1.5. Організація матеріальної відповідальності.

Матеріальна відповідальність – це юридична відповідальність, яка полягає у двосторонньому взаємному зобов’язанні як найнятого працівника, так і власника, або уповноваженого ним органу, відшкодувати винною стороною шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов’язків у встановленому законом розмірі та порядку.

Існують такі види матеріальної відповідальності :

• повна (індивідуальна та колективна) ;

• обмежена.

Повна матеріальна відповідальність – відповідальність, при якій на працівника покладено обов’язок відшкодовувати нанесену ним шкоду в повному розмірі без будь-яких обмежень.

Працівник несе повну матеріальну відповідальність, якщо :

• між працівником і підприємством укладено письмовий договір про прийняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності;

• майно та інші цінності були одержані працівником в підзвіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

• шкоду, заподіяну працівником, який був у нетверезому стані;

• шкоду, завдану при виконанні трудових обов’язків;

• шкоду, завдану недостачею, умисним знищенням ТМЦ;

• службова особа винна у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

• шкода завдана діями працівника, які мають ознаки діянь, що переслідуються у кримінальному порядку.

Організація матеріальної відповідальності полягає в тому, що бухгалтер обслуговує не самі цінності, а права і відповідальність осіб, в підзвіті яких вони знаходяться. Бухгалтер контролює виконання договорів з відповідними особами (агентами).

Приймаючи на роботу працівників, що забезпечують збереження, відпуск, продаж цінностей, керівники підприємств будь-яких форм власності зобов’язані укласти з ними договір про повну матеріальну відповідальність, в якому вказують права, обов’язки і відповідальність кожної сторони. Працівники приймають на себе матеріальну відповідальність за зберігання цінностей, а адміністрація зобов’язана створити всі необхідні умови цього договору.

Договір про матеріальну відповідальність виконувача обов’язків начальника фабричного цеху ТОВ “Гайсинський консервний комбінат” міститься у додатку 11. Також, на підприємстві існує список матеріально відповідальних осіб (додаток 22). Такий перелік затверджується і контролюється керівником.

Під матеріальною шкодою розуміють зменшення або знищення майнових благ, що охороняються законом та мають певну економічну цінність і виражаються в грошовій оцінці.

При визначенні розміру завданого матеріального збитку необхідно керуватися чинними законодавчими актами.

При розкраданні, недостачі, умисному знищенні чи умисному псуванні запасів підприємства розмір збитку визначається за цінами, діючими в даній місцевості на день відшкодування збитку.

Днем виявлення збитку вважається день, коли власнику чи уповноваженому органу стало відомо про наявність збитку, що повинно бути підтверджено відповідним чином оформленими документами : актом, поясненням винного працівника, актом інвентаризації.

Днем виявленого збитку, виявленого в результаті інвентаризації ТМЦ, вважають день підписання керівником підприємства відповідного акту чи висновку.

Працівник, якому заподіяно матеріальну шкоду повинен бути ознайомлений з фактами, викладеними в акті, за якими він повинен дати письмове пояснення. При відмові від письмового пояснення складається акт.

У деяких випадках власник, чи уповноважений ним орган призначає наказом по підприємству комісію з перевірки фактів та причин виникнення матеріального збитку.

При утриманні матеріальної шкоди із заробітної плати враховують, що при кожній виплаті заробітної плати розмір всіх утримань не може перевищувати 20 %, а у випадках, передбачених законом України – 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівнику.

Крім того, не допускаються утримання із вихідної допомоги, компенсаційних виплат, на які відповідно до законодавства не поширюється стягнення.