- •В.Г. Боронос
- •І.М. Кобушко Управління фінансовою санацією підприємств
- •Тема 1 теоретичні основи управління Фінансовою санацією підприємства
- •1.1 Криза підприємства: економічний зміст та фактори, що її зумовлюють
- •Дослідження деяких вчених щодо сутності та особливостей стадій життєвого циклу підприємства
- •Деякі визначення змісту поняття «криза підприємства»
- •1.2 Економічна сутність та види санації
- •Підходи до визначення сутності терміна «санація»
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні питання
- •Тема 2 стратегія запобігання банкрутству
- •2.1 Концепція антикризового менеджменту
- •2.2 Діагностика ймовірності банкрутства підприємства
- •Методи прогнозування банкрутства, що ґрунтуються на використанні порівняльного аналізу
- •2.3 Внутрішні механізми фінансової стабілізації підприємства
- •2.4 Економічне обґрунтування вибору заходів стабілізаційної програми
- •2.5 Контролінг і розроблення стратегії запобігання банкрутству
- •Факторний аналіз відхилень
- •Аналіз точки беззбитковості
- •Бюджетування
- •Портфельний аналіз
- •Функціонально-вартісний аналіз
- •Свот-аналіз
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні запитання
- •Тема 3 Управління Джерелами фінансової санації підприємства
- •3.1 Порядок фінансування санаційних заходів
- •План санації (назва підприємства - боржника)
- •3 Заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, розрахунок необхідних коштів для реалізації цих заходів.
- •4 Прогноз соціально-економічних наслідків проведення санації:
- •План санації ват “кврз“
- •1 Загальні положення
- •1.7 Кадровий потенціал та оплата праці
- •1.8 Обсяги виробництва
- •Аналіз фінансово-господарського стану підприємства-боржника
- •3 Заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, розрахунок необхідних коштів для реалізації цих заходів
- •4 Прогноз соціально-економічних наслідків проведення санації
- •5 Відповідальність
- •3.2 Залучення фінансових ресурсів із внутрішніх та зовнішніх джерел
- •3.3 Санація балансу
- •2) У випадку списання (цілком чи частково) заборгованості кредиторами.
- •Структурно-логічні схеми
- •С хема 3.6 – Процедура оголошення санації самим боржником
- •Контрольні зАпитання
- •Тема 4 Управління Санаційною реструктуризацією підприємства
- •4.1 Сутність та види реструктуризації підприємства
- •Дослідження сутності реструктуризації деякими вченими-економістами
- •4.2 Реструктуризація підприємства: цілі, результати, етапи
- •4.3 Форми реорганізації підприємства
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні зАпитання
- •Тема 5 Санаційний аудит
- •5.1 Сутність та методи санаційного аудиту
- •5.2 Методика проведення санаційного аудиту
- •5.3 Документальне оформлення результатів санаційного аудиту
- •Аудиторський висновок про проведення аудиту плану санації “кврз” по справі № 6879/11 від 31.10. 2007 у процедурі санації боржника
- •3 Думка аудитора
- •6 Реалізація передбачених планом санації заходів дозволить:
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні запитання
- •Тема 6 економіко-правові засади банкрутстВа та ліквідації підприємстВа
- •6.1 Економічна сутність банкрутства та його види
- •Методичні підходи щодо виявлення прихованого банкрутства
- •6.2 Провадження у справі про банкрутство
- •Мирова угода
- •6.3 Фінансові процедури процесу ліквідації при банкрутстві підприємства
- •Структурно-логічні схеми
- •Контрольні зАпитання
- •Розділ I
- •Розділ II
- •Розділ III ліквідаційна процедура
- •Розділ IV мирова угода
- •Розділ V
- •Розділ VI
- •Розділ VII
- •2. Інформаційно-організаційне забезпечення проведення аналізу
- •3. Методичне забезпечення аналізу
- •3.1. Загальні інформаційні дані про підприємство
- •3.2. Оцінка підприємства з позиції неплатоспроможності та наявності ознак банкрутства
- •3.2.1. Оцінка фінансового стану підприємства
- •3.2.2. Аналіз наявності (відсутності) ознак фіктивного, приховуваного банкрутства або доведення до банкрутства підприємства
- •3.2.2.1. Визначення ознак фіктивного банкрутства
- •3.2.2.2 Визначення ознак доведення до банкрутства
- •3.2.2.3. Визначення ознак приховуваного банкрутства
- •3.3. Аналіз факторів, що призвели до неплатоспроможності, та визначення доцільності санації підприємства
- •3.3.1. Аналіз основних засобів та інших необоротних активів
- •3.3.2. Оцінка структури оборотних засобів
- •3.3.3. Аналіз власних оборотних засобів
- •3.3.4. Поглиблений аналіз стану дебіторської заборгованості
- •3.3.5. Аналіз кредиторської заборгованості
- •3.3.6. Аналіз прибутковості підприємства
- •3.4. Аналіз використання виробничого апарату та трудових ресурсів
- •3.4.1. Аналіз витрат на виробництво
- •3.4.2. Аналіз використання трудових ресурсів
- •3.4.3. Аналіз інвестицій та інновацій
- •3.4.4. Аналіз об’єктів житлово-комунального
- •3.5. Висновок щодо подальшого розвитку підприємства
- •Рентабельність окремих видів продукції
- •Загальні відомості про підприємство
- •Положення про порядок погодження планів санації та мирових угод Розділ 1. Загальні положення
- •Розділ 3. Порядок подання до Фонду документів, необхідних для прийняття рішення про надання згоди керівникові боржника на подання заяви до господарського суду про порушення справи про банкрутство
- •Розділ 4. Порядок прийняття Фондом рішення про погодження планів санації боржників (надання згоди на проведення санації керівником)
- •Від 17 березня 2000 р. N 515
- •Порядок проведення досудової санації державних підприємств
- •Положення про порядок погодження Міністерством промислової політики України планів санації підприємств, що належать до сфери його управління, наказ Мінпромполітики №153 від 17.03.08 р.
- •I. Загальні положення
- •II. Порядок подання до Міністерства промислової політики України планів судової санації
- •IV. Порядок повернення плану санації для доопрацювання
- •V. Структура плану санації
- •VI. Зміст плану санації
- •Типовий план реструктуризації та досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше ніж 50 відсотків, наказ фдму № 2502 від 17.11.04 р.
- •1. Вимоги до Плану
- •2. Структура та склад Плану
- •Від 19 червня 2007 р. N 832
- •Порядок здійснення контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності
- •Критерії визначення ефективності управління об'єктами державної власності
- •Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Розділ I. Загальні положення
- •Глава 1. Джерела та шляхи (способи) збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Глава 2. Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок додаткових внесків
- •Глава 3. Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок реінвестиції дивідендів
- •Глава 4. Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок спрямування прибутку до статутного капіталу
- •Глава 5. Порядок повідомлення про збільшення статутного капіталу
- •Розділ III. Зменшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Глава 1. Шляхи та порядок зменшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства
- •Глава 2. Порядок повідомлення про зменшення статутного капіталу та розкриття інформації про зменшення статутного капіталу
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ IV порядок проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
- •Розділ V права та обов'язки аудиторів і аудиторських фірм
- •Розділ VI відповідальність аудиторів та аудиторських фірм
- •Витяг з кримінального кодексу
- •Витяг з цивільного кодексу
- •Витяг із господарського кодексу
- •Глава 23 визнання суб'єкта підприємництва банкрутом
- •Глосарій
- •Список літератури
- •Управління фінансовою санацією підприємств
Факторний аналіз відхилень
Факторний аналіз відхилень – виявлення та оцінка причин відхилень фактичних показників від встановлених згідно з нормою (планом).
Процедура аналізу відхилень вимагає їхньої класифікації на негативні і позитивні; документовані (враховані) і недокументовані; матеріальні і вартісні.
Негативні відхилення прямих витрат аналізують з позицій дотримання технологічних процесів, стандартів організації і управління виробництвом щодо конкретної продукції. Позитивні відхилення прямих витрат розглядаються з погляду обґрунтованості норм і нормативів, розрахованих на одиницю продукції. Відхилення за постійними витратами аналізують за їхнім реагуванням на зміну обсягів виробництва і дотриманням гнучких кошторисів. Враховані відхилення (документовані) – виявлені відхилення за даними документації до початку процесу виробництва продукції. Недокументовані відхилення виявляються методами інвентаризації незавершеного виробництва, готової і забракованої продукції, матеріалів та інших матеріальних цінностей. Причинами їхнього утворення можуть бути неточності при відпусканні в виробництво і підрахунку залишків матеріалів, приховання браку, приписуванні в обсязі виробленої продукції. Матеріальні відхилення виникають у постачальницько-заготівельній і виробничій діяльності. Їх розподіляють між залишками матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції і реалізованої в даному звітному періоді продукції. Вартісні відхилення звичайно відносять на собівартість реалізованої продукції.
У ході аналізу виявлених відхилень визначають вплив різних факторів: використання матеріалів, припустимі відходи виробництва, відходи виробництва в результаті остаточного браку, відходи виробництва з вини адміністрації (організаційні), цінові відхилення; трудомісткості, ставки заробітної плати, продуктивності праці; постійні і змінні величини накладних витрат, обсяг виробництва, використання виробничих потужностей.
Відхилення за матеріалами. Два основних фактори впливають на відхилення щодо витрат матеріалів у виробництві продукції: ціна матеріалів і їхня кількість, спожита у виробництві. Відхилення за цінами визначаються за формулою
(НЦ - ФЦ) * КЗМ, (2.25)
де НЦ – нормативна ціна; ФЦ – фактична ціна; КЗМ – кількість закупленого матеріалу.
Можливі причини відхилень: зміна цін на ринку; закупівлі матеріалів за низькими цінами, але поганої якості, що викликає погіршення якості продукції чи збільшення відходів; погане управління запасами і т.д.
Відхилення від норм використання матеріалів у виробництві визначаються за формулою
(НК – ФК) * НЦ, (2.26)
де НК – нормативні витрати на фактичний випуск продукції;
ФК – фактична кількість використаного матеріалу.
Можливі причини відхилень: заміна одного виду сировини на інший; зміна умов комплектації продукції; порушення технології виробництва і т.д.
Особливе місце в аналізі відхилення за матеріалами займають дослідження різних видів відходів. Їх класифікують за такими ознаками:
допустимі відходи виробництва – виникають відразу ж у процесі обробки, їх включають у витрати матеріалів, зіставляють фактично отримані відходи з їх нормативною величиною, визначають причини відхилень;
відходи виробництва у результаті остаточного браку – частина матеріалу, що зіпсований у процесі виробництва, виявляється зіставленням готової продукції з продукцією у виробництві;
відходи виробництва з вини адміністрації – з'являються у результаті прийняття помилкових рішень, відсутності контролю виробничих відходів.
Відхилення за матеріалами узагальнюють за центрами їхнього виникнення, операціями, видами продукції і матеріалів, причинами, винуватцями та іншими ознаками.
Відхилення трудомісткості. Відхилення за трудомісткістю включають відхилення за ставкою заробітної плати і за продуктивністю праці. Відхилення за ставкою заробітної плати визначають за формулою
(НС – ФС) * ФЧ, (2.27)
де НС – нормативна погодинна ставка заробітної плати; ФС – фактична годинна ставка; ФЧ – фактичне число відпрацьованих годин.
Можливі причини відхилень: невідповідність розряду роботи і розряду робітника, що виконує цю роботу; доплати до нормативних розцінок, відхилення від технологічного процесу і т.д.
Відхилення за продуктивністю – відхилення за обсягом праці основних виробничих робітників визначається за формулою
(НЧ – ФЧ) * НС, (2.28)
де НЧ – нормативний час, необхідний для випуску фактичного обсягу продукції.
Можливі причини відхилень: асортимент продукції; низька якість матеріалів; технічний стан обладнання; зміна технологічного процесу; складність робіт і т.д.
Відхилення за накладними витратами аналізують за їхнім відношенням щодо обсягу виробництва та використання виробничої потужності з метою контролю за витратами, віднесеними до окремих видів продукції.
Відхилення за постійними накладними витратами – різниця між нормативними постійними витратами, які включені до собівартості продукції, і фактичними постійними накладними витратами. На суму відхилень можуть впливати:
1) фактичні витрати, які відрізняються від кошторисних (відхилення за постійними накладними витратами – зіставляються суми фактичних і нормативних накладних витрат за кожною статтею кошторису);
фактичний випуск продукції (відхилення за обсягом виробленої продукції).
Відхилення за обсягом виробництва визначаються за формулою
(ФВ – КВ) * НСр, (2.29)
де ФВ – фактичний обсяг виробництва; КВ – кошторисний випуск продукції; НСр – нормативна ставка розподілу постійних накладних витрат.
На величину відхилень за обсягом виробництва в основному впливають відхилення за ефективністю праці та відхилення за потужністю. Відхилення за ефективністю праці визначається за формулою
(НЧ – ФЧ) * НСр. (2.30)
Відхилення обсягу виробництва за потужністю визначається за формулою
(ФЧ – КЧ) * НСр, (2.31)
де КЧ – кошторисний час праці в годинах.
Відхилення за змінними накладними витратами визначається за формулою
НР – ФР, (2.32)
де НР – нормативна величина змінних накладних витрат; ФР – фактичне значення змінних накладних витрат.
Загальна сума аналізується за такими видами: абсолютні відхилення за кошторисами (різниця між фактичними і кошторисними витратами); відносні відхилення, скориговані на фактичний обсяг робіт (різниця між кошторисними скоригованими змінними накладними витратами і фактичними змінними накладними витратами); відхилення за ефективністю визначається за формулою
(НЧ – ФЧ) * НС. (2.33)