %

Зміни

на початок періоду

на кінець періоду

на початок періоду

на кінець періоду

в абсолютних величинах

у питомій вазі

у % до змін суми балансу

1 Власний капітал

22069

39320

55

30

17251

-25

18,89

2 Забезпечення наступних платежів

-

-

-

-

-

-

-

3 Довгострокові зобов’язання

-

-

-

-

-

-

-

4 Поточні зобов’язання, усього

17697

91799

45

70

74102

25

81,11

у т.ч.: короткострокові кредити банку

2284

42

6

-

-2242

-6

кредиторська заборгованість за товари

5413

30907

14

24

25494

10

поточна заборгованість за розрахунками з бюджетом

5330

34650

14

26

29320

12

поточна заборгованість за розрахунками з оплати праці

4670

25780

11

20

21110

9

поточна заборгованість за внутрішніми розрахунками

-

420

-

-

420

-

Баланс

39766

131119

100

100

91353

-

100

Таблиця 2.6.7 – Аналіз ліквідності балансу, тис.грн

Показник

Значення

На початок періоду

На кінець періоду

Актив

1 Найбільш ліквідні активи (НЛА)

5341

14419

2 Швидко реалізовувані активи (ШРА)

8176

50083

3 Повільно реалізовувані активи (ПРА)

5250

39175

4 Важко реалізовувані активи (ВРА)

20987

24161

Пасив

1 Найбільш термінові зобов’язання (НТО)

15413

91755

2 Короткострокові зобов’язання (КЗ)

2284

42

3 Довгострокові зобов’язання (ДЗ)

-

-

4 Постійні пасиви (ПП)

22057

39041

Коефіцієнт ліквідності

0,72

0,52

Для комплексної оцінки ліквідності балансу розраховується загальний коефіцієнт ліквідності (fл):

,

який знизився на 20 пунктів; аналіз прибутку доводить, що прибуток формується за рахунок виручки від реалізації продукції; структура балансу незадовільна.

Аналіз коефіцієнтів поточної ліквідності та забезпеченості власними оборотними коштами показує, що підприємство неплатоспроможне:

на початок звітного періоду

Кпл=18779 / 17697 =1,06 1,5, Кзвк = (22069 –20987 )/ 91799 = 0,06 0,1;

на кінець звітного періоду

Кпл = 106958 / 91799= 1,16  1,5, Кзвк = (39320- 24161) / 106958 = 0,14 0,1.

При цьому, якщо наприкінці звітного кварталу хоча б один із зазначених коефіцієнтів перевищує своє нормативне значення (Кзвк = 0,14 0,1) або протягом звітного кварталу спостерігається їх зростання (Кнпл =1,06, Ккпл = 1,16), перевага має надаватися позасудовим заходам відновлення платоспроможності боржника або його санації у процесі провадження справи про банкрутство.

Коефіцієнт поновлення платоспроможності Кв=(1,16 + 6/12(1,16 –1,06))/ 1,5 = 0,8, це означає, що підприємство не може поновити свою платоспроможність впродовж 6 місяців.

Для поновлення платоспроможності необхідно: по-перше, усунути наслідки кризи; по-друге, усунути причини кризи. Розрахуємо коефіцієнт чистої поточної ліквідності для того, щоб визначитися з напрямком заходів фінансової стабілізації.

Кчпл= 106958/91799 – 420 = 1,2 1, тому заходи з усунення неплатоспроможності будуть включати: прискорення обороту дебіторської заборгованості; уцінку неліквідних видів запасів та їх реалізацію; перегляд деяких договорів та зазначення передплати за виконання робіт; скорочення розміру незавершеного виробництва; відстрочення розрахунків за внутрішньою кредиторською заборгованістю. Також до заходів можна віднести реалізацію обладнання, що не використовується. Реорганізаційні заходи будуть вибрані у такому напрямку:

Необоротні активи

24161- Х1

Власний капітал

39320

Оборотні активи

106958+ (Х12)

Поточні зобов'язання

91799-Х2

Тоді гранично-допустимі значення реорганізаційних заходів при 1=0,2, 2=0,8 будуть

Х1 +0,5 Х2 30740,5,

Х1 0,1ВА.

Звідси Х1 2416,1 тис.грн, Х2 56648,8 тис.грн, тоді структура нетто-балансу буде мати вигляд:

Необоротні активи

24161- 2416.1 = 21744,9

Власний капітал

39320

Оборотні активи

106958+ (2416,1 -56648,8)= 52725,3

Поточні зобов'язання

91799-56648,8 = = 35150,2

А= 74470,2 тис.грн.

Тобто, заходи, які вибере підприємство для відновлення платоспроможності, повинні бути спрямовані на зменшення необоротних активів не більше ніж на 2416,1 тис.грн, зменшення оборотних активів не більше ніж на 54232,7 тис.грн та на погашення поточних зобов’язань не більш ніж на 56648,8 тис.грн. Тоді Кпл = 52725,3/35150,2 = 1,5, Кзвк= (39320-21744,9)/ 52725,3 = 0,3.

Заходи з відновлення структури балансу і, як наслідок, відновлення платоспроможності наведені у таблиці 2.6.8.

При цьому може бути розроблено декілька варіантів реорганізаційних заходів, які включатимуть різноманітні заходи стабілізаційної програми.

Враховуючи заходи стабілізаційної програми, відновлена структура балансу має такий вигляд (табл. 2.6.9).

Таблиця 2.6.8 – Заходи з відновлення платоспроможності підприємства (без урахування податкових нюансів)

Об’єкт стратегії

Складові стратегії

Заходи

Планові обсяги заходів, тис.грн

Необоротні активи (ВА)

Оборотні активи (ОбА)

Кошти

Довгострокові зобов’язання (ДЗ)

Поточні зобов’язання (ПЗ)

Власний капітал (ВК)

Виручка (дохід) (В)

Собівартість, або інші витрати (С)

Прибуток (П)

Доходи та надходження

Оптимізація структури активів

Продаж основних засобів, що не використовуються

(2400)

3500

3500

1100

Продаж неліквідних запасів

(1100)

970

970

(130)

Зменшення незавершеного виробництва

(30488)

30488

Ліквідація дебіторської заборгованості

(33100)

33100

Усього

2400

64688

68058

4470

970

Оптимізація структури пасивів

Погашення прострочених зобов’язань за товари, роботи, послуги

(8025)

(8025)

Погашення кредиторської заборгованості, в тому числі

(48624)

(48624)

- короткострокові кредити банку

(42)

(42)

- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

(15822)

(15822)

- перед бюджетом

(16380)

(16380)

- з оплати праці

(16380)

(16380)

Усього

(56649)

(56649)

Таблиця 2.6.9 – Прогнозний баланс підприємства “Y”

Стаття балансу

Значення

Код рядка

на кінець звітного періоду

прогнозні після антикризових заходів

Актив

1 Необоротні активи, усього

у тому числі: основні засоби

030

23592

21192

довгострокова дебіторська заборгованість

050

349

349

інші необоротні активи

070

220

220

Усього за розділом 1

080

24161

21761

2 Оборотні активи, усього

у тому числі: запаси:

з них: виробничі

100

3976

2876

незавершене виробництво

120

34898

4410

дебіторська заборгованість за товари

160

53083

19983

грошові кошти та їх еквіваленти

230

14419

25829

інші оборотні активи

250

301

300

Усього за розділом 2

260

106677

53398

3 Витрати майбутніх періодів

270

281

281

Баланс

280

131119

75440

Пасив

1 Власний капітал

39320

40290

2 Забезпечення наступних витрат

-

-

3 Довгострокові зобов’язання

-

-

4 Поточні зобов’язання, усього

-

у тому числі: короткострокові кредити банку

500

42

42

кредиторська заборгованість за товари

530

30907

7018

поточні зобов’язання за розрахунками з

бюджетом

550

34650

18270

оплати праці

580

25780

9400

внутрішніх розрахунків

600

420

420

Усього за розділом 4

620

91799

35150

5 Доходи майбутніх періодів

630

-

-

Баланс

640

131119

75440

Кпл = 53679/ 35150 = 1,53, Кзвк = (40290 – 21761) / 53679 = 0,35.

Таблиця 2.6.10 – Визначення прогнозного типу фінансової стабільності

Показник

Тип фінансової стабільності

на кінець періоду

після антикризових заходів

1

2

3

1 Запаси та витрати

39456

7867

2 Власний капітал

39320

40290

3 Необоротні активи

24161

21761

Продовження табл. 2.6.10

1

2

3

4 Власні оборотні кошти

15159

18529

5 Короткострокові кредити банку

42

-

6 Короткострокова кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

22882

7018

7 Усього власних оборотних коштів, короткострокових кредитів банку та короткострокової кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

38083

25547

8 Прострочена кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

8025

-

9 Усього (п.7+п.8)

46108

25547

Тип фінансової стабільності

Нестабільна 38083 39456 46108

+

Абсолютна 7867 25547

+

Таким чином, запропоновані заходи стабілізаційної програми відновили платоспроможність підприємства та його фінансову рівновагу, але при цьому необхідно забезпечити фінансову рівновагу у тривалому періоді.

При виборі варіанта реорганізаційної політики необхідно враховувати, що структура балансу за обсягом основних і оборотних активів і обсягом позикового і власного капіталів і їхніх співвідношень впливає на величину одержуваного прибутку і рентабельність роботи підприємства.