- •Екзаменаційні питання з дисципліни аемс-1
- •1. Загальні вимоги до управління еп. Основні показники якості регулювання для статичних і динамічних режимів.
- •Узагальнена функціональна схема аеп. Основні види керуючих, перетворювальних, електродвигунних і передавальних пристроїв.
- •Класифікація аеп. Основні терміни та визначення.
- •3.2Функції, що виконуються скеп та вимоги до скеп.
- •4.Режими руху еп
- •5.Поняття про оптимальні закони руху електроприводу. Привести приклади.
- •6. Класифікація електричних схем. Умовні графічні та літерні позначення елементів еп. Правила виконання структурних та функціональних схем.
- •Правила виконання принципових електричних схем, схем з'єднань та підключення
- •Принципова схема
- •Типові вузли схем релейно-контакторного управління дпс з нз. Приклади схем пуску (у функції часу, струму, швидкості), їх переваги та недоліки.
- •9. Типові вузли схем релейно-контакторного управління дпс з нз. Приклади схем гальмування (динамічного та противмиканням), реверсування, комутації силових резисторів.
- •Вузли реверсу
- •Схеми комутації пускових резисторів
- •10. Промислова схема управління пуском дпс у функції часу і гальмування противмиканням у функції швидкості.
- •11. Типові вузли схем релейно-контакторного керування ад з к.З. І фазним ротором. Приклади схем пуску (у функції часу, струму, швидкості), їх переваги та недоліки.
- •12. Типові вузли схем релейно-контакторного керування ад з к.З. І фазним ротором. Приклади схем гальмування (динамічного та противмиканням), реверсування, комутації силових резисторів.
- •13. Схеми керування пуском синхронного двигуна в функції швидкості та струму.
- •14. Типові вузли захистів, блокувань та сигналізації, застосовувані в скеп. Вибір уставок апаратури захисту.
- •Максимально - струмовий захист
- •Мінімально-струмовий захист
- •15. Загальні принципи побудови замкнутих скеп. Принципи регулювання змінних аеп (по відхиленню, за збуренням, комбіноване управління).
- •16. Типові структури скеп (з підсумовуючим підсилювачем, з незалежним регулюванням координат, з підлеглим регулюванням координат). Переваги, недоліки, особливості застосування.
- •17. Основні елементи замкнутих скеп. Форми математичного опису елементів електромеханічної системи. Методи лінеаризації.
- •18. Математичні моделі перетворювальних пристроїв
- •19. Математичні моделі дпс і ад на основі механічної характеристики.
- •20. Математична модель дпс з нз при однозонному управлінні на основі рівнянь динаміки.
- •21 Математична модель дпс з нз при двозонному управлінні на основі рівнянь динаміки.
- •22.Математична модель узагальненого об'єкта управління емс
- •23. Фактори, що впливають на точність стабілізації швидкостідвигуна в системі кп-д. Функціональна схема і принцип діїсистеми кп-д з підсумовуючим підсилювачем.
- •24. Виведення і аналіз рівняння електромеханічної характеристики системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем (при різних варіантах зворотних зв’язків та їх поєднань).
- •25. Методика розрахунку електромеханічних характеристик системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем.
- •26. Методика розрахунку електромеханічних характеристик системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем при наявності відсікань по струму і швидкості.
- •27. Розрахунок вузлів зворотних зв’язків по струму і швидкості в системі кп-д. Показати на прикладах з використанням операційних підсилювачів.
- •1) Приклад розрахунку коефіцієнту зворотного зв’язку за струмом:
- •2) Приклад розрахунку коефіцієнту зворотного зв’язку за швидкістю:
- •28.Структура системи кп-д з підсумовуючим підсилювачем. Розрахунок параметрів динамічних ланок, методика дослідження динамічних режимів системи.
- •29.Структура скеп з підлеглим регулюванням координат. Принципи настроювання підлеглих контурів. Типові регулятори спр.
- •30. Оптимізація контуру струму із загальмованим електродвигуном
- •31. Контур швидкості спр, оптимізований методом послідовної корекції. Налаштування на модульний оптимум.
- •Однократно інтегруюча система аеп(мо)
- •32. Контур швидкості спр, оптимізований методом послідовної корекції. Налаштування на Симетричний оптимум.
- •Двократноінтегруюча система аеп
- •Методика дослідження статичних та динамічних режимів спр. Побудова швидкісних характеристик:
- •35,36. Оптимізація контуру положення для режиму малих переміщень
- •37. Технічна реалізація та розрахунок регуляторів спр
- •38. Класифікація датчиків положення слідкуючих електроприводів. Потенціометричний та індуктивний датчики положення
- •Класифікація датчиків положення електроприводів
- •39. Датчики положення слідкуючих електроприводів на основі обертових трансформаторів. Амплітудний і фазовий режими роботи. Симетрування.
- •40. Імпульсний датчик швидкості
- •41. Фотоімпульсний датчик переміщення
- •42. Формування перехідних процесів пуску - гальмування електропривода. Задатчики інтенсивності, параболічний регулятор положення.
- •43. Адаптивні регулятори струму і швидкості комплектних тиристорних електроприводів постійного струму.
- •44. Методика зняття електромеханічних характеристик двигунів в лабораторних умовах
37. Технічна реалізація та розрахунок регуляторів спр
Для реалізації даних систем розроблено ряд уніфікованих систем регуляторів.
У цих системах є наступні пристрої:
- ОП;
- засоби зв'язку;
- датчики струму та напруги з гальванічною розв’язкою;
- потенціальні роздільники;
- функціональні перетворювачі ФП, нелінійні елементи НЕ;
- джерела живлення.
У даний час системи керування ЕП компактні і виконуються, як правило, на одній платі із системою керування перетворювачем.
Інтегратори бувають І (інтегратор), Д (диференціатор), ПІ (пропорційно-інтегральний регулятор), ПД (пропорційно-диференціальний регулятор) та ПІД (пропорційно-диференціально-інтегральний регулятор) .
Передаточну функцію І-регулятора одержимо вважаючи, що
Тоді
де ТІ – стала інтегрування.
Схема інтегратора зображена на рисунку.
П ропорційно-інтегральний регулятор (ПІ – регулятор) можна реалізувати на одному ОП, якщо коло зворотного зв’язку створити з послідовно з’єднаних резистора Rз.з і конденсатора Сз.з .Для цієї схеми
де - коефіцієнт передачі ПІ-регулятора;
- стала інтегрування.
Передаточна функція Д- регулятора дорівнює:
де ТД =Rз.з. С1 - стала диференціювання.
Для зменшення властивостей схеми підсилювати високочастотні перешкоди, які присутні у вхідному сигналі, послідовно з конденсатором C1 вмикають резистор з невеликим опором.
С хема пропорційно-інтегрально-диференціального регулятора (ПІД-регулятора), який одночасно виконує функції трьох регуляторів:
Передаточна функція ПІД-регулятора має вигляд:
Пропорційно-диференціальний регулятор (ПД - регулятор), який об’єднує функції
П- і Д-регуляторів, можна отримати при паралельному вмиканні конденсатора до вхідного резистора.
Передаточна функція ПД-регулятора має вигляд
38. Класифікація датчиків положення слідкуючих електроприводів. Потенціометричний та індуктивний датчики положення
Призначені для перетворення кутового або лінійного переміщення в аналоговий або дискретний сигнал, пропорційний величині переміщення. В якості аналогового сигналу можна використовувати величини амплітуди або фази вихідної напруги. В якості дискретних сигналів використовується послідовність імпульсів, кількість яких пропорційна переміщенню, або цифровий код, який відповідає величині переміщення.
Класифікація датчиків положення електроприводів
39. Датчики положення слідкуючих електроприводів на основі обертових трансформаторів. Амплітудний і фазовий режими роботи. Симетрування.
СКТ являє собою двофазну електричну машину змінного струму з обмотками на статорі та роторі. Обмотки виконується не зосередженими (немає явних полюсів). На статорі і роторі звичайний СКТ застосовує 2 обмотки зсунуті в просторі на 90 електричних градусів. Статор і ротор виконуються шихтованими, працюють на підвищеній частоті збудження – 400 і більше Гц.
Струмопідвід до ротора кільцевий (режим безперервного обертання) або за допомогою спіральної пружини (до двох обертів). Використовується у двох режимах: амплітудному та фазовому.
В амплітудному режимі:
На обмотку збудження подається напруга збудження змінного струму підвищеної частоти стабілізована. Виникає потік збудження, який проходить через ротор, який наводить ЕРС в синусній та косинус ній обмотках. При роботі в режимі холостого ходу, в них наводиться ЕРС, які визначаються наступними співвідношеннями:
В узгодженому стані на синусній обмотці ЕРС дорівнює нулю, на косинусній – максимальному значенню.
При підключенні навантаження до вихідних обмоток, в них починає протікати струм, що призводить до виникнення розмагнічу вальної реакції ротора та спотворення вихідної характеристики.
Для зменшення впливу цієї реакції застосовують симетрування обертового трансформатора. Розрізняють первинне симетрування, яке полягає в тому, що компенсаційна обмотка статора замикається на додатковий резистор, або накоротко. При цьому струмі, що виникає в компенсаційнй обмотці по тому самому принципу, що її компенсує, за принципом дії реакції самого ротора компенсує поперечну складову цієї реакції. Вторинне симетруваня полягає в тому, що до незадіяної обмотки підключається таке ж саме навантаження, що і до задіяної.
Спільне використання первинного і вторинного симетрування називається повним симетруванням.
В фазовому режимі:
При цьому обмотки зсунуті на 90 електричних градусів. В зв’язку з тим, що ці обмотки зсунуті в просторі геометрично на 90 градусів, виникає обертове магнітне поле, яке пронизує обмотки ротора. В узгодженому стані обмотки ротора і статора коли α=0, ЕРС яка знімається з обмотки буде відставати по фазі від ЕРС статора. На цей час, що потрібний в колі ротора для проходження кута α, . Цей фазовий зсув за допомогою фазочутливого випрямляча перетворюється у вихідну напругу і використовується в якості сигнала датчика положення. Перевагою фазового режиму є більша перешкодозахищеність оскільки у зв’язку з меншим впливом зовнішніх факторів на фазу, ніж на амплітуду.