2.4. Звіт про рух грошових коштів

У процесі діяльності підприємство витрачає та отримує грошові кошти, тобто відбувається їх рух. У балансі підприємства показується кількість грошових коштів на початок та кінець періоду, з чого можна визначити лише величину їх збільшення чи зменшення. У Звіті про фінансові результати відображено лише суму нарахованих доходів та витрат, їх структуру, а також отриманий протягом звітного періоду прибуток, а інформація про джерела надходження та напрямки витрачання коштів відсутня.

Зовнішніх користувачів бухгалтерської інформації цікавить питання, що ж було основним джерелом надходження грошових коштів, операційна діяльність чи інші надходження (вимушена реалізація необоротних активів, запасів, отримання кредитів), чи спрямовувались грошові надходження на розширення виробництва чи погашення боргів, чи вміє підприємство належним чином управляти власними коштами тощо.

Відповіді на ці запитання, які допомагають достовірно оцінити фінансовий стан підприємства, його спроможність генерувати позитивні грошові потоки, наводяться у Звіті про рух грошових коштів.

Важливим завданням підприємства є прогнозування грошових потоків на тиждень, місяць, рік тощо. Потік грошових коштів – це надходження та витрачання грошей підприємства.

Управління грошовими потоками використовується не лише для захисних цілей або як реакція на надзвичайні події, а є необхідною умовою функціонування (виживання) підприємства.

Рух грошових коштів – надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Звіт про рух грошових коштів не передбачає майбутній рух грошових коштів, але є відправним при прогнозуванні, важливою частиною фінансового управління.

Якщо грошові кошти підприємства зросли на протязі певного періоду, то цей факт оцінюється позитивно, і навпаки. У кінцевому підсумку підприємство має створювати позитивні грошові потоки, щоб продовжити своє функціонування. Здатність підприємства генерувати довгострокові позитивні потоки грошових коштів є одним з критеріїв, за яким інвестори його оцінюють.

Звіт про рух грошових коштів відображає зміни у чистих активах підприємства, а також його можливість здійснювати платежі за поточними зобов’язаннями (ліквідність) у майбутньому.

Звіт показує, наскільки ефективно підприємство використовувало свої грошові кошти, на що їх використовувало і як їх генерувало (завдяки власним ресурсам чи зовнішнім запозиченням).

Звіт про рух грошових кошті має надавати користувачам інформацію про спроможність підприємства, як суб’єкта інвестування чи кредитування, генерувати (заробляти, залучати) грошові кошти, про рух грошових потоків, про зміни у їх складі.

Форма та вимоги до складання Звіту про рух грошових коштів визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4.

Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їхньої вартості (депозитні сертифікати, державні казначейські білети тощо).

Негрошові операції – операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів.

Рух грошових коштів – надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів. При цьому переміщення грошей з каси у банк чи навпаки або розміщення тимчасово вільних коштів на депозитних рахунках до грошових потоків не включаються.

П(С)БО 4 передбачає складання звіту у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Мета такого поділу грошових потоків полягає в тому, щоб чітко відобразити спроможність підприємства генерувати грошові кошти від операційної діяльності.

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Грошові потоки від операційної діяльності включають:

• надходження коштів від продажу готової продукції, товарів, робіт, послуг;

• надходження коштів від здачі майна в оренду;

• витрати на оплату сировини, товарів, робіт, послуг, та інші витрати операційної діяльності (електроенергія, опалення, водопостачання, послуги зв’язку тощо);

• виплати за розрахунками з персоналом;

• сплата відсотків за користування кредитами;

• сплата податків, внесків, зборів тощо.

Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів, тобто інвестиційна діяльність – це вкладення фінансових коштів з метою отримання доходу. Грошові потоки від інвестиційної діяльності включають:

• надходження грошей від реалізації корпоративних прав (акції, частки у капіталі інших підприємств) та боргових зобов’язань інших підприємств, необоротних активів, майнових комплексів, від отримання дивідендів, від повернення раніше наданих позик тощо;

• видаток коштів внаслідок придбання корпоративних прав, боргових зобов’язань, необоротних активів, майнових комплексів, від надання позик тощо;

Фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства. Іншими словами фінансова діяльність – це діяльність із залучення грошових коштів у результаті фінансових операцій. Грошові потоки від фінансової діяльності включають:

• надходження грошових коштів від продажу власних акцій та боргових зобов’язань (облігацій), векселів, надходження внесків до статутного фонду, отримання банківських кредитів тощо;

• видаток коштів внаслідок викупу власних акцій, часток у ста­тутному капіталі, облігацій, повернення кредитів, сплати дивідендів тощо.

За міжнародним стандартом пропонуються два методи визначення обсягу руху грошових коштів: прямий та непрямий. За прямим методом з облікових документів, рахунків і регістрів набираються обороти за всіма основними статтями надходжень та вибуття грошових коштів. Різниця між цими оборотами показує достатність чи недостатність коштів для діяльності підприємства.

П(С)БО 4 передбачено переважне використання більш простого непрямого методу, що заснований на максимальному використанні вже підготовлених показників балансу та Звіту про фінансові результати і мінімальній потребі в підготовці даних з первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку.

За цим методом чистий рух грошових коштів від операційної діяльності є коригуванням всієї суми прибутку (збитку) підприємства за звітний період до оподаткування на зміни на початок і кінець звітного періоду залишків виробничих запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, що утворилася за операціями операційної діяльності, доходів і витрат майбутніх періодів, резерву (забезпечення) майбутніх витрат і платежів, а також на обороти негрошових статей (амортизація необоротних активів, курсові різниці) та інших статей фінансової звітності, пов’язаних з рухом коштів від інвестиційної та фінансової діяльності. Негрошові операції до Звіту не включаються.

Виходячи з концепції, викладеної у П(С)БО 4, робота із заповнення звіту починається з визначення різниці між статтями балансу на початок та кінець року. Збільшення активів – це використання грошових коштів, а їх зменшення – вивільнення грошових коштів, раніше вкладених в активи. Це взаємовідношення є оберненим щодо пасивів.

Не відображаються у звіті внутрішні зміни у складі коштів або їхніх еквівалентів і негрошові операції.

Якщо надходження або використання коштів у результаті однієї операції включає суми, що належать до різних видів діяльності, то ці суми необхідно наводити окремо у складі відповідних видів діяльності.

Складання звіту про рух грошових коштів можна поділити на кілька етапів :

• етап 1 “Перенесення показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування” ;

• етап 2 “Визначення руху грошових коштів в результаті операційної діяльності” ;

• етап 3 “Визначення руху грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності” ;

• етап 4 “Визначення руху грошових коштів в результаті фінансової діяльності” ;

• етап 5 “Визначення руху грошових коштів за звітний період” ;

• етап 6 “Перенесення залишку грошових коштів на початок року” ;

• етап 7 “Облік впливу зміни валютних курсів на залишок грошових коштів” ;

• етап 8 “Визначення і звіряння залишку грошових коштів на кінець року”.

Дані про рух грошових коштів при здійсненні операційної діяльності визначаються переважно за непрямим методом, а від інвестиційної та фінансової діяльності – комбінованим методом. При комбінованому методі використовується як непрямий метод так і, для отримання ряду показників, прямий, шляхом узагальнення потрібних показників аналітичного обліку.

Інформацію для заповнення Звіту про рух грошових коштів беруть з фінансової звітності за формами №1, 2, 4, з приміток до звіту, з головної книги та інших регістрів, що містять аналітичні дані до окремих рахунків.

Порядок та техніку складання звіту про рух грошових коштів ТОВ “Гайсинський консервний комбінат” наведено у додатку 5.