27. Якщо керуватися принципами свідомостіта активності, то якими способами їх можливо реалізувати під час уроку?

Реалізація кожного дидактичного принципу здійснюється за допомогою розроблених практикою й дидактикою дидактичних вимог, якими обов’язково керується педагог.

Їх дотримання гарантує реалізацію принципів, у змісті яких діють закони й закономірності дидактики (кремі), педагогіки (особливі) і діалектики (загальні, або універсальні).

Принцип свідомості – передбачає використання логічних операцій і позитивного, відповідального ставлення учнів до навчання.

Принцип активності – вимагає діяльного ставлення учнів до об’єктів, які вивчаються.

Принцип активності, свідомості та самостійності учнів є немовби похідним від принципу мотивації. «Активність – важливіша умова досягнення цілі в освіті і тому її можна вважати основоположною категорією дидактики», – підкреслює І. А. Зязюн.

Однією з умов досягнення успіху в навчальній діяльності є активність учнів, в основі якої лежить змістовна мотивація, спрямована на участь у навчально-пізнавальній діяльності. Ця активність виражається в тому, що учні усвідомлюють цілі навчання, планують і організовують свою діяльність, уміють її контролювати, виявляють інтерес до професійних знань, ставлять питання та вміють їх вирішувати. «Активність – це вияв учнівського ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, яке характеризується прагненням досягти поставленої мети в межах заданого часу».

В історії педагогіки є кілька варіантів вирішення цієї проблеми. Традиційна дидактика недооцінює активність учнів. Педоцентризм, навпаки, її переоцінює. Сучасна дидактика спирається на активність суб'єктів учіння за керівної ролі суб'єктів викладання. Цей аспект підкреслюють педагогіка співробітництва, гуманістична педагогіка й особистісно орієнтоване навчання. Провідною ідеєю цих концепцій є формування суб'єкт-суб'єктних взаємин у навчальному процесі.

Принцип свідомості

-Роз’яснення мети і завдань навчального предмету, значення його для вирішення житейських проблем, для перспектив самого учня. -Використання в процесі навчання мислитель них ситуацій(аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагаьлнення) -Навчати учнів раціональних прийомів організації навчальної діяльності. -Наявність належного контролю і самоконтролю -створення в учнів позитивного уявлення про майбутню професійну діяльність

Принцип активності

-Доцільно використовувати у процесі навчання частково-пошукові бесіди, створювати проблемні ситуації -Спонукати учнів до різноманітних видів творчості -Навчати учнів раціональних прийомів організації навчальної діяльності -Критичний підхід у процесі викладання матеріалу і його засвоєння -використання діалогічних методів навчання, які формують і розвивають самостійність, творчість і активність учнів

28,29,30,31,32,33, див 40

34. Наведіть приклади постановки різних типів опосередкованої педагогічної вимоги у ситуації, коли кланий керівник організовує генеральне прибирання в класі.

Педагогічна вимога — метод впливу, за допомогою якого педагог викликає і стимулює чи припиняє і гальмує дії вихованців, виявлення у них тих чи інших якостей.

В опосередкованих вимогах стимулом для зумовленої дії стає вже не стільки сама вимога, скільки спричинені нею психологічні фактори: переживання, інтереси, прагнення самих дітей.

Позит.: довіра, прохання, схвалення.

Нейтр.: порада, натяк, умовна вимога, вимога в ігр.формі.

Негат.: вияв недовіри, осуд, погроза.

Позитивні: Довіра. Якщо між вихователем і вихованцем складаються дружні стосунки, довір'я проявляється як природне ставлення сторін, що поважає одна одну. Н-д: «Ого, який у нашому класі безлад! Доведеться батькам прийти і провести генеральне прибирання. Але ви вже такі дорослі в мене… Мабуть, справитесь самі. Я вірю у ваші сили!»

Прохання. Прохання є формою виявлення співробітництва між людьми, взаємного довір'я і поваги. В добре організованих колективах прохання стає одним з найуживаніших засобів впливу. Н-д: «Діти, мені сьогодні стало так соромно перед учителькою історії. Вона зробила мені зауваження, що у нашому класі брудно. Може, б ви залишились після уроків, і влаштуємо генеральне прибирання. Добре?»

Схвалення. Схвалення, похвала, вчасно висловлені вихователем, діють як сильний стимулятор діяльності дітей. Схвалення заохочує, надихає дитину на більш успішні дії, часто виступає в ролі навіювання дитині тих якостей, якими вона повинна володіти. Н-д: «Ви такі у мене молодці, дуже гарно прибрали шкільну територію! Господарі! От якби ще нам потрапити на перше місце «Дошки чистоти класів»…»

Важливою умовою ефективності даного методу є почуття міри.

Нейтральні: Порада. Це апеляція до свідомості вихованця, переконання його в доцільності, користі, необхідності пропонованих педагогом дій. Н-д, класний керівник заходить в клас і оголошує: «Знаєте, діти, скоро весна, а у нас клас виглядає зовсім не по-весняному… Думаю, нам слід сьогодні певним чином його «відреставрувати». Правда? Тоді і дихати стане легше, і навчальний процес прискориться»

Умовна вимога : Діти! Чи хочете ви прийняти участь у конкурсі «Проводжаємо зиму – зустрічаємо весну». Треба зробити у класі генеральне прибирання . Заховати до наступного року ваші сніжинки, паперові герлянди, а в класі поставити букет із весняними квітами. До роботи!

Негативні: Погроза: Хлопчики! Якщо ви ще раз залишите дівчаток одних робити генеральне прибирання в класі, то вас виключать із футбольної секції. Тоді у вас буде більше часу. Домовились? Ви маєте ще один шанс, щоб виправитьися.