Власний капітал, критерії визнання та види

Майно підприємства складається із різних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів — носіїв прав власності окремих суб’єктів.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємства неминуче використовують залучені кошти, утворюючи борги. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників.

Тому власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань (К = А – З).

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності, та одним із найістотніших показників, оскільки виконує функції:

довгострокового фінансування,

відповідальності і захисту прав кредиторів,

кредитоспроможності,

самостійності,

розподілу доходів і активів.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

1) внесенням власниками підприємства;

2) накопичуванням суми доходу, що залишається на підприємстві.

За формами власний капітал поділяється на:

— інвестований;

— нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

— статутний капітал;

— додатковий (нереєстрований) капітал, який складається з:

а) додатково вкладеного капіталу,

б) резервного капіталу,

в) нерозподіленого прибутку.

З переходом на національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку у відповідному стандарті 2 «Баланс» визначено, що власний капітал включає такі основні складові:

— статутний капітал;

— пайовий капітал;

— додатковий вкладений капітал;

— інший додатковий капітал;

— резервний капітал;

— нерозподілений прибуток (непокриті збитки).

Облік формування статутного капіталу

Статутний капітал, як визначено у П(С)БО-2 «Баланс» — зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Умови та мінімальний розмір статутного капіталу визначається згідно з Законом України «Про господарські товариства».

В акціонерних товариствах статутний капітал на момент створення не може бути менше суми еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, а ТОВ — не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.

Сума статутного капіталу ділиться на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язання тільки майном товариства. Сума статутного капіталу, відображена у фінансовому обліку і звітності, повинна дорівнювати загальній номінальній вартості випущених акцій, вказаній в установчих документах.

Акції можуть бути:

— іменними;

— на пред’явника;

— простими;

— привілейованими.

Усі акціонерні товариства повинні випускати прості акції, яким надається право голосу. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні АТ, якщо інше не передбачено його статутом. Власником привілейованих акцій надається першочергове право під час сплати дивідендів і розподілу активів у разі ліквідації товариства, тому сума простих акцій — це залишковий капітал підприємства.

Бланки акцій обліковуються на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку», за дебетом якого відображається надходження бланків акцій власної емісії, а за кредитом — їх списання при видачі акціонерам після повної сплати їх вартості.

При створенні ВАТ акції розповсюджуються шляхом відкритої передплати на них, а ЗАТ лише між власниками (учасниками) підприємства.

Для обліку статутного капіталу Планом рахунків передбачено пасивний рахунок 40 «Власний капітал», який призначений для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.

Синтетичний облік статутного капіталу ведеться за формами власності, за видами акцій.

Аналітичний облік ведеться за кожним засновником (учасником) підприємства.

При оголошенні передплати на акції за їх номінальною вартістю провадиться запис на формування статутного капіталу:

Д-т 46 «Неоплачений капітал»;

К-т 40 «Статутний капітал».

Розрахунки власників (учасників) за підписані акції можуть здійснюватись:

1) грошовими коштами в національній та іноземній валюті:

Д-т 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках»

К-т 46 «Неоплачений капітал»;

2) шляхом передачі майна (за справедливою вартістю):

а) матеріальними цінностям:

Д-т 20 «Виробничі запаси»

Д-т 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

Д-т 28 «Товари»

К-т 46 «Неоплачений капітал»;

б) основними засобами та іншими необоротними активами:

Д-т 10 «Інші необоротні матеріальні активи»

Д-т 11 «Основні засоби»

К-т 46 «Неоплачений капітал»;

в) нематеріальними активами:

Д-т 12 «Нематеріальні активи»

К-т 46 «Неоплачений капітал»;

г) об’єктами незавершеного будівництва:

Д-т 151 «Капітальне будівництво»

К-т 46 «Неоплачений капітал»;

3) цінними паперами інших підприємств:

Д-т 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»

К-т 46 «Неоплачений капітал».

Збільшення або зменшення статутного капіталу може здій- снюватися в установленому порядку та після внесення відповідних змін в установчі документи підприємства.

АТ може змінювати розмір статутного капіталу згідно з рішенням зборів акціонерів. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства не більше ніж на 1/3 може бути здійснено за рішенням правління за умови, що таке передбачено статутом. Збільшувати статутний капітал товариство має право, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної.

Збільшення статутного капіталу може здійснюватись шляхом:

— випуску нових акцій;

— обміну облігацій на акції;

— збільшення номінальної вартості акцій.

При збільшенні кількості акцій встановленої номінальної вартості підписка на додатково випущені акції провадиться у тому ж порядку, що і на акції першої емісії, а статутний капітал збільшується за рахунок:

1) додаткових внесків учасників:

Д-т 46 «Неоплачений капітал»

К-т 40 «Статутний капітал»

і в подальшому:

Д-т 30 «Каса»

Д-т 31 «Рахунки в банках»

К-т 46 «Неоплачений капітал»;

2) індексації основних засобів:

Д-т 423 «Дооцінка активів»

К-т 40 «Статутний капітал»;

3) реінвестування прибутку:

Д-т 441 «Прибуток нерозподілений»

К-т 40 «Статутний капітал»;

4) реінвестування нарахованих дивідендів:

Д-т 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»

К-т 40 «Статутний капітал».

При збільшенні статутного капіталу за рахунок обміну облігацій АТ на його ж акції операція відображається записами:

Д-т 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями»

К-т 40 «Статутний капітал»;

або за рахунок чистого доходу підприємства:

Д-т 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»

К-т 40 «Статутний капітал»;

Зменшення статутного капіталу АТ може здійснюватися шляхом:

— зменшення номінальної вартості акцій;

— зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників з метою анулювання.

Зменшення статутного капіталу за рахунок зменшення номінальної вартості акцій відображається в обліку:

Д-т 40 «Статутний капітал»

К-т 672 «Розрахунки за іншими виплатами»

Таке зменшення має бути компенсоване акціонерам:

Д-т 672 «Розрахунки за іншими виплатами».

К-т 30 «Каса»

К-т 31 «Рахунки в банках».

Зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників відображається в обліку шляхом використання рахунка 45 «Вилучений капітал» записом:

Д-т 451 «Вилучені акції»

К-т 30 «Каса»

К-т 31 «Рахунки в банках».

Анулювання викуплених акцій відображається записами:

Д-т 40 «Статутний капітал»

К-т 451 «Вилучені акції» — на суму номінальної вартості викуплених акцій та

Д-т 421 «Емісійний дохід»

К-т 451 «Вилучені акції» — на суму, що перевищує номінальну вартість викуплених акцій.

У фінансовій звітності суми неоплаченого капіталу (сальдо рахунка 46 «Неоплачений капітал») та вилученого капіталу (сальдо рахунка 45 «Вилучений капітал») наводяться у дужках і підлягають вирахуванню під час визначення підсумку власного капіталу.

Шляхи та джерела збільшення статутного капіталу акціонерного товариства наведено на рис. 7.6.

 Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється у виключних випадках за рішенням зборів акціонерів після повідомлення всіх його кредиторів у встановлені законодавством терміни. Зменшення величини статутного капіталу відбувається внаслідок зниження номінальної вартості акцій або скорочення їх кількості шляхом викупу частини акцій у їх власників.

Випадки зменшення статутного капіталу ТзОВ наведені в таблиці 7.4.

 

Рис. 7.6. Джерела збільшення статутного капіталу акціонерного товариства

Таблиця 7.4

Документальне оформлення зменшення розміру статутного капіталу ТзОВ

Випадки зменшення статутного капіталу	Документи, які подаються до органів державної реєстрації
Зменшення частки всіх чи окремих учасників	Реєстраційна картка встановленого зразка; нотаріально завірені зміни до установчих документів; протокол загальних зборів учасників; документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію
Вихід (виключення) одного чи декількох учасників	Реєстраційна картка встановленого зразка; протокол загальних зборів учасників; документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію та: а) у разі добровільного виходу юридичної особи зі складу засновників (учасників) – копія рішення засновників; б) у разі добровільного виходу фізичної особи – нотаріально засвідчена заява; в) у разі примусового виключення учасника – рішення уповноваженого на це органу

Пайовий капітал відображає суму пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами, і означає, що це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Облік пайового капіталу здійснюється на рахунку 41 «Пайовий капітал». Цей рахунок застосовується тими підприємствами, у яких частина власного капіталу формується у вигляді пайових внесків (членів можливого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки, інвестиційних фондів тощо) і призначений для обліку і узагальнення інформації про суми пайових внесків.

За кредитом рахунка відображається збільшення пайового капіталу, за дебетом — зменшення.

Аналітичний облік сум пайового капіталу ведеться за видами капіталу та щодо кожного члена товариства.