89. Запропонуйте план підготовки та методику проведення навч. Екскурсії з літератури.

Навчальна екскурсія — форма організації педагогічного процесу, спрямована на вивчення учнями поза межами школи і під керівництвом учителя явищ, процесів через безпосереднє їх сприймання.

Екскурсія є складною формою навчально-виховної роботи, триває 45—90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє

Об'єктами навчальних екскурсій є промислові підприємства, лабораторії НДІ, вищі навчальні заклади, установи культури і мистецтва (музеї, виставки), храми, історичні місця і пам'ятки тощо. Планують їх заздалегідь у межах урочного часу, бувають і позаурочні екскурсії.

Для ефективного проведення екскурсії необхідне чітке визначення освітньої та виховної мети, вибір оптимального змісту, об'єкта екскурсії з урахуванням рівня підготовки учнів.

Літературні екскурсії за змістом поділяються на:

1)літературно-біографічні – проводяться місцями, що бережуть пам'ять про життя і творчість письменника, поета, драматурга;

2)історико-літературні, розкривають певні періоди розвитку української національної літератури;

3) літературно-художні;

У 7 класі учні з літератури рідного краю вивчають творчий портрет Володимира Гнатюка. Тому під час вивчення цієї теми можна провести літературно-біографічну екскурсію до с. Велеснів Монастириського району Терн.обл., в якому народився, деякий час жив і працював В.Гнатюк, а саме до музею В.Гнатюка. Отже, пропонуємо такий план підготовки і методику проведення цієї екскурсії.

Проведення екскурсії поділяють на декілька етапів:

1. Теоретична та практична підготовка:

- передбачає опанування учнями мінімумом необхідних знань: учні знайомляться з постаттю В.Гнатюка, його творчою діяльністю.

- учитель заздалегідь знайомиться з об'єктом (музеєм), домовляється з екскурсоводом про дидактичний зміст екскурсії: В.Гнатюк як фольклорист, академік; українські народні пісні в записах В.Гнатюка.

2. Інструктаж:

- ознайомленні учнів з метою екскурсії (розкрити творчий подвиг нашого земляка, видатного фольклориста, академіка В. Гнатюка, ознайомити учнів з українськими народними піснями в його записах, із оригіналами записів та збірок) та завданнями.

- учитель характеризує об'єкт, зацікавлює ним, повідомляє про план екскурсії, за потреби — накреслює маршрут-схему.

3. Проведення екскурсії, що передбачає послідовний розгляд об'єктів екскурсії, визначення головного для отримання необхідної інформації про об'єкт. Учні запитують, спостерігають, запам'ятовують, роблять нотатки. Завершується екскурсія відповідями на запитання щодо її змісту.

4. Опрацювання матеріалів екскурсії передбачає уточнення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії — усне опитування на наступному уроці, використання даних під час наступних уроків. За потреби наслідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому.

Календарні плани екскурсій складають на півріччя, їх затверджує керівництво школи. Теми екскурсій визначені в програмах навчальних дисциплін.

90. Спеціальними або додатковими формами організації навчання, що

доповнюють і розвивають класно-урочну діяльність учнів є: практикум, семінарські і

факультативні заняття, навчальні екскурсії, співбесіда, індивідуальні та групові

консультації, домашня навчальна робота учнів.

Індивідуальні і групові консультації проводять з метою допомогти учням

подолати прогалини в знаннях і попередити відставання в учінні. Ця форма

використовується також і для задоволення потреб окремих учнів в поглибленому

вивченні різних предметів, техніки, мистецтва. Консультації проводять в позаурочний

час. Вони можуть бути індивідуальними і груповими; мати характер співбесід,

самостійного виконання учнями завдань під керівництвом учителя.

Урок у 6 класі. Використання цього типу уроку передбачає формування в учнів навчальних умінь і навичок, їх удосконалення і закріплення на основі виконання системи вправ. Тема: Складання діалогів

Мета: вивчене про діалог, його складові; розвивати вміння

орієнтуватися в ситуації спілкування, дотримуватися правил

мовленнєвого етикету; навчати учнів грамотно складати та вести

діалог; виховувати культуру мовлення та моральні якості

школярів.

- розвивати логічне мислення.

- вчитися бачити прекрасне у звичайному;

- формування духовного світу учнів, цілісних світоглядів уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів через мову до культурних надбань рідного народу і людства.

91.. Спеціальними або додатковими формами організації навчання, що

доповнюють і розвивають класно-урочну діяльність учнів є: практикум, семінарські і

факультативні заняття, навчальні екскурсії, співбесіда, індивідуальні та групові

консультації, домашня навчальна робота учнів.

Індивідуальні і групові консультації проводять з метою допомогти учням

подолати прогалини в знаннях і попередити відставання в учінні. Ця форма

використовується також і для задоволення потреб окремих учнів в поглибленому

вивченні різних предметів, техніки, мистецтва. Консультації проводять в позаурочний

час. Вони можуть бути індивідуальними і груповими; мати характер співбесід,

самостійного виконання учнями завдань під керівництвом учителя.

модернізм в українській культурі кінця хіх – початку хх ст 1. Модернізм – система художніх цінностей кінця ХІХ – початку ХХ ст.2. Соціольно-політичні обставини в Україні на зламі віків. Український модернізм. Ідейні орієнтації: народницька та загальноєвропейська. Проблема традицій та новаторства. Драматургія3. Модернізм у літературі. Творчість Л.Українки, Порівняйте течію можерн в укр та зар лрі. Чим відрізняється модернізм вір реалізму?Які існують погляди на Коли як і де виник модернізм? Які основні напрямки у модернізмі?

92-94 Запропонуйте план та методику проведення зустрічі з відомими людьми краю (економічне, трудове)

Завдання економічного виховання:

а) ознайомлення учнів із законами ринкової економіки, перебудовою структури виробництва, підвищенням його ефективності, системою виробничих відносин і управління;

б) формування здатності до економічного мислення, підвищення продуктивності праці, уміння швидко оволодівати новими формами і методами праці; виховання почуття і рис господаря, який бережливо ставиться до результатів праці, працює з повною віддачею; виховання розумних матеріальних потреб, уміння розпоряджатися зарплатою. Економічне виховання здійснюється у процесі вивчення основ наук, особливо основ економічних знань, трудового навчання.

Класний керівник з метою економічного виховання учнів залучає дітей до праці з самообслуговування, ремонту обладнання і приміщень, обговорення статей на економічну тематику, проводить виробничі екскурсії, зустрічі з працівниками підприємств.

План проведення зустрічі з відомими людьми, які дослідують рідний край.

1.Мета проведення: ознайомити учнів з відомою людиною; розповісти про напрямки економічних досліджень С. Юрія – ректора ТНЕУ, якими займається економіст; виховання в учнів почуття любові до рідного краю, поваги до науки. 2. Оформлення: напис “Автограф” на дошці; плакат “Хочу сказати спасибі людям, яким дорога Тернопільщина”; виставка книг економіст; добірка матеріалів з газет і журналів. 3. Виступ вчителя (повідомляє дані про гостя); - біографічні дані - дані про трудової діяльності - про економічну працю. 4. Виступ економіста - про те, коли вперше з’явився інтерес до економіки як науки; - який напрям в економіці роботі він обрав для себе? - чому саме цей напрям? - про видавничу  працю, викладацьку діяльність. 5. Інтерв’ювання присутнього економіста: - про його інтереси - про перспективи роботи - про нагороди, наукові ступені. 6. Проведення вікторини на краще знання праць (публікацій автора) 7. Підведення підсумків зустрічі.