- •Екзаменаційні питання з дисципліни аемс-1
- •1. Загальні вимоги до управління еп. Основні показники якості регулювання для статичних і динамічних режимів.
- •Узагальнена функціональна схема аеп. Основні види керуючих, перетворювальних, електродвигунних і передавальних пристроїв.
- •Класифікація аеп. Основні терміни та визначення.
- •3.2Функції, що виконуються скеп та вимоги до скеп.
- •4.Режими руху еп
- •5.Поняття про оптимальні закони руху електроприводу. Привести приклади.
- •6. Класифікація електричних схем. Умовні графічні та літерні позначення елементів еп. Правила виконання структурних та функціональних схем.
- •Правила виконання принципових електричних схем, схем з'єднань та підключення
- •Принципова схема
- •Типові вузли схем релейно-контакторного управління дпс з нз. Приклади схем пуску (у функції часу, струму, швидкості), їх переваги та недоліки.
- •9. Типові вузли схем релейно-контакторного управління дпс з нз. Приклади схем гальмування (динамічного та противмиканням), реверсування, комутації силових резисторів.
- •Вузли реверсу
- •Схеми комутації пускових резисторів
- •10. Промислова схема управління пуском дпс у функції часу і гальмування противмиканням у функції швидкості.
- •11. Типові вузли схем релейно-контакторного керування ад з к.З. І фазним ротором. Приклади схем пуску (у функції часу, струму, швидкості), їх переваги та недоліки.
- •12. Типові вузли схем релейно-контакторного керування ад з к.З. І фазним ротором. Приклади схем гальмування (динамічного та противмиканням), реверсування, комутації силових резисторів.
- •13. Схеми керування пуском синхронного двигуна в функції швидкості та струму.
- •14. Типові вузли захистів, блокувань та сигналізації, застосовувані в скеп. Вибір уставок апаратури захисту.
- •Максимально - струмовий захист
- •Мінімально-струмовий захист
- •15. Загальні принципи побудови замкнутих скеп. Принципи регулювання змінних аеп (по відхиленню, за збуренням, комбіноване управління).
- •16. Типові структури скеп (з підсумовуючим підсилювачем, з незалежним регулюванням координат, з підлеглим регулюванням координат). Переваги, недоліки, особливості застосування.
- •17. Основні елементи замкнутих скеп. Форми математичного опису елементів електромеханічної системи. Методи лінеаризації.
- •18. Математичні моделі перетворювальних пристроїв
- •19. Математичні моделі дпс і ад на основі механічної характеристики.
- •20. Математична модель дпс з нз при однозонному управлінні на основі рівнянь динаміки.
- •21 Математична модель дпс з нз при двозонному управлінні на основі рівнянь динаміки.
- •22.Математична модель узагальненого об'єкта управління емс
- •23. Фактори, що впливають на точність стабілізації швидкостідвигуна в системі кп-д. Функціональна схема і принцип діїсистеми кп-д з підсумовуючим підсилювачем.
- •24. Виведення і аналіз рівняння електромеханічної характеристики системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем (при різних варіантах зворотних зв’язків та їх поєднань).
- •25. Методика розрахунку електромеханічних характеристик системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем.
- •26. Методика розрахунку електромеханічних характеристик системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем при наявності відсікань по струму і швидкості.
- •27. Розрахунок вузлів зворотних зв’язків по струму і швидкості в системі кп-д. Показати на прикладах з використанням операційних підсилювачів.
- •1) Приклад розрахунку коефіцієнту зворотного зв’язку за струмом:
- •2) Приклад розрахунку коефіцієнту зворотного зв’язку за швидкістю:
- •28.Структура системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем. Розрахунок параметрів динамічних ланок, методика дослідження динамічних режимів системи.
- •29.Структура скеп з підлеглим регулюванням координат. Принципи настроювання підлеглих контурів. Типові регулятори спр.
- •30. Оптимізація контуру струму із загальмованим електродвигуном
- •31. Контур швидкості спр, оптимізований методом послідовної корекції. Налаштування на модульний оптимум.
- •Однократно інтегруюча система аеп(мо)
- •32. Контур швидкості спр, оптимізований методом послідовної корекції. Налаштування на Симетричний оптимум.
- •Двократноінтегруюча система аеп
- •Методика дослідження статичних та динамічних режимів спр. Побудова швидкісних характеристик:
- •35,36. Оптимізація контуру положення для режиму малих переміщень
- •37. Технічна реалізація та розрахунок регуляторів спр
- •38. Класифікація датчиків положення слідкуючих електроприводів. Потенціометричний та індуктивний датчики положення
- •Класифікація датчиків положення електроприводів
- •39. Датчики положення слідкуючих електроприводів на основі обертових трансформаторів. Амплітудний і фазовий режими роботи. Симетрування.
- •40. Імпульсний датчик швидкості
- •41. Фотоімпульсний датчик переміщення
- •42. Формування перехідних процесів пуску - гальмування електропривода. Задатчики інтенсивності, параболічний регулятор положення.
- •43. Адаптивні регулятори струму і швидкості комплектних тиристорних електроприводів постійного струму.
- •44. Методика зняття електромеханічних характеристик двигунів в лабораторних умовах
43. Адаптивні регулятори струму і швидкості комплектних тиристорних електроприводів постійного струму.
Технічна реалізація адаптивного регулятора струму представлена на рисунку 7.16, де прийняті позначення: ДНТ - датчик нуля струму; БУР - блок керування регулятором; К1, К2 - польові транзистори.
Рисунок 7.16
БУР управляє станом ключів К1 і К2, за допомогою яких змінює структуру регулятора (може реалізувати П або ПІ-регулятор).
РНТ: ;
РПТ: .
Реалізація адаптивного регулятора швидкості представлена на рисунках 8.14 і 8.15.
Рисунок 8.15
При швидкості > 0,25 н ключ К1 (рис. 8.14) розмикається і схема набуває вигляду на рисунку 8.16.
Рисунок 8.16
;
,
де
При швидкості < 0,25 н ключ К1 замикається (рисунок 8.17).
Рисунок 8.17
Потенціали резистора R7 ліворуч і праворуч дорівнюють потенціалу землі, його з розгляду можна виключити, тому що через нього не буде протікати струм.
;
;
.
44. Методика зняття електромеханічних характеристик двигунів в лабораторних умовах
ДПТ с последовательным возбуждением
3.1. Естественную электромеханическую характеристику двигателя М снимают при установке переключателей 4П и 5П в положение, обеспечивающее двигательный режим работы (двигатель М подключен к сети), а переключателей 2П и 3П – в положение, обеспечивающее динамическое торможение машины МН (двигатель МН отключен от сети и замкнут на нагрузочное сопротивление R1).
Пуск двигателя с последовательным возбуждением может осуществляться только при наличии нагрузки на валу не менее половины нормальной. Для этого резистор R1 выставляют в среднее положение и, уменьшая сопротивление R2, запускают исследуемый двигатель М. В процессе пуска значения тока двигателей не должны превышать номинальных. Изменяя сопротивление R1, создают с помощью машины МН различные тормозные моменты на валу исследуемого двигателя М. Крайними точками характеристик являются ω=1,5ωном и I=Iном.
3.2. Искусственные электромеханические характеристики для двигательного режима снимают при установке переключателей в те же положения, что и при исследованиях по п. 3.1, но с нагрузочным сопротивлением R2, не равным нулю (см. табл. 4.1).
3.3. Искусственные характеристики режима противовключения снимают при включении М и НН в двигательный режим (включение их в сеть). При этом нужно установить переключателем ЗП такое направление вращения МН, чтобы оно было противоположным направлению вращения исследуемого двигателя М (при их раздельном включении).
3.4. Характеристики динамического торможения с самовозбуждением снимают при фиксации переключателя 7П в положении 1, переключателя 4П – в положении 2, а переключателя 5П – в таком положении, при котором ток в обмотке возбуждения двигателя М протекал бы в том же направлении, что и в двигательном режиме. Нагрузочная машина при этом включена в такой же двигательный режим, что и при исследованиях в п. 3.3.
3.5. Характеристики динамического торможения с независимым возбуждением снимают при замыкании якоря двигателя на сопротивление R2 (проводник, ранее соединявший сопротивление R2 и клемму 3, отсоединяют от нее и присоединяют к клемме 9). При этом переключатель 7П необходимо перевести в положение 0. Кроме того, обмотку возбуждения ОВМ включают через дополнительный амперметр А и нагрузочное сопротивление R, допускающее протекание номинального тока якоря длительное время (к точкам 3, 6 подключают амперметр и сопротивление, переключатель 4П устанавливается в положение 1, а 6П – в положение 2). МН включается при этом и двигательный режим.
Переключателем 1П пользуются в тех случаях, когда скорость измеряется по напряжению тахогенератора ТГ. При этом выбирают положение переключателя с таким множителем, при котором бы отклонение вольтметра 1V было возможно большим, но находилось в пределах шкалы прибора.
Все переключатели, имеющиеся на нижней части панели и не обозначенные на схеме, должны быть установлены в нулевое положение (6П, 8П-12П и автомат 1АВ).
3.6. Расчет искусственных статических механических характеристик двигателя с последовательным возбуждением достаточно подробно приведен в [1, с. 142]. Он производится с помощью универсальных характеристик ω*=f(Iя*) и M*=f(Iя*).
3.7. Момент на валу исследуемого двигателя М находят по данным МН