1.12. Організація обліку власного капіталу

В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих учасниками (засновниками) і оцінюється за вартістю майна підприємства.

У процесі господарської діяльності у підприємства виникають зобов’язання перед юридичними і фізичними особами, які вимагають діяти певним чином у майбутньому з метою погашення цих зобов’язань. Зобов’язання мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників щодо розподілу прибутку та майна підприємства, а тому власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і зобов’язань.

Слід зазначити, що сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, вона не є ні поточною ринковою ні іншою оцінкою підприємства для його власників, тобто не відображує поточну вартість прав власників підприємства.

Крім того, в разі ліквідації підприємства відображений у його балансі власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності і захисту прав кредиторів, а при наданні кредиту за інших однакових умов перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом.

Користувачі фінансової звітності потребують більш докладної інформації про склад і зміни власного власного капіталу, що відбулися протягом звітного періоду.

Така інформація забезпечить зацікавлених осіб даними про ефективність управління підприємством і надасть акціонерам, кредиторам та іншим інвесторам відомості щодо динаміки та перспективи їх економічних прав.

Джерелами утворення власного капіталу є:

• внески власників підприємства у вигляді грошових коштів та інших активів;

• накопичення суми нерозподіленого прибутку, що залишився на підприємстві.

Власний капітал може збільшуватись внаслідок конвертування зобов’язань, а також збільшення вартості активів не пов’язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами, одержання активів у формі дарчого капіталу.

Власний капітал – це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновником (учасником), накопичені впродовж строку існування підприємства суми реінвестованого чистого прибутку, а також дарчий капітал.

Тому, за формою власний капітал поділяють на три категорії:

• інвестований (вкладений або сплачений капітал);

• дарчий капітал;

• нерозподілений прибуток.

Інвестований капітал – це сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений на джерела утворення.

Нерозподілений прибуток – це частина прибутку, отриманого внаслідок ефективної діяльності підприємства, що не була розподілена між акціонерами, а знову інвестована у підприємство.

Для забезпечення діяльності ТОВ “Гайсинський консервний комбінат” за рахунок внесків Учасників утворюється статутний капітал в розмірі 6 900 000,00 (шість міліонів дев’ятьсот тисяч гривень) гривень.

В утворенні статутного капіталу бере участь:

• приватне підприємство “Науково-виробниче підприємство “Харчові продукти “Мультимікс”- 6 900 000,00 (шість міліонів дев’ятьсот тисяч гривень) гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства.

Внески засновників та учасників обліковуються на рахунку 40 „Статутний капітал”, сальдо якого повинно відповідати розміру статутного капіталу. За кредитом рахунку відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення). В обліку формування капіталу відображається записом:

• Дт 46 „Неоплачений капітал”

• Кт 40 „Статутний капітал”

Вкладами учасників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вартість майна, що вноситься, визначається спільним рішенням учасників товариства.

Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів.

Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.

Зменшення статутного капіталу товариства допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов’язань товариства та відшкодування їм збитків.

Рішення товариства про зменшення його статутного капіталу набирає чинності не раніш як через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку.

Збільшення статутного капіталу товариства допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.

Порядок внесення додаткових вкладів у кожному окремому випадку встановлюється зборами учасників товариства у відповідності до діючого законодавства.

Прибуток товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов’язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків і по облігаціях. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства.

Резервний капітал - це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства

Товариство створює резервний фонд у розмірі 25 відсотків статутного капіталу. Резервний фонд формується за рахунок щорічних відрахувань від суми чистого прибутку до досягнення фондом вказаного розміру. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду становить 5 відсотків від суми чистого прибутку.

Товариство формує також інші фонди, необхідні для його діяльності. Порядок звертання і використання фондів товариства визначається Загальними зборами учасників.

Розподіл чистого прибутку, здійснюється між учасниками за підсумками роботи Товариства за рік пропорційно часткам учасників у статутному капіталі.

Усі питання, пов’язані з розподілом прибутку, розглядаються і затверджуються Загальними зборами учасників.

Обліковим регістром з обліку власного капіталу розглядаються у журналі-ордер №7.