Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
митна справа.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
25.08.2019
Размер:
1.06 Mб
Скачать

12.3. Порядок оскарження постанов митного органу

Постанова митного органу у справі про порушення митних правил може бути оскарженою. Порядок оскарження за­конодавчо визначено в ст. 143 МК.

Разом з тим, МК передбачає можливість оскарження тільки одного виду постанови — про накладання адміністративного стягнення. Це положення не відповідає вимогам демократич­ного суспільства. МК також не регулює питання участі проку­ратури, представника сторін на стадії винесення постанови та оскарження рішення. Зрозуміло, що в цих випадках спірні пи­тання регулюються нормами адміністративного права, але ба­жано щоб галузь митного права повністю забезпечувала свої проблеми.

Ст. 141 МК встановлено, що постанову митного органу про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, протягом 10 днів з дня винесен­ня постанови. Скарга подається спочатку в регіональну митни­цю, а потім у Держмитслужбу або в районний (міський) народ­ний суд за місцем знаходження митного органу, який виніс постанову. Рішення суду у справі про порушення митних пра­вил є остаточним.

Виходячи з принципу гуманності, закон зазначає, що якщо особа з поважних причин пропустила строк подачі скарги на по­станову митного органу, такий строк може бути продовжений Держмитслужбою або судом. Відповідно до ст. 143 МК подання скарги на постанову митного органу щодо застосування адмініс­тративного стягнення призупиняє дію постанови.

Держмитслужба при розгляді постанови про накладення адмі­ністративного стягнення у зв'язку із скаргою або протестом про­курора або у порядку контролю за дотриманням законності поса­довими особами центрального апарату або митних органів приймає таке рішення:

• залишає постанову без змін, а скаргу (протест) без задоволення;

• скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

• скасовує постанову і припиняє справу;

• змінює міру стягнення в бік його полегшення.

Скарга на постанову розглядається 30 днів, а якщо не потре­бує додаткового вивчення, то негайно (не пізніше 15 днів). Про­тест прокурора розглядається 10 днів.

12.4. Виконання постанов митного органу

Правові аспекти питання про виконання постанов ми­тного органу врегульовані ст. 147—149 МК України.

Звернення постанови про стягнення митний орган виконує са­мостійно або шляхом направлення до фіноргану, банку та інших кредитних організацій, які мають ліцензію Нацбанку України, повідомлення про звернення постанови до виконання. У випад­ках, коли немає можливості виконати постанову таким чином, вона реалізується через судового виконавця.

Постанова звертається до виконання:

♦ після закінчення строку на її оскарження;

♦ після закінчення строку на оскарження постанови до суду після прийняття рішення Держмитслужбою щодо скарги;

♦ у день прийняття судом рішення щодо скарги на постанову митного органу.

Якщо постанову про накладення адміністративного стягнення не було звернено до виконання протягом 3-х місяців від дня ви­несення, то вона виконанню не підлягає. Після подання скарги, протесту прокурора — її виконання призупиняється.

Відповідно до ст. 148 МК сума штрафу повинна бути сплачена особою, що скоїла правопорушення, у 15-денний строк з дня вру­чення постанови або підписання її. У разі оскарження або опро-тестування постанови — за 15 днів після винесення рішення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Штраф вноситься в митний орган, що виніс постанову, або в банківську установу, що обслуговує митну систему в національ­ній або іноземній валюті по курсу НБУ. Штраф може стягуватися у примусовому порядку із заробітної плати, пенсії, інших грошо­вих надходжень і коштів особи. Якщо особа не працює, то штраф задовольняється за рахунок звернення судовим виконавцем стяг­нення на її майно, на її частку у спільній власності. Постанова митного органу, по якій стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання, повертається до митного органу, що виніс постанову.

Ст. 149 МК встановлює порядок вилучення або конфіскації предметів порушення митних правил незалежно від того, встано­влено власника чи ні. Якщо предмети свого часу не були конфіс­ковані, то особа повинна їх передати у 15-денний строк до мит­ного органу з дня отримання постанови про конфіскацію.

При неможливості конфіскації предметів, що є безпосереднім об'єктом порушення митних правил, а також предметів із спеціа­льними тайниками для здійснення контрабанди (перевезення предметів через митний кордон з приховуванням) з особи, що вчинила порушення, стягується їх вартість.

Витрати митного органу щодо зберігання предметів, по яких винесено постанову про конфіскацію, відшкодовуються особою, яка вчинила порушення митних правил.

Митний кодекс не містить положень щодо порядку стягнення штрафів з осіб — іноземців, які не мають власності в Україні. Логічно, що вирішення таких питань повинно здійснюватися на основі двосторонніх угод між митними органами держав або у порядку, встановленому міжнародним правом.