75. Змоделюйте використання методу прикладу у статевому вихованні школярів молодшого шкільного віку.

Метод прикладу – формування свідомого ставлення вихованців до дійсності

та норм поведінки за допомогою звертання до свідомості, почуттів, життєвого досвіду дітей. Його використовують і як самостійний метод виховання, і як прийом при застосуванні інших методів. Прикладом для виховання можуть бути реальні люди, історичні чи вигадані персонажі. Наслідування пропонованого взірця відбувається у три етапи:

а) на першому на основі сприймання конкретного прикладу виникає суб’єктивний образ цього взірця, бажання наслідувати його;

б) на другому – діє зв’язок між прикладом для наслідування і поведінкою вихованця;

в) на третьому – здійснюється синтез наслідувальних та самостійних дій і вчинків

Виховні функції прикладу різні: він може служити педагогу для конкретизації того чи іншого теоретичного положення; на прикладі можна довести істинність певної моральної норми; приклад є переконливим аргументом; приклад може спонукати до певного типу поведінки. Особливість виховного впливу прикладу полягає в тому, що він діє своєю наочністю і конкретністю. І чим ближчий і зрозуміліший учневі приклад, тим більша його виховна сила. Використання прикладу у вихованні вимагає врахування вікових і індивідуальних особливостей учнів. Одним з недоліків виховання на позитивному прикладі, що доволі часто спостерігається в школі, є поверхове розкриття окремими вчителями суті прикладу, яке полягає в простому переліченні позитивних героїв художніх творів, кінофільмів, кращих учнів без детального, образного, емоційного аналізу. Крім того, інколи взірець для наслідування , пропонований учителем, викликає негативну реакцію вихованців. Адже не всі учні, зараховані педагогом до кращих, користуються авторитетом у колективі.

Негативні приклади використовуються тоді, коли йдеться про правове, антиалкогольне виховання, щоб показати недоцільність наслідування певних конкретних явищ. Прийоми застосування таких прикладів: громадський осуд негативних проявів у житті класу чи школи; розвінчування негативного, коли не всі розуміють його суть; протиставлення аморальним вчинкам кращих зразків високоморальної поведінки; розкриття на конкретних і відомих учням прикладах наслідків аморальної й асоціальної поведінки.

РОЗРОБКА ВИХОВНОГО ЗАХОДУ НА ТЕМУ «ФОРМУВАННЯ СТАТЕВО-РОЛЬОВОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ»

Для того,щоб дитина, у дорослому житті була щасливою їй необхідно в дитинстві закласти модель статево-рольового виховання. На даний час багато дітей виховуються в родині ,де є лише одна дитина; неповній родині, а є діти, яких виховують бабусі й дідусі. Крім того, у дитячих садах та молодшій школі позначається відсутність педагогів чоловічої статі, необхідних для приклада наслідування хлопчикам і дівчатками.

Щоб виховати майбутніх чоловіка й жінку, треба знати про хлопчиків і дівчат якнайбільше. Хлопчик і дівчинка - два різних світи, тому їх не можна виховувати однаково. Хлопчики більш збудливі, дратівливі неспокійні, нетерпимі, невпевнені в собі й більше агресивні , рухливі, ніж дівчатка. Ігри хлопчиків опираються на далекий зір. Вони бігають один за одним. Кидають предмети в мету. Хлопчикам необхідні спортивні вертикальні куточки або більші просторі кімнати для ігор. Питання хлопчики задають конкретно, для одержання інформації.

Дівчатка чутливі до шуму, різкі звуки їх дратують. Ігри опираються на ближній зір. Вони розкладають свої іграшки біля себе. У дівчаток краще розвинена швидкість мови, дрібна моторика рук. Мозок дівчинки готовий до відповіді на будь-яку неприємність, готовий відреагувати на будь-яку неприємність, готовий відреагувати на вплив з будь-якої сторони (інстинкт виживання), тому що ціль жінки - народження життя і її збереження. А ціль чоловіка - це прогрес, відкриття.

Завдання.

1. Розширити уявлення та знання дітей про ролі чоловіка (чоловіка, батька ,дідуся)і жінки (дружини, матері, бабусі) у сім'ї, задоволення пізнавальних інтересів дітей.

2. Сприяти правильному вибору статевої ролі дітьми, позитивному відношенню з однолітками протилежної статі (сутність норм поведінки властивих хлопчикам і дівчаткам).

3. Формувати емоційно-позитивне відношення до виконання майбутньої соціальної ролі.

Заняття 1. Чоловік і жінка, - які вони?

Цикл занять дозволяє:

· Уточнити й сформувати у дітей уявлення про роль і зайнятість чоловіка й жінки в родині, про їхні взаємини: гарна родина - дружна, усі піклуються один про одного, допомагають один одному, кожен член родини має своє коло обов'язків.

· Збагатити уявлення про чоловічі й жіночі професії. Для чоловіків характерні професії, які дозволяють виявити героїзм, сміливість, фізичну силу, відвагу, шляхетність, уміння прийти на допомогу: військові, міліціонери, пожежні, льотчики, рятувальники). Жінки зазвичай вибирають професії, що дозволяють проявляти миротворчість, чуйність, доброту, уміння бачити й створювати красу (лікар, кравчиня, перукар, кухар, педагог, хореограф).

Заняття 2. Я - хлопчик, майбутній чоловік. Я - дівчинка, майбутня жінка.

Заняття покликане сформувати передумови мужності й жіночності, які проявляються стосовно представників протилежної статі, правильного розуміння хлопчиками й дівчатками їх майбутніх жіночих і чоловічих ролей, формуванню емоційно-позитивного відношення до виконання майбутньої соціальної ролі.

Заняття 3. Маленькі лицарі й маленькі принцеси.

У процесі виконання завдання формуються уявлення про різницю між хлопчиками й дівчинками - як зовнішню, так й у рисах характеру й поведінки, виховується культура спілкування з партнерами протилежної статі в різних ситуаціях й ігровій діяльності. Виробляються:

· Навички доброзичливого відношення один до одного.

· Уміння бути охайним: бачити й усувати недоліки свого зовнішнього вигляду в зачісці, одязі й ін.

· Навички надання допомоги один одному в грі, спільній діяльності.

· Уміння бачити й цінувати гарні вчинки й позитивні риси характеру.

· Уміння розуміти й поважати думка партнерів протилежної статі.

Доцільно кожному вчителю молодших класів розробити правила для хлопчиків і дівчат. Ці правила варто гарно оформити в доступній для молодших школярів формі та вивісити на стенді у класному приміщені. Спостерігаючи кожен день за цими правилами діти згодом на підсвідомому рівні почнуть їх використовувати у своїй практичній діяльності у спілкуванні з дорослими та однолітками. (Див. Додаток 1, 2).

Якщо виховна година проводиться на вулиці або в просторому приміщені, наприклад залі для співів, варто застосовувати систематизовані ігри-тренінги, так як вони є найбільш ефективними та їх особливо люблять діти (Див. додаток №3). Під час ігор, для розвитку статево-рольової ідентифікації молодші школярі відображають характер, емоції, сутність рідних, близьких людей, друзів і знайомих.