7.5. Особливості пропуску через митний кордон україни культурних та історичних цінностей

Пропуск культурних та історичних цінностей через мит­ний кордон України регулюється нормами Митного кодексу Украї­ни, що закріплені ст. 69—74, та Законом України «Про ввезення, ви­везення та повернення культурних цінностей».

Підкреслимо, що якихось особливостей переміщення через кордон культурних цінностей у нашій державі немає. Кожна держава встановлює свої режими обмежень або режими про­пуску товарів та культурних цінностей, зокрема через митний кордон.

Цілі пропуску можуть змінюватися товаровласником у будь-який момент, тому держава, захищаючи права власності, встано­вила, що таке рішення може мати місце, але треба відповідно провести нове митне переоформлення товару.

З метою захисту інтересів держави, а також відповідно до зо­бов'язань щодо міжнародних угод, Україна встановила перелік заборон на ввезення деяких товарів і предметів. Зокрема, до них належать:

• продукція, що містить пропаганду війни, расизму, расової дискримінації, геноциду;

• товари, імпорт яких здійснюється з порушенням прав інте­лектуальної власності.

Заборонені до вивезення з України:

• предмети, які становлять національне, історичне або культур­не надбання народу;

• товар, експорт якого здійснюється з порушенням норм інте­лектуальної власності.

Конкретний перелік заборонених до вивезення предметів встановлюється Верховною Радою за поданням Кабінету Мініст­рів України.

Заборонено також ввезення (вивезення) товарів, щодо яких не було здійснене митне оформлення. Такі товари стають одразу предметами контрабанди або порушень митних правил, за що особи, які перемістили товар, підпадають під кримінальну або адміністративну відповідальність.

Питання порядку вивезення з України історичних та культур­них цінностей зараз забезпечено достатньою правовою базою. Зокрема, чинною до 1999 р. була Інструкція про порядок контро­лю за вивозом культурних цінностей від 23 березня 1987 р. із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства куль­тури СРСР від 2 грудня 1989 p., і листом Мінкультури СРСР від 15 лютого 1991 р. Положення цих документів були уточнені і до­опрацьовані Держмиткомом України у 1994 р. Останнім норма­тивним актом є Закон «Про ввезення, вивезення та повернення культурних цінностей».

Кожний предмет, що вивозиться, повинен обов'язково супро­воджуватися документами відповідного зразка. Таким докумен­том є дозвіл на право вивезення культурних цінностей з України,

що видається Міністерством культури і мистецтв України та його підрозділами (відділами культури) на місцях.

Нормативні документи містять переліки: предметів, що до­зволяється вивозити за межі України тільки при наявності дозво­лу Мінкультури; предметів, заборонених до вивезення з України; предметів, для вивезення яких не потрібен дозвіл Мінкультури.

Проблема існує не стільки в правовому визначенні порядку ввезення (вивезення), скільки у пильності та чесності митників, які здійснюють митний контроль і митне оформлення культурних та історичних цінностей, що вивозяться.

Так, тільки за 1996—1998 pp. митниками було викрито 304 спроби незаконного вивезення культурних цінностей, у тому числі старовинної книги «Трефологія» — видання XVII ст., 490 ікон, 2 скрипок Страдіварі та Гварнері, ювелірних виробів майстрів школи Фаберже тощо. У 1998 р. у штурмана Бориспіль­ського авіапідприємства вилучено колекцію понад 100 орденів і медалей СРСР, які він намагався незаконно вивезти до США.

У листопаді 2000 р. Держмитслужба передала Всеукраїнсько­му фонду ім. Олеся Гончара понад 2,5 тис. предметів культури та мистецтва (серед них близько 700 ікон та 50 старовинних книг), що були вилучені у контрабандистів.

Багато історичних і культурних цінностей передано Держмит-службою України у музеї, церкви та релігійні організації.

Митники — це останній кордон захисту історичних та культу­рних цінностей України.