25. Поняття товарно-знакової практики.

Одним з найбільш дієвих способів захисту свого бізнесу від недобросовісних конкурентів є реєстрація власної торгової марки. Захист зареєстр. торг. марки гарантує держава за допомогою низки заборонних норм та санкцій.Процедура реєстрації торгової марки є довготривалою та потребує спеціальних знань. Закон України "Про захист прав на знаки для товарів та послуг” використовує для позначення торгових марок, знаків обслуговування, логотипів, брендів єдиний нормативно-правовий термін – "знак для товарів та послуг". Відповідно до цього закону, знак для товарів та послуг - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Товарна марка — назва (ім’я), знака або символу (сполучення таких), котра забезпечує ідентифікацію продукції та послуг виробників і посе­редників.

Фірмова назва, фірмовий знак є суто маркетинговими позначеннями і не мають юридичного захисту. Натомість так звані торгові знаки реєструються у встановленому порядку і за­хищаються законом від неправомірного використання конкурен­тами. У міжнародній практиці зареєстрований торговий знак по­значається так — ®. Отримання торгових знаків є добровільним, оскільки воно пов'язане із значними витратами.

У сучасній ринковій економіці формувати прихильність до товарної марки — це означає підтримувати її стійкий образ і максимізувати збут. Наявність товарних марок полегшує ідентифікацію продукції, пошук виробника, здійснення реклами, сегмента­ції ринку.

Для споживача переваги маркованих товарів пов'язані зі зниженням ризику придбання неякісних товарів, полегшенням їх вибору. Крім цього, марковані продукти здебільшого відпові­дають найновішим вимогам технічного прогресу. У розвинених країнах марковані продукти практично витіснили з крамниць безіменні товари.

Ще одна характерна тенденція сьогодення — маркування сировини та інвестиційних товарів.

Існує 4 варіанти вибору марочної стратегії:

• розширення сімейства марки - існуючі назва марки в існуючій тов категорії розширюється за рахунок нових форм, розмірів чи смакових якостей

• розширення границь використання марки – існуючі назви марок розповсюджуються на нові категорії товарів

• багато марочний підхід – існуючі категорії товарів представляються під новими марками

• нові марки – нові торг марки для нових категорій товарів.

Складові бренду:

• Характер образу товару чи компанії, що склався у свідомості споживача;

• механізм диференціації товару, збереження індивідуальності;

• правові інструменти захисту;

• система комунікації зі споживачами;

Конкуренті переваги, які надає бренд:

• забезпечення високого рівня поінформованості та прихильності, за вдяки цьому марочні витрати компанії відносно їх доходів – знижуються;

• виробникам легше укладати угоди з роздрібними продавцями;

• через високу довіру компанії власнику марки простіше її розширювати;

• захист від цінової конкуренції.

26. Типи товарних марок та товарних знаків.

Товарна марка — назва (ім’я), знака або символу (сполучення таких), котра забезпечує ідентифікацію продукції та послуг виробників і посе­редників.

Фірмова назва, фірмовий знак є суто маркетинговими позначеннями і не мають юридичного захисту. Натомість так звані торгові знаки реєструються у встановленому порядку і за­хищаються законом від неправомірного використання конкурен­тами. У міжнародній практиці зареєстрований торговий знак по­значається так — ®. Отримання торгових знаків є добровільним, оскільки воно пов'язане із значними витратами.

У сучасній ринковій економіці формувати прихильність до товарної марки — це означає підтримувати її стійкий образ і максимізувати збут. Наявність товарних марок полегшує ідентифікацію продукції, пошук виробника, здійснення реклами, сегмента­ції ринку.

Для споживача переваги маркованих товарів пов'язані зі зниженням ризику придбання неякісних товарів, полегшенням їх вибору. Крім цього, марковані продукти здебільшого відпові­дають найновішим вимогам технічного прогресу. У розвинених країнах марковані продукти практично витіснили з крамниць безіменні товари.

Ще одна характерна тенденція сьогодення — маркування сировини та інвестиційних товарів.

Марочна назва – частина марки, яку можна виговорити.

Марочний знак, або емблема – це не словесна частина марки, яку можна ідентифікувати, але не можна виговорити.

Такі типи марки:

• марка виробника (manufacturer brand) – марка, яка створюється самим виробником і має присвоєну їй марочну назву (“Чумак”, Tide)

• приватна марка (own-label brand) інша назва – марка торгового посередника, дилерська, магазинна марка), створюється і є власністю торгового посередника.

• спільна марка – передбачає використання для одного товару марочні назви двох різних компаній

• ліцензійна марка – марочна назва товару або послуги, запропонована ліцензіату власником торгової марки

• безмарочні товари – виготовляються виробниками, контролюються торговими посередниками, не мають торгового знака і не передбачають рекламної підтримки (сіль, цукор, питна сода...)

• марки-винищувачі (fighter brand) – дешеві варіанти марок, які контролюються самими виробниками і передбачають невисокі витрати на просування марки.