5. Перші кроки

Схема запропонованої мною сонячної електростанції, на яку я отримав патент, представлена на зображенні 1.

Зображення 1

1-прозора двошарова оболонка

2-пориста речовина, що поглинає сонячне проміння (деревне вугілля)

3- парова турбіна

4- конденсатор водяного пару

Установка працює наступним чином.

Сонячне проміння проходячи через прозору оболонку 1,потрапляє на речовину, що поглинає 2. В якості поглинаючої сонячну енергію речовини передбачалося використовувати деревне вугілля, яке безперервним шаром покриватиме поверхню води. Поглинаючи сонячне проміння вугілля буде нагріватися та випаровувати воду, яка його просочила. Водяна пара скупчується під куполом прозорої оболонки. За оціночними розрахунками температура поверхні вугілля в денні години при безхмарному небі повинна перевищувати сто градусів за Цельсієм. Оскільки тиск водяної пари при ста градусах за Цельсієм дорівнює атмосферному, то прозора оболонка знаходиться в розгорнутому положенні. З під оболонки пар по паропроводу надходить на парову турбіну3.Пройшовши через турбіну і ,віддавши свою енергію ,пара охолоджується в конденсаторі 4 і перетворюється у воду. Температура конденсуючого пару становить приблизно сорок градусів за Цельсієм. При такій температурі тиск пари складає всього одну десяту частину атмосфери, тобто перепад тиску на паровій турбіні становить 0.9 атмосфери. За рахунок цього перепаду турбіна крутиться і обертає електрогенератор.

Кількості пари, що знаходиться під оболонкою, досить для роботи парової турбіни, яку денний, так і в нічний час. Більше того, розміри оболонки і потужність парової турбіни можна підібрати таким чином, що установка може безперервно працювати і кілька непогожих днів. Природно, що при сонячній погоді пар виробляється не тільки для безпосередньої подачі на турбіну, а й для відновлення кількості пари під оболонкою.

Прозора оболонка виконана подвійною для того, щоб шар повітря, що знаходиться між двома прозорими плівками, перешкоджав втратамтеплав зовнішнє середовищечерезтеплообмінуводяної париз атмосфернимповітрям.

ПолігоннаціональногоІнститутуАльтернативноїЕнергетикизнаходитьсянапівдніТайванювмістіГаосюннатериторіїколишньої військовоїчастини.Тут,наколишньомуармійськомустадіоні булапобудованасонячнаенергетичнаустановка, принцип роботи якоїбуло взятотайванцямз могопатенту.

Однак конкретнематеріальневтіленняідеїв життя виявилосядалековід схеми,запропонованоївпатенті. Зовнішнійвиглядсонячноїустановкизображений назображенні2.

Зображення 2

Установка являла собою споруду у вигляді паралелепіпеда з бетонними стінами, бетонною підлогою і плоским прозорим дахом. Стіни були складені з бетонних блоків і оштукатурені зсередини. Дах являв собою покладені на металеві балки листи прозорого полікарбонату. Листи полікарбонату були герметично зістиковано один з одним і герметично розкріплені до стін і балок перекриття .

Зсерединибетонністінита підлогабулипокриті чорноютермостійкоюгідроізоляцією.Довжинаспорудистановила 12метрів,ширина- 6метрів івисота близькопівтора метри. У підлозібувлюкдіаметром 60сантиметрівз металевоюкришкою.Люкзакривавпідземнийканал,по якому можнабуло проникнутивсерединуспоруди.

У бетоннустінунависотіодногометрабулазакладенаметалеватрубавнутрішнім діаметром25 міліметрів. За допомогоюгнучкогопластмасовогошлангуметалеватрубаз'єднуваласяз водопровіднимкраном, що знаходиться навідстанідесятиметріввід установкиі всерединуустановкимоглаподаватисяводаз міськоговодопроводу.

З цієї жметалевої трубипередбачалосявипускати зустановкипар, отриманий врезультатівипаровуванняводисонячнимвипромінюванням.

Набетонну підлогушаром2 сантиметрибулонасипанодрібнедеревневугілля. Схемаустановкизрозуміла ззображення 3.