72. Складість пла-схему індивідуальної та фронтальної бесіди на екологічну тему.

Мета. Ознайомити учнів з основними особливостями взаємодії людини і природи та з основними екологічними проблемами планети .Формувати відповідальне ставлення учнів до навколишнього середовища.

План підготовки бесіди.

1.Збір інформації на тему «Людина і довкілля».

2.Формулювання вчителем основних питань бесіди .

3.Передбачення конфліктних ситуацій та можливих шляхів вирішення.

4.Повідомлення учнів про час і місце проведення бесіди.

План проведення питально- відповідальної бесіди проводиться за раніше підготовленими бесідами учнів .

1.Вступне слово вчителя (повідомлення фактів , подій, які будуть обговорюватися)

2.Стимулювання активності учнів.

3.Виступи учнів з даної теми:

- На шляху до екологічної катастрофи

-Технічний прогрес чи загибель людства

- Причини глобального потепління.

4.обговорення конфліктних ситуацій (на даному етапі вчитель спрямовує і виправляє учнів)

5.Заключне слово вчителя(повідомлення підсумків всіх висловлювань, формулювання на їх основі найбільш раціональних вирішень обговорюваної проблеми)

6.Повідомлення учням плану подальшої роботи над даною темою ( планування диспутів , вечорів , конференцій, усних журналів, рекомендації відповідної літератури для самостійного читання).

73. Складість пла-схему індивідуальної та фронтальної бесіди на національно-патріотичну тему.

Мета. Поглибити знання учнів про символ України, ознайомиььт з історією створення гімну, його авторами, виховувати повагу до символів Української держаив

План підготовки бесіди.

1.Збір інформації на тему «Стою струнко, коли звучить гімн моєї держави»

2.Формулювання вчителем основних питань бесіди .

3.Передбачення конфліктних ситуацій та можливих шляхів вирішення.

4.Повідомлення учнів про час і місце проведення бесіди.

План проведення питально- відповідальної бесіди проводиться за раніше підготовленими бесідами учнів .

1.Вступне слово вчителя (повідомлення фактів , подій, які будуть обговорюватися)

2.Стимулювання активності учнів.

3.Виступи учнів з даної теми:

- Історія написання Гімну

- П.Чубинський – автор слів Гімну

- М.Вербицький – автор музики українського гімну.

- Варіанти гімну України.

- Інша символіка Української держави.

4.обговорення конфліктних ситуацій (на даному етапі вчитель спрямовує і виправляє учнів)

Проблема варіативності українського гімну?

Питання про правильність українського прапора.

Проблема великого герба Української держави.

5.Заключне слово вчителя(повідомлення підсумків всіх висловлювань, формулювання на їх основі найбільш раціональних вирішень обговорюваної проблеми)

6.Повідомлення учням плану подальшої роботи над даною темою

74. Змоделюйте використання методу змагання у вихованні школярів підліткового віку

Змагання — метод стимулювання діяльності, який забезпечує успіх і цілеспрямованість у процесі роботи, відчуття товариської взаємодопомоги шляхом обліку і порівняння результатів спільної діяльності і заохочення її учасників.

У процесі змагальних видів діяльності виникають позитивні і негативні емоційні реакції: захоплення визнанням і радість з при­воду успіхів інших, відвертий скептицизм, байдужість, заздрість, образливі випади і т. п.

Тому, використовуючи змагання як метод, слід враховувати йо­го позитивні і негативні впливи. В першому випадку цей метод є одним із важливих способів організації і згуртування школярів, стимулом розвитку моральної мотивації їх діяльності, в другому — усуває боротьбу за досягнення спільного успіху, передачу досвіду кращих усім, взаємодопомогу та співробітництво і, як результат, зумовлює розлад колективу.

Дуже важливо привчати дітей вловлювати мотиви, що стимулю­ють до того чи іншого виду змагання, відрізняти позитивні і нега­тивні: участь у змаганні мотивується лише прагненням при будь-яких обставинах обігнати інших, а зміст, смисл діяльності стають, по суті, менш значущими; прагнення тільки до матеріальних заохо­чень; прагнення до загального визнання.

Змагання може пронизувати всі види діяльності школярів (навчальну, трудову, спортивну, ігрову, діяльність школярів за інтересами і т. п.). Оскільки форми діяльності можуть мати інди­відуальний і колективний характер, то й змагання може бути такого самого характеру.

Формами індивідуального змагання е предметні олімпіади з різних предметів, конкурси дитячих творів, малюнків, виставки «Умілі руки», індивідуальні види спортивних змагань і т. п. Звід­си випливає висновок, що індивідуальне змагання здійснюється більш ефективно як стимулюючий засіб впливу в процесі організа­ції тих форм діяльності школярів, які грунтуються на індивідуаль­них мотивах і особливостях, видах діяльності.

Якщо форми конкретної діяльності мають колективний харак­тер, пропонуються і колективні форми змагання — труд на осно­ві бригадного розподілу праці, футбол, волейбол, колективні кон­курси художньої самодіяльності і т. п. (внутрішньошкільні, між­шкільні, районні, обласні, республіканські).

У процесі підведення підсумків колективного змагання слід обов'язково виділити дітей, що відзначились, і навіть тих, які в зв'язку з недостатнім рівнем свого розвитку, здібностей чи підго­товки не зуміли досягти успіху, але сумлінно виконували свій обов'язок. Такий підхід стимулюватиме їх до самовдосконалення. Творчі педагоги проектують і індивідуально-колективні форми змагання, і змагання-комплекси, які охоплюють кілька аспектів одного напрямку діяльності чи кількох.