4.Режими руху еп

З точки зору ТАУ відрізняють перехідні і усталені рухи. Усталений рух може бути статичним чи динамічним в залежності від того є задаючими чи збурюючими впливи, постійними чи зміними у часі.

С енергетичної точки зору всі режими можна поділити на двигунні і гальму вальні. Основним критерієм є напрям потоку енергії. В двигуному режимі енергія надходить з мережі і перетворюється на корисну роботу ВОРМ і частково іде на покриття втрат. Якщо при цьому відбувається зміна руху в системі то частина енергії піде на зміну запасу кінетичної енергії в системі. В гальмівних режимах механічна енергія ВОРМ перетворюється в втрати при гальмуванні чи повертається в мережу.

Приймаючи умовно позитивний напрямок руху від джерела до ВОРМ можна визначити наступні режими руху:

Р_Е – електромеханічна потужність споживача ∆Р_х.х – втрати х.х.;

Р_м – механічна (корисна потужність) Р_з – потужність на збільшення кінетичної енергії.

5.Поняття про оптимальні закони руху електроприводу. Привести приклади.

Приклади вимог технологічних процесів:

- Мінімальні затрати енергії в процесі регулювання.

- Мінімальний час перехідних процесів

- Максимальна точність у статичних та динамічних режимах

- Відсутність пере регулювання та коливальності

- Постійна величина прискорення в п.п. пуску та гальмування

- Мінімальна величина динам. Навантажень у кінематичному колі.

Такі умови сформульовані математично, називаються критеріями оптимальності.

Перехідний процес, який задовольняє якомусь критерію оптимальності називається оптимальним. При реалізації оптимального керування рухом враховують різні обмеження перш за все регульованих координат.

Перехід від одного стану до іншого в ЕМС може відбуватися за різними траєкторіями, які відрізняються величиною прискорення, часом процесу, мех. Навантаженням в передаточному виконуючому органі, втратами енергії в ЕП, величиною роботи, що здійснюється за час процесу.

Приклад. П.п. за різними критеріями оптимальності.

Оптимальний за часом п.п. в умовах обмеження моменту двигуна. Критерій оптимальності – мінімальний час п.п.

В ідомо, що мін. час п.п. досягається у випадку, коли момент двигуна незмінний і максимальний, то графік швидкості має лінійно-наростаючий характер (згідно рівняння динаміки приводу).

; - розгін; - гальм.

; ; ;

В умовах обмеження моменту двигуна, макс. значення забезпечує мін. час пуску та гальмування, але прискорення циз процесів буде різнимми і залежатиме від величини Мс. Усталена величина М теж буде різною.

6. Класифікація електричних схем. Умовні графічні та літерні позначення елементів еп. Правила виконання структурних та функціональних схем.

Види схем: Електричні Е, Кінематичні К, Енергетичні Р, Комбіновані С

Типи схем: Структурні 1, Функціональні 2, Принципові 3, З’єднань (монтажні) 4, Підключення 5, Загальні 6, Об’єднання 7, Ез – схема електрична принципова.

УГП: В – перетворювач мех. ен. в ел.; BR – тахогенератор; D – інтегральні мікросхеми; DA – аналогові; DD – цифрові; EL – освітлювальні лампи; EH – сигнальні лампи; F – рубильники та запобіжники; FG – генератори;

Індуктивні та сигнальні пристрої: K – реле контакторів; KM – магн. пускач; КА – реле струму; KV – реле напруги; М – двигун; Р – вимірювальні прилади (РА, РV, PW); L – індуктивність; Q – вимикач, SF – перемикач для керування; Т – трансформатор (ТV – напруги, ТА- струму); V – напівпровідниковий прилад; У – мех. пристрій з ел. приладом; УВ – електричне гальмо; Z – обмежувач, фільтр.

Загальні вимоги до всіх схем

1. Кількість типів схем на установку має бути мінімальною, але в сукупності повинні давати достатньо інформації для проектування.

2. Між сусідніми УГП відстань не менше 1мм, між лініями зв’язку не менше 3мм.

1. Види УГП на схемі:

2. Прямокутники

3. Спрощені зовнішні обриси

УГП, розміри яких не встановлені в стандарті виконуються в тих розмірах, в яких були надруковані. УГП виконуються тією ж товщиною лінії, що й лінії зв’язку. УГП можна повертати на прямий кут 90⁰ проти часової стрілки, якщо вони мають буквенно-цифрові позначення.

Якщо лінії зв’язку переходять з одного креслення на інше, то вони обриваються без стрілок (але підписуються). Якщо лінії зв’язку обриваються у межах1го креслення.

Правила виконання схем

Структурна схема – це схема, яка визначає основні функціональні частини виробу, їх призначення та взаємозв’язки, використовуються для загального ознайомлення. На цих схемах зображуються основні функціональні частини у вигляді УГП і прямокутників. Вони дають уяву про послідовність взаємодій елементів. Найменування вписуються всередину прямокутника. Нумерація зверху або справа, допускається пояснювальний надпис.

Функціональна схема – пояснює процеси у виробі, установці. Використовується для вивчення принципу роботи. Правила виконання. Зображуються всі функціональні частини, дяють уяву про послідовність процесів.