- •Внутрішній економічний механізм підприємства
- •Тема 1: Виробничо-організаційна і економічна структуризація підприємства.
- •Поняття, цілі і напрямки діяльності підприємств.
- •2. Класифікація підприємств.
- •3. Структура підприємства.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •1. Прогресивним напрямком розвитку структур підприємства є такий:
- •Тема 2.: Структура і форми функціонування вем
- •Структура вем та принципи його побудови
- •Організаційні передумови функціонування вем.
- •Форми функціонування вем.
- •Еволюція ем вітчизняних підприємств.
- •Світовий досвід організації внутрішніх економічних відносин
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 3. Внутрішні ціни та методи їх формування.
- •1. Функції і система внутрішніх цін на підприємстві.
- •2. Методи формування внутрішніх цін.
- •3. Внутрішні ціни як інструмент організації внутрішньовиробничих економічних відносин.
- •4.Формування ціни як функції витрат і цільового прибутку.
- •5. Стратегія і тактика ціноутворення на підприємстві.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Задача 2
- •Тема 4. Система та порядок планування
- •1. Система та зміст внутрішніх планів.
- •2. Принципи і методи розробки внутрішніх планів.
- •3.Особливості внутрішнього планування залежно від вибраної схеми економічного управління.
- •4. Сутність, переваги і недоліки синхронного (симультаційного) і послідовного (сукцесійного) планування.
- •5. Методи ієрархічного планування, їх переваги, недоліки та сфера застосування.
- •6. Організація нормативного господарства підприємства та його функціонування.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 5. Виробнича програма та її ресурсне обґрунтування
- •1.Порядок розробки та обґрунтування виробничої програми підрозділів основного виробництва
- •2.Обгрунтування вироб програми виробн потужністю(вп)
- •3.Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 6. Планування витрат і прибутку на підприємстві
- •1. Склад витрат підрозділів і порядок їх планування.
- •2. Формування кошторисів підрозділів.
- •3. Планування св продукції.
- •4. Методика обчислення окремих елементів загальновиробничих витрат.
- •5.Особливості калькулювання в однопродуктовому і багатопродуктовому виробництвах.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Склад і трудомісткість обробки комплектів
- •Тема 7. Контроль, оцінка та стимулювання діяльності підприємства
- •1. Контроль як функція управління
- •2. Критерії оцінки діяльності
- •3. Оцінка виробничої діяльності
- •4. Оцінка ефективності роботи за показником витрат.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Задачі:
- •Склад і трудомісткість обробки комплектів
- •Тема 8. Механізм стимулювання.
- •1. Роль, форми і джерела стимулювання.
- •2. Стимулююча функція оплати праці.
- •3. Оплата праці за кінцевим колективним результатом і її стимулююча роль.
- •4. Стимулювання через участь у прибутку.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Задача 2
- •Тема 9. Матеріальна відповідальність за результати роботи.
- •1. Форми і зміст матеріальної відповідальності.
- •2. Методи обчислення збитків і економічних санкцій.
- •3. Зв’язок матеріальної відповідальності підприємства в цілому і його підрозділів.
- •4. Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності.
- •Задачі:
- •Тема 10. Аналіз системи: „витрати – випуск – прибуток”.
- •1. Сутність і передумови аналізу системи “витрати – випуск - прибуток”.
- •2. Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності.
- •3. Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат.
- •4. Роль маржинального прибутку при аналізі і прийнятті рішень.
- •5. Беззбитковість і безпека діяльності підприємства і його підрозділів.
- •6. Операційний лівередж, його визначення і застосування в оперативному аналізі.
- •Тема 11. Регулювання та оцінювання виробничих запасів.
- •1. Оптимізація запасів і інтервалів поставки матеріалів.
- •2. Оцінка руху виробничих запасів та її вплив на собівартість продукції.
- •3. Мінімізація витрат на поставку і зберігання матеріалів через визначення оптимальних партій поставок і величини запасів.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 12. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження.
- •1.Актуальність, параметри і форми адаптації устаткування до заданого обсягу роботи.
- •2. Критерії і механізм адаптації операційної системи до зміни її завантаження.
- •3. Вибір форми придбання устаткування за критерієм витрат.
- •Література Основна
- •Грещак м.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч.Пос. /м.Г. Грещак, о.М. Гребешкова, о.С. Коцюба /За ред. М.Г. Грещака. –к.: кнеу, 2001. – 228с.
- •Темченко о.А. Внутрішній економічний механізм підприємства. – Кривий Ріг: Мінерал, 2006.
- •10. М.Г. Грещак, о.М., Гребешкова. Внутрішній економічний механізм підприємства. Навч. –метод. Посібник для самост. Вивч.Дисц. – к.: кнеу, 2001. – 103с.
- •Додаткова
- •Тлумачний словник
Еволюція ем вітчизняних підприємств.
На шляху вдосконалення ГМ пройдено кілька етапів, і на кожному з них випробувана певна модель (принципова схема) організації ГМ.
До економічної реформи 1965р. діяв однобічний директивний, адміністративно-командний підхід. Основним було завдання виконання плану з випуску і реалізації товарної продукції та забезпечення нею споживачів за обсягом, номенклатурою, асортиментом, якістю та термінами постачання. Високі темпи розвитку в галузях промисловості досягалися за рахунок політичних, ідеологічних, організаційних, адміністративно-правових методів в управлінні та плануванні.
В 1965р. було поставлено завдання на перехід до оновленої моделі ГМ в промисловості. Головна проблема такого переходу – відсутність економічної ефективності промислового виробництва. Пропонується застосування показників прибутку та рентабельності. Ці показники застосовувались в системі централізованих показників планування, у системі обліку та звітності, системі економічного стимулювання трудових колективів при створені трьох фондів: матеріального стимулювання, соціально розвитку та житлового будівництва і розвитку виробництва. Ця реформа ГМ мала прогресивний характер, була першим кроком до ринкової економіки.
Недоліками реформи 1965-1966рр були: відсутність ефективного фінансово-кредитного механізму, системи розподілу прибутку, фінансування, обґрунтування фінансових планів.
Новий підхід моделі ГМ запропоновано у 1979р. Акцент було зміщено, на розроблення та формування п’ятирічних та річних планів економічного та соціального розвитку підприємств. Для оцінки роботи було запроваджено застосовувати показник чистої продукції (валового доходу) та розрахований на його основі показник продуктивності праці. У практиці господарської діяльності цей тип ГМ, мав суттєві недоліки. Залишалися невирішеними питання: визначення ефективності ОВФ та основної діяльності.
Новий етап перебудови ГМ розпочався у 1987р., з метою створення та посилення внутрішніх стимулів розвитку підприємств. Здійснюється вдосконалення та розширення сфери застосування господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування. Для оцінки діяльності застосовується підхід зіставлення витрат і результатів. Організація діяльності будувалась на принципах окупності витрат, самофінансування процесу відтворення, виробничо-господарська самостійність та самоуправління колективу, матеріальна заінтересованість у кінцевих результатах діяльності.
До особливостей і недоліків формування ВЕМ належать:
централізоване планування, зменшувало відповідальність підприємств, оскільки, охоплювало всі сторони їх діяльності, а централізований розподіл ресурсів, розподіл прибутку не стимулював його збільшення;
оцінка ефективності діяльності за рівнем виконання плану, не стимулювала підвищення ефективності виробництва;
регламентація взаємозв’язків між підприємствами (постачальник-виробник-споживач) керуючими органами, не створювали умов для стимулювання підвищення якості продукції
не об’єктивна оцінка ефективності діяльності підприємства завдяки централізованому витратному ціноутворенню.