- •Екзаменаційні питання з дисципліни аемс-1
- •1. Загальні вимоги до управління еп. Основні показники якості регулювання для статичних і динамічних режимів.
- •Узагальнена функціональна схема аеп. Основні види керуючих, перетворювальних, електродвигунних і передавальних пристроїв.
- •Класифікація аеп. Основні терміни та визначення.
- •3.2Функції, що виконуються скеп та вимоги до скеп.
- •4.Режими руху еп
- •5.Поняття про оптимальні закони руху електроприводу. Привести приклади.
- •6. Класифікація електричних схем. Умовні графічні та літерні позначення елементів еп. Правила виконання структурних та функціональних схем.
- •Правила виконання принципових електричних схем, схем з'єднань та підключення
- •Принципова схема
- •Типові вузли схем релейно-контакторного управління дпс з нз. Приклади схем пуску (у функції часу, струму, швидкості), їх переваги та недоліки.
- •9. Типові вузли схем релейно-контакторного управління дпс з нз. Приклади схем гальмування (динамічного та противмиканням), реверсування, комутації силових резисторів.
- •Вузли реверсу
- •Схеми комутації пускових резисторів
- •10. Промислова схема управління пуском дпс у функції часу і гальмування противмиканням у функції швидкості.
- •11. Типові вузли схем релейно-контакторного керування ад з к.З. І фазним ротором. Приклади схем пуску (у функції часу, струму, швидкості), їх переваги та недоліки.
- •12. Типові вузли схем релейно-контакторного керування ад з к.З. І фазним ротором. Приклади схем гальмування (динамічного та противмиканням), реверсування, комутації силових резисторів.
- •13. Схеми керування пуском синхронного двигуна в функції швидкості та струму.
- •14. Типові вузли захистів, блокувань та сигналізації, застосовувані в скеп. Вибір уставок апаратури захисту.
- •Максимально - струмовий захист
- •Мінімально-струмовий захист
- •15. Загальні принципи побудови замкнутих скеп. Принципи регулювання змінних аеп (по відхиленню, за збуренням, комбіноване управління).
- •16. Типові структури скеп (з підсумовуючим підсилювачем, з незалежним регулюванням координат, з підлеглим регулюванням координат). Переваги, недоліки, особливості застосування.
- •17. Основні елементи замкнутих скеп. Форми математичного опису елементів електромеханічної системи. Методи лінеаризації.
- •18. Математичні моделі перетворювальних пристроїв
- •19. Математичні моделі дпс і ад на основі механічної характеристики.
- •20. Математична модель дпс з нз при однозонному управлінні на основі рівнянь динаміки.
- •21 Математична модель дпс з нз при двозонному управлінні на основі рівнянь динаміки.
- •22.Математична модель узагальненого об'єкта управління емс
- •23. Фактори, що впливають на точність стабілізації швидкостідвигуна в системі кп-д. Функціональна схема і принцип діїсистеми кп-д з підсумовуючим підсилювачем.
- •24. Виведення і аналіз рівняння електромеханічної характеристики системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем (при різних варіантах зворотних зв’язків та їх поєднань).
- •25. Методика розрахунку електромеханічних характеристик системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем.
- •26. Методика розрахунку електромеханічних характеристик системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем при наявності відсікань по струму і швидкості.
- •27. Розрахунок вузлів зворотних зв’язків по струму і швидкості в системі кп-д. Показати на прикладах з використанням операційних підсилювачів.
- •1) Приклад розрахунку коефіцієнту зворотного зв’язку за струмом:
- •2) Приклад розрахунку коефіцієнту зворотного зв’язку за швидкістю:
- •28.Структура системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем. Розрахунок параметрів динамічних ланок, методика дослідження динамічних режимів системи.
- •29.Структура скеп з підлеглим регулюванням координат. Принципи настроювання підлеглих контурів. Типові регулятори спр.
- •30. Оптимізація контуру струму із загальмованим електродвигуном
- •31. Контур швидкості спр, оптимізований методом послідовної корекції. Налаштування на модульний оптимум.
- •Однократно інтегруюча система аеп(мо)
- •32. Контур швидкості спр, оптимізований методом послідовної корекції. Налаштування на Симетричний оптимум.
- •Двократноінтегруюча система аеп
- •Методика дослідження статичних та динамічних режимів спр. Побудова швидкісних характеристик:
- •35,36. Оптимізація контуру положення для режиму малих переміщень
- •37. Технічна реалізація та розрахунок регуляторів спр
- •38. Класифікація датчиків положення слідкуючих електроприводів. Потенціометричний та індуктивний датчики положення
- •Класифікація датчиків положення електроприводів
- •39. Датчики положення слідкуючих електроприводів на основі обертових трансформаторів. Амплітудний і фазовий режими роботи. Симетрування.
- •40. Імпульсний датчик швидкості
- •41. Фотоімпульсний датчик переміщення
- •42. Формування перехідних процесів пуску - гальмування електропривода. Задатчики інтенсивності, параболічний регулятор положення.
- •43. Адаптивні регулятори струму і швидкості комплектних тиристорних електроприводів постійного струму.
- •44. Методика зняття електромеханічних характеристик двигунів в лабораторних умовах
9. Типові вузли схем релейно-контакторного управління дпс з нз. Приклади схем гальмування (динамічного та противмиканням), реверсування, комутації силових резисторів.
Типова схема керування ДПС з НЗ у режимі динамічного гальмування наведена на рисунку 2.10, де прийняті позначення: КДТ, РДТ - контактор і реле динамічного гальмування.
Рисунок 2.10
Робота схеми: при натисканні на КнС (t=0) відключається КЛ, двигун відключається від живильної мережі. Відключається РДГ і починається відлік уставки часу динамічного гальмування. Включається КДТ, силовий контакт якого шунтує якір двигуна резистором RдГ (RдГ Rп). Струм двигуна міняє напрямок і починається динамічне гальмування:
при t = tдг – двигун загальмується ( = 0), але в схемі нічого не зміниться;
при t = tу – відключається КДТ, якір двигуна буде розшунтовано; tуРДТ tдт.
При активному МС на двигун повинно бути накладено механічне гальмо для виключення зміни напрямку обертання.
Вузли реверсу
Покращення гасіння дуги, за рахунок двох послідовних розривів.
Забезпечується динамічне гальмування двигуна при відключенні від мережі, при замиканні якоря накоротко.
Схеми комутації пускових резисторів
Схема 1) всі контакори одного габариту, оскільки через контакори , після пуску проходить повний струм. Схема більш надійна і розповсюджена, тому приварювання будь-якого контакту не призводить до прямого пуску. Використовується для двигунів малої та середньої потужності до 150 кВт.
схема 2) – після пуску, струм протікає через контакор КПЗ, тому інші контактори можуть бути меншого габариту або відключені зовсім. Схема більш економічніша.
схема 3) – для двигунів великої потужності, ле кожна ступінь пускового резистора включає один або декілька ящиків резисторів.
Для схеми 2) і 3) небезпечне приварювання КП3, бо призводить до прямого пуску.
10. Промислова схема управління пуском дпс у функції часу і гальмування противмиканням у функції швидкості.
Пуск у функції часу відбувається за рахунок реле часу К2РУ та К1РУ. При подачі живлення в схемі ( вкл. QF1, SA1) спрацьовує К1РУ і розмикає свій контакт без витримки часу, в колі живлення контактора прискорення КМ1У. Спрацьовує контактор КМД, підключ. до якоря двигуна. Якщо рукоятка командо-контролера SA2 знаходиться в «0« стані то включається реле KV і стає на самоблокування. Дане реле забезпечує захисти :
від обриву обмотки збудження
від максимальних струмів КА1, КА2
від само включення
При поверненні рукоятки командо-контролера 3 положення вперед, відбувається наступне: спрацьовує контактор КМ1В і КМ2В та лінійний контактор КМЛ, в результаті чого двигун підкл. до мережі у напрямку вперед при повністю ведених пускових резисторів. Одночасно спрацьовує реле противмикання КVВ і залишає свій контакт в колі живлення КМП, останній спрацьовує і шунтує ступінь проти вмикання . Одночасно КМЛ розмикає котушку реле часу К1РУ, воно в свою чергу починає відлік часу розгону двигуна на 1-й штучній характеристиці. Після закінчення уставки часу К1РУ, його контакт замикається в колі контактора прискорення КМ1У, який спрацьовує і шунтує 1 ступінь пускового резистора R32. Під час розгону на першому ступені, реле часу К2РУ, яке живиться падінням напруги на R32 – спрацювало і розімкнуло свій контакт в колі КМ2У. Після шунтування R32, контактором КМ1У, одночасно шунтується і обмотка реле часу К2РУ, яка починає свій відлік часу. Після закінчення уставки реле часу К2РУ, його контакт в колі КМ2У замикається контактор прискорення спрацьовує і шунтує 2 ступінь пускового резистора R43, двигун виходить на природну характеристику. Для здійснення режиму динамічного гальмування, рукоятку требе перевести в 0 положення, при цьому ромикаючі контакти КМ1В та КМ2В в якірному колі та замикаючі контакти в колі КМД. Останній підключає своїм контактом резистор динамічного гальмування RD, гальмування здійснюється до зупинки. Для переведення двигуна в режим проти вмикання , необхідно перевести рукоятку командо-контролера з будь-якого положення ВПЕРЕД в положення НАЗАД, при цьому втрачають живлення КVВ та КVН, в результаті відключається контактор проти вмикання КМП і розшунтовує ступінь проти вмикання. В результаті в коло двигуна вкл.. обидва пускові ступені та ступінь проти вмикання. Двигун гальмується в режимі проти вмикання при швидкості приблизній до 0. Спрацьовує одне х реле KVН або KVВ, які вкл.. контактор проти вмикання КМП та дозволяє пуск у протилежному напрямі.
Передбачені захисти:- від к.з. QF1 та SA1, запобіжники F1,F2
-від максимальних струмів – реле струму КА1, КА2
-від перевантажень за струмом – автомати
-від обриву обмотки збудження – КНТ
-від перенапруги на обмотки збудження – VD
-від самозапуску – KV.