2.3. Звіт про фінансові результати

До обсягу річної та квартальної бухгалтерської звітності включається Звіт про фінансові результати за формою №2. Основні вимоги до складання Звіту про фінансові результати викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”. В цьому стандарті розкриті основні правила та вимоги до підготовки звіту, спрямовані на структуроване відображення фінансових результатів роботи підприємства і досягнення зіставності інформації, яка міститься у власній фінансовій звітності за попередні звітні періоди, з інформацією, яка міститься у фінансових звітах інших підприємств. Основні принципи і поняття, що лежать в основі правил підготовки звіту викладені у П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, яке є по суті концептуальною основою бухгалтерського обліку і звітності в Україні.

Звіт про фінансові результати – це бухгалтерський документ, у якому підсумовуються доходи і витрати звітного періоду. Він дає змогу визначити основні причини прибутковості (збитковості) підприємства.

Основною метою Звіту про фінансові результати є повідомлення користувачам про прибуток (збиток), що зароблений підприємством.

Форма 2 має реквізити та ті ж коди, що і баланс, за винятком коду форми власності. Крім того у звіті не відображається дата висилання та строк одержання. Це пов’язано з тим, що вся бухгалтерська звітність подається у зброшурованому, пронумерованому та прошнурованому вигляді, де першим документом є баланс.

Звіт за формою №2 включає в себе 3 розділи:

1. Фінансові результати;

2. Елементи операційних витрат;

3. Розрахунок показників прибутковості акцій.

Визначення доходу у бухгалтерському обліку тісно пов’язане з певними подіями, що призводять до виникнення елементів доходів і витрат, що визнаються на протязі певного звітного періоду. Різниця між економічною характеристикою доходу (включаючи всі коливання ринкових цін) та бухгалтерськими критеріями доходу (орієнтованими на поняття консервативності) виникає з того, що надається перевага первісній вартості, тобто невизнання змін ринкової вартості до продажу активу.

Відповідно до П(С)БО 15 “Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена”.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) інші операційні доходи;

в) фінансові доходи;

г) інші доходи;

д) надзвичайні доходи.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”.

Особливу увагу при складанні звіту необхідно приділити відображенню доходу від реалізації робіт та послуг. Згідно з П(С)БО 15 дохід від надання робіт та послуг визнається, якщо може бути достовірно визначений результат від операції. Для цього повинні бути наявні всі перелічені нижче умови, а саме:

• є можливість достовірної оцінки доходу (між сторонами мають бути погоджені права кожної із сторін, величина компенсації, спосіб та строки розрахунків);

• існує ймовірність надходження економічних вигод від надання послуг;

• є можливість достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;

• є можливість достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

Оцінка ступеню завершення операції з надання послуг може проводитись за трьома наступними методами:

• вивченням виконаної роботи шляхом оцінки сторонами готовності її виконання;

• визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;

• визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв’язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат.

Крім того, слід враховувати, що дохід від надання послуг не визнається, якщо він не може бути достовірно оцінений і не має ймовірності відшкодування понесених витрат. У такому разі вся сума витрат списується на собівартість реалізованих послуг без визнання доходу. Якщо в майбутньому сума доходу буде достовірно оцінена, то він визнається за такою оцінкою.

Витрати визнаються у звіті про фінансові результати, якщо виникає зменшення у майбутньому економічних вигод, пов’язане з зменшенням активу чи збільшенням зобов’язань, які надійно можуть бути виміряні. Витрати визнаються у звіті шляхом безпосереднього співставлення між понесеними затратами і прибутками по конкретним статтям доходів. Цей процес звичайно називають співставленням витрат і прибутків. Різні компоненти витрат, які складають собівартість проданого товару визнаються одночасно і як доход отриманий від продажу цих товарів.

Вплив, який справляють витратні статті на розмір чистого доходу, залежить від їх класифікації. Візьмемо для розгляду витрати на оплату праці. Витрати на оплату праці можуть бути пов’язаними з оплатою праці виробничих працівників, адміністративного персоналу, зі створенням необоротних активів, які в майбутньому будуть підлягати амортизації. Витрати на оплату праці адміністративного персоналу вважаються витратами поточного періоду і безпосередньо впливають на прибуток поточного року. Витрати на оплату праці, пов’язані із створенням необоротних активів капіталізуються, як частина вартості цих активів, і впливають на розмір чистого прибутку протягом всього часу використання цих активів. Витрати на оплату праці виробничих працівників накопичуються в готовій продукції і впливають на прибуток (зменшують його) у тому періоді, в якому ця продукція продана.

Слід зазначити, що у звіті про фінансові результати відображаються не всі доходи і витрати. Ряд доходів і витрат, що не пов’язані з операційною діяльністю відображаються у балансі (суми переоцінки активів, збитки від переоцінки інвестицій, курсові різниці, дивіденди сплачені тощо) або звіті про власний капітал.

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, 16 “Витрати”.

Згідно П(С)БО 16 до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• загальновиробничі витрати.

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Склад витрат на збут визначено П(С)БО 16. Це заробітна плата з нарахуваннями, відрядження, утримання складів, транспортні витрати зі збуту, реклама, маркетингові дослідження, витрати зі зберігання.

Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

До фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов’язані з залученням позикового капіталу.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з при­бутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.

Надзвичайні доходи – це ті доходи, які незвичайні для підприємства або по суті, або по їх величині. Тобто, одні і ті ж по суті доходи для одного підприємства можуть бути звичайними, а для іншого – надзвичайними. Це ж стосується і надзвичайних витрат.

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

У розділі II Звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством.

Собівартість реалізованих товарів, запасів, іноземної валюти у цьому розділі не наводиться.

Розділ III Звіту про фінансові результати заповнюють відкриті акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій. При заповненні цієї частини звіту слід керуватись П(с)БО 24 “Прибуток на акцію”.

Порядок та техніку складання звіту про фінансові результати ТОВ “Гайсинський консервний комбінат” наведено у додатку 4.