- •Екзаменаційні питання з дисципліни аемс-1
- •1. Загальні вимоги до управління еп. Основні показники якості регулювання для статичних і динамічних режимів.
- •Узагальнена функціональна схема аеп. Основні види керуючих, перетворювальних, електродвигунних і передавальних пристроїв.
- •Класифікація аеп. Основні терміни та визначення.
- •3.2Функції, що виконуються скеп та вимоги до скеп.
- •4.Режими руху еп
- •5.Поняття про оптимальні закони руху електроприводу. Привести приклади.
- •6. Класифікація електричних схем. Умовні графічні та літерні позначення елементів еп. Правила виконання структурних та функціональних схем.
- •Правила виконання принципових електричних схем, схем з'єднань та підключення
- •Принципова схема
- •Типові вузли схем релейно-контакторного управління дпс з нз. Приклади схем пуску (у функції часу, струму, швидкості), їх переваги та недоліки.
- •9. Типові вузли схем релейно-контакторного управління дпс з нз. Приклади схем гальмування (динамічного та противмиканням), реверсування, комутації силових резисторів.
- •Вузли реверсу
- •Схеми комутації пускових резисторів
- •10. Промислова схема управління пуском дпс у функції часу і гальмування противмиканням у функції швидкості.
- •11. Типові вузли схем релейно-контакторного керування ад з к.З. І фазним ротором. Приклади схем пуску (у функції часу, струму, швидкості), їх переваги та недоліки.
- •12. Типові вузли схем релейно-контакторного керування ад з к.З. І фазним ротором. Приклади схем гальмування (динамічного та противмиканням), реверсування, комутації силових резисторів.
- •13. Схеми керування пуском синхронного двигуна в функції швидкості та струму.
- •14. Типові вузли захистів, блокувань та сигналізації, застосовувані в скеп. Вибір уставок апаратури захисту.
- •Максимально - струмовий захист
- •Мінімально-струмовий захист
- •15. Загальні принципи побудови замкнутих скеп. Принципи регулювання змінних аеп (по відхиленню, за збуренням, комбіноване управління).
- •16. Типові структури скеп (з підсумовуючим підсилювачем, з незалежним регулюванням координат, з підлеглим регулюванням координат). Переваги, недоліки, особливості застосування.
- •17. Основні елементи замкнутих скеп. Форми математичного опису елементів електромеханічної системи. Методи лінеаризації.
- •18. Математичні моделі перетворювальних пристроїв
- •19. Математичні моделі дпс і ад на основі механічної характеристики.
- •20. Математична модель дпс з нз при однозонному управлінні на основі рівнянь динаміки.
- •21 Математична модель дпс з нз при двозонному управлінні на основі рівнянь динаміки.
- •22.Математична модель узагальненого об'єкта управління емс
- •23. Фактори, що впливають на точність стабілізації швидкостідвигуна в системі кп-д. Функціональна схема і принцип діїсистеми кп-д з підсумовуючим підсилювачем.
- •24. Виведення і аналіз рівняння електромеханічної характеристики системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем (при різних варіантах зворотних зв’язків та їх поєднань).
- •25. Методика розрахунку електромеханічних характеристик системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем.
- •26. Методика розрахунку електромеханічних характеристик системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем при наявності відсікань по струму і швидкості.
- •27. Розрахунок вузлів зворотних зв’язків по струму і швидкості в системі кп-д. Показати на прикладах з використанням операційних підсилювачів.
- •1) Приклад розрахунку коефіцієнту зворотного зв’язку за струмом:
- •2) Приклад розрахунку коефіцієнту зворотного зв’язку за швидкістю:
- •28.Структура системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем. Розрахунок параметрів динамічних ланок, методика дослідження динамічних режимів системи.
- •29.Структура скеп з підлеглим регулюванням координат. Принципи настроювання підлеглих контурів. Типові регулятори спр.
- •30. Оптимізація контуру струму із загальмованим електродвигуном
- •31. Контур швидкості спр, оптимізований методом послідовної корекції. Налаштування на модульний оптимум.
- •Однократно інтегруюча система аеп(мо)
- •32. Контур швидкості спр, оптимізований методом послідовної корекції. Налаштування на Симетричний оптимум.
- •Двократноінтегруюча система аеп
- •Методика дослідження статичних та динамічних режимів спр. Побудова швидкісних характеристик:
- •35,36. Оптимізація контуру положення для режиму малих переміщень
- •37. Технічна реалізація та розрахунок регуляторів спр
- •38. Класифікація датчиків положення слідкуючих електроприводів. Потенціометричний та індуктивний датчики положення
- •Класифікація датчиків положення електроприводів
- •39. Датчики положення слідкуючих електроприводів на основі обертових трансформаторів. Амплітудний і фазовий режими роботи. Симетрування.
- •40. Імпульсний датчик швидкості
- •41. Фотоімпульсний датчик переміщення
- •42. Формування перехідних процесів пуску - гальмування електропривода. Задатчики інтенсивності, параболічний регулятор положення.
- •43. Адаптивні регулятори струму і швидкості комплектних тиристорних електроприводів постійного струму.
- •44. Методика зняття електромеханічних характеристик двигунів в лабораторних умовах
1. Загальні вимоги до управління еп. Основні показники якості регулювання для статичних і динамічних режимів.
В задачі керування ЕП входить не лише необхідність приведення в рух виконавчого органу робочої машини (ВОРМ), але й можливість виконання цього руху у відповідності з вимогами технологічного процесу та енергозбереження.
Приклади вимог технологічних процесів:
Мінімальні затрати енергії в процесі регулювання
Мінімальний час перехідного процесу
Максимальна точність у статичних та динамічних режимах
Відсутність перерегулювання та коливальності
Постійна величина прискорення перехідного процесу прискорення та гальмування
Мінімальна величина динамічного навантаження у кінематичному колі
Показники якості у перехідних режимах
Показники якості розглядаються для стандартного виду задаючих та збурюючих дій, які прикладаються ступінчасто. Характеристика, яка описує реакцію вихідної координати на ступінчату дію називається перехідною.
Перехідні характеристики:
По задаючій дії
- вихідна координата
, звичайно
Час ПП ( ) – час після якого регульована координата входить у 5% діапазон відносно усталеного значення
Ступінь коливальності
, звичайно , а при - автоколивання
За збурюючою дією
- найбільше відхилення (максимальна динамічна похибка при накиданні навантаження)
- час відновлення вихідної координати
Прийнятно
сек
Показники якості статичних режимів
С татична похибка
Статизм ,
звичайно
Діапазон регулювання , прийняті значення
Плавність регулювання (для приводів зі ступінчастим регулюванням швидкості)
, чим ближче до 1-ці, тим плавніше регулювання.
Узагальнена функціональна схема аеп. Основні види керуючих, перетворювальних, електродвигунних і передавальних пристроїв.
- результовані координати
ЕП – ЕМС, яка складається з 1 або декількох електродвигунів, перетворювального та керівного пристрою, що забезпечує рух робочої машини і керування цим рухом.
Перетворювальний пристрій – електротехнічний пристрій, що перетворює вид та параметри струму та (або) напруги і (або) частоту, призначений для створення керуючої дії електродвигуна. ПП може бути простим, у вигляді силових перемикачів, або складним, у вигляді керованих випрямлячів, перетворювачів частоти, інверторів, широтно-імпульсних перетворювачів тощо. ПП складає силову електричну частину системи керування електроприводом.
Керуючий пристрій (КП) призначено для керування електродвигунним пристроєм за допомогою перетворювального, а також збору та обробки інформації. Він являє собою несилову інформаційну частину системи керування електроприводом. КП у залежності від складності електропривода може бути реалізовано за допомогою кнопок, реле, командоапаратів чи інтегральних мікросхем, мікропроцесорів, керуючих ЕОМ тощо.
Електродвигунний пристрій – електротехнічний пристрій (електрична машина) призначений для перетворення електричної енергії в механічну або навпаки. В якості ЕДП виступають рушії різних типів (двигуни постійного струму, асинхронні та синхронні двигуни змінного струму, лінійні та дугостаторні двигуни, вентильні та крокові двигуни тощо).
Передаточний пристрій – пристрій призначений для передачі механічної енергії від ЕДП до ВОРМ та узгодження виду і швидкості руху. Це редуктори, ремінні, рейкові та кривошипно-шатунні передачі, передачі “гвинт-гайка” тощо. Якщо передавальний пристрій відсутній, то електропривод називається безпосереднім.