3.2. Взаємовідносини митних органів з іншими державними органами, юридичними і фізичними особами

Державна митна служба України здійснює міжгалузе­ве регулювання відносин у митній справі. Тобто вона не тільки безпосередньо керує митною справою, діяльністю митних орга­нів, але й координує і частково контролює інші державні органи в галузі митної справи.

Держмитслужба як центральний митний орган здійснює без­посередньо керівництво митною справою в державі з метою за­безпечення законності і дотримання вимог норм законодавства в митній справі, відповідає за реалізацію митної політики, забезпе­чує функціонування всієї митної системи. Положення про Держ-митслужбу затверджується Указом Президента (див. додаток). Вона є юридичною особою, має гербову печатку і свій прапор.

Служба виконує свої функції і завдання як самостійно, так і у співробітництві з міністерствами, державними відомствами, ор­ганами місцевого самоврядування та місцевою адміністрацією.

Важливою складовою частиною митної системи є регіональні митниці, які виконують певні завдання, утворюють і підтримують зв'язки з органами місцевого самоврядування. Вони були створені відповідно до Указу Президента від 29 листопада 1996 р.

Голова Держмитслужби затверджує Положення про регіона­льні митниці та призначає начальника регіональної митниці.

Відповідно до покладених на митницю як основний митний орган митної системи завдань вона виконує складні і різноплано­ві функції:

• застосовує засоби митно-тарифного регулювання і організо­вує їх ефективне використання;

• нараховує та збирає митні платежі;

• забезпечує своєчасне надсилання зібраних коштів до держав­ного бюджету та Держмитслужби;

• організовує боротьбу з контрабандою та порушеннями мит­них правил, веде провадження у справах про порушення митних правил;

• здійснює митний контроль;

• за узгодженням із Держмитслужбою та регіональною мит­ницею здійснює співробітництво з митними службами (митниця­ми) сусідніх держав;

• організовує роботу по добору та навчанню кадрів;

• як юридична особа, здійснює діяльність по розбудові інфра­структури митниці та створенню умов для роботи митників;

• організовує надсилання і фінансування витрат на утримання і розвиток митниці, митних постів, доповідає в Держмитслужбу кошторис витрат;

• забезпечує в зоні діяльності функціонування системи зв'язку, передачі інформації до інших митних органів;

• веде митну статистику;

• організовує роботу з нормативними документами, їх вивчен­ня, збереження, ознайомлення з ними особового складу.

Для забезпечення виконання своїх функцій митниця наділе­на відповідними правами: отримувати від державних органів, організацій і посадових осіб, громадян інформацію і документи, що необхідні для виконання митницею своїх функцій; здійсню­вати свій інформаційний облік; контролювати в межах повнова­жень на своїй території комерційну і підприємницьку діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Ці основні функції і завдання конкретизуються та змінюються з урахуванням як міс­цевих факторів, так і зовнішньоекономічної політики України.

Митницю очолює начальник, який призначається на посаду Головою Держмитслужби за погодженням з начальником регіо­нальної митниці.

Визначення основних повноважень митних органів є необхід­ною умовою для побудови ними нормальних функціональних відносин з іншими державними органами (як центральними, так і органами місцевого самоврядування), громадськими організація­ми, юридичними та фізичними особами.

Митна служба України продовжує перевірену часом традицію щодо автономного виконання митної справи в державі. Відповід­но до чинного законодавства ні органи центральної державної влади, ні органи місцевого самоврядування не мають право втру­чатися в діяльність митних органів. Зокрема, ст. 8 Митного кодексу забороняє регулювання митної справи актами і діями держав­них і недержавних органів, що прямо не передбачені у зако­нодавстві України.

Чітка державна позиція щодо організації митної справи дозволяє Держмитслужбі України реалізовувати єдиний підхід усіх митних органів у всіх регіонах держави щодо реалізації митної політики.

Юридичні особи, які займаються зовнішньоекономічною дія­льністю або вирішили імпортувати чи експортувати товари чи транспортні засоби, повинні бути акредитованими в митниці, яка функціонує в даному регіоні. Взаємні права та обов'язки юридич­них та фізичних осіб і митних органів, визначені на основі закрі­плених у Конституції та інших законах України прав, свобод і обов'язків громадян та юридичних осіб, конкретизуються у від­повідних підзаконних актах — наказах, інструкціях Державної митної служби України.

Гарантом їх прав і свобод є конституційне положення про мож­ливість оскарження рішень, дії чи бездіяльності митних органів або їх посадових осіб до вищих митних структур або в судових установах.