15. Зміст спеціальних принципів міжнародного повітряного права

Тому до числа таких специфічних для зазначеної галузі міжнародного права, принципів варто віднести:

-свободу використання просторів, що мають міжнародний правовий режим експлуатації;

-поширення національної юрисдикції на судна, об'єкти, літальні апарати і їхні екіпажі, де б вони не знаходилися;

-забезпечення безпеки експлуатації суден і об'єктів;

-неприпустимість забруднення навколишнього середовища;

-неприпустимість поширення національної юрисдикції на простори з міжнародним режимом;

-установлення відповідальності за заподіяння шкоди іноземним суднам і об'єктам;

-обов'язковість надання необхідної допомоги іноземним суднам, об'єктам і їхнім екіпажам;

-використання просторів із міжнародним режимом тільки в мирних цілях і на благо всього людства;

-обов'язковість реєстрації національних суден і об'єктів.

-принцип виняткового і повного суверенітету держав над їхнім повітряним простором;

-принцип свободи польотів у відкритому повітряному просторі;

-принцип забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації;

-принцип імунітету повітряних суден, що знаходяться на державній некомерційній службі.

16. Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації

Особливе значення в наш час набула боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації. Конвенція з морського права 1982 р. містить ряд статей, що відносяться до повітряного піратства.

Монреальська конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти небезпеки цивільної авіації (1971 р.), встановила універсальну юрисдикцію щодо перерахованих в ній актів. Будь-яка держава зобов'язана або судити, або видати осіб, які їх вчинили. Відповідні положення включені і в двосторонні угоди про повітряне сполучення, наприклад до Угоди Росії з США 1994 р.. У даному випадку ми спостерігаємо досить поширене в міжнародному праві явище: перетин двох галузей - міжнародного повітряного права і міжнародного кримінального права.

ДОКУМЕНТИ ICAO

Конвенція про Міжнародну цивільну авіацію, що підписана 7 грудня 1944 року у місті Чикаго (США), учасником якої з 9 вересня 1992 року є Україна.

Конвенція (Токійська) про злочини та інші акти, вчинені на борту повітряних суден, підписана в Токіо 14 вересня 1963 року.

Конвенція (Гаазька) про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, що підписана в Гаазі 16 грудня 1970 року.

Конвенція (Монреальська) про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, підписана в Монреалі 23 вересня 1971 року.

Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників, що прийнята у Нью-Йорку 17 грудня 1979 року.

Протокол (Монреальський) про боротьбу з незаконними актами насильства у міжнародних аеропортах цивільної авіації, підписаний 24 лютого 1988 року.

17. Правовий режим космічного простору та небесних тіл

Договором про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1967 року. Деякі такі принципи були конкретизовані і розвинені в інших універсальних угодах, зокрема, в Угоді про діяльність держав на Місяці й інших небесних тілах, 1979 року.

Дослідження і використання космічного простору здійснюються на благо й в інтересах усіх країн, незалежно від ступеня їх економічного або наукового розвитку. Він відкритий для дослідження і використання всіма державами без будь-якої дискримінації. Космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла, відповідно до Договору не підлягає національному присвоєнню ні шляхом проголошення на них суверенітету, ні шляхом використання або окупації, ні будь-якими іншими способами. Таким чином, чітко встановлюється, що космічний простір є недержавною, міжнародною територією (практично в межах Сонячної системи), правовий режим якої встановлюється відповідними положеннями міжнародного права. В основі такого режиму - положення про свободу дослідження і використання космічного простору всіма державами на благо й в інтересах усього людства.

Місяць та інші небесні тіла «використовуються всіма державами-учасницями Договору винятково в мирних цілях...». Таким чином, одним із принципів космічного права є принцип демілітаризації космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла.

18. Правовий статус космічних об’єктів і космонавтів. Правовий режим косм. об"єктів.

Під косм. об”єктом розуміють об”єкт штучного походження, тобто створений людиною, на відміну від небесних тіл. Договірного поняття “косм. об”єкт” у МКП поки що не вироблено. Основний документ – Конвенція Генер. Асамбл. ООН про реєстрацію об”єктів, що запускаються в косм. простір 1976р. Відповідно до якої націон. м-н реєстрація косм. об”єктів для учасників Конвенції стала обов”язковою. Кожна держава після націон. реєстрації надає Генер. секретареві ООН віповідну інформацію. Ген.сек. ООН веде реєстр косм. об”єктів, в який заносяться дані, що надаються країнами, які запускають об”єкти, стосовно цих об”єктів.

У випадку вивед. косм. об”єкту на орбіту двома або великою кіл-тю держ., вони спільно визнач. хто з них зареєстр. такий косміч. об"єкт. Подвійна реєстрація заборонена.

На нац. рівні об”єкти косм. діяльн. підляг. обов"язк. держ. реєстр. в Держ. реєстрі об”єктів косм. діяльн. в Укр.

Космонавт – людина, що проводить випробування та експлуатацію косм. техніки у косм. польоті, а також це професія, що з”явилася у результ. проникнення в Космос людини в 1961р.

Екіпаж – особи, які здійснюють професійну діяльність під час космічного польоту.

Держави повинні максимально забезпечити безпеку осіб, які беруть участь у дослідженні і використ. косм. простору.

У зміст Дог. про принципи діяльн. держав по дослідж. та використ. косм. простору, в т.ч. Місяця та ін. небесних тіл від 27.01.1967 р. закладена норма про юрисдикцію і контроль держави, до реєстру якої занес. косм. об"єкт, не тільки над косм. об”єктом, а й над б-я екіпажем цього об”єкту (держави, гр-ни яких беруть участь у спільному польоті і є членами м-н екіпажу можуть домовлятися про ін. порядок здійсн. юрисдикції стосовно своїх гр-н).

МКП дає всім членам екіпажу однаковий статус космонавта. МКП виходить з того,що порядок здійсн. юрисд. і контр. визнач. сама держава-реєстратор, тобто обсяг прав і обов. членів косм. екіпажу як правило встановл. внутр. нормами держ.

Важливе – охорона життя і здоров”я космонавтів.

З метою сприяння м-н співроб. у процесі мирн. дослідж. і використ. косм. простору Ген. Асамбл. ООН уклала угоду про порятунок космонавтів, поверн. космонавтів і поверн. об"єктів, запущених у косм. простір (1967), відповідно до якої: 1) кожна сторона при одерж. відомостей про аварію екіпажу терміново інформує про це владу, що здійсн. запуск або оповіщ. про це світов. громадськість; інформує Ген.сек-я ООН.