Література Основна

1. Закон України “ Про оплату праці” від 24 березня 1995 року №108/95 – ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №17. – ст.121.

2.Цивільний кодекс України. Закон України від 16 січня 2003р. №435-IV //Офіційний вісник України. – 2003. - №11. – ст.461.

3. Господарський кодекс України. Закон України від 16 січня 2003 року №436- IV // Офіційний вісник України. – 2003. - №11. – ст.462.

4. Декрет Кабінету міністрів України від 8 квітня 1993 року № 30-93, «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» // Відомості Верховної Ради України. – 1993р. - №23. –ст.247.

5. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 199р. № 87 //Офіційний вісник України. – 1999. - №25. – ст.1217.

6. ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управління якістю. Вимоги. – К.: Держстандарт України, 2001. – 28с.

7. ДСТУ ISO 9004-2001 Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності. –К.: Держстандарт України, 2001. – 44с.

8. Грещак м.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч.Пос. /м.Г. Грещак, о.М. Гребешкова, о.С. Коцюба /За ред. М.Г. Грещака. –к.: кнеу, 2001. – 228с.

9. Темченко о.А. Внутрішній економічний механізм підприємства. – Кривий Ріг: Мінерал, 2006.

10. М.Г. Грещак, о.М., Гребешкова. Внутрішній економічний механізм підприємства. Навч. –метод. Посібник для самост. Вивч.Дисц. – к.: кнеу, 2001. – 103с.

Додаткова

1.Ильенкова С.Д. Производственный менеджмент: Учебник для вузов /С. Д. Ильенкова, А.В. Бандурин, Г.Я. Горобцов.; Под. ред С.Д. Ильенковой. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. -584с.

2.Нивен Пол Р. Сбалансированная система показателей – шаг за шагом: Максимальное повышение ефективности и закрепление полученых результатов: Пер. с англ. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. – 382с.

3.Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства. Навч. пос./ Г.М. Тарасюк, Л.И.Шваб – К.: Каравела, 2003. – 432с.

4.Джеймс Харрингтон . Оптимизация бизнес-процессов. Документирование , анализ, управление оптимизация. / Дж. Харрингтон, К.С. Эсселинг, Харм Ван Нимвеген. – СПб.: Азбука, 2002. – 318с.

Тлумачний словник

Виробнича програма підрозділів основного виробництва – це сукупність продукції певної номенклатури і асортименту, яка повинна бути виготовлена в план періоді в заданих обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничими потужностями цих підрозділів.

Виробничі накладні витрати – це витрати виробничих підрозділів, які не мають безпосереднього зв’язку з виробничим процесом, а пов’язані лише з його обслуговуванням і створенням для нього необхідних умов. Невиробничі накладні витрати включають витрати на утримання центрального апарату управління підприємстввом (адміністративні витрати), загальнозаводську виробничу інфраструктуру, комерційні та деякі інші витрати.

Відносні показники витрат — це витрати на одиницю продукції (калькуляційну одиницю) або на одиницю виміру обсягу продукції (одну гривню, одну нормо-годину).

Господарський механізм – це складна система, для якої характерний високий ступінь невизначеності зв’язків і відносин. Це відкрита, ймовірна, непостійна система з гнучкими і нестійкими внутрішніми і зовнішніми зв’язками.

Дослідно-аналітичний метод - встановлення норм і нормативів на основі вивчення виконання нормованого процесу у виробничих або лабораторних умовах.

Динамічно-статистичний метод - величина планових показників визначається на основі їх динаміки, що склалася у поперед періоди. Фактично досягнута величина показника у баз періоді корегується у цьому випадку на середній % її зміни за минулий період.

Балансовий методу - розробляються спец таблиці-баланси, в яких співставл потреби у ресурсах і джерелах їх задоволення.

Державне підприємство - засноване на державній власності. До державних належать також так звані казенні підприємства, тобто підприємства, які не підлягають приватизації. Рішення про перетворення державного підприємства на казенне приймає Кабінет Міністрів України за однією з таких умов:

а) підприємство провадить виробничу або іншу діяльність, яка відповідно до чинного законодавства може здійснюватись тільки державним підприємством; б) головним споживачем продукції підприємства (понад 50 відсотків) є держава; в) підприємство є суб'єктом природних монополій.

Контроль — це перевірка відповідності фактичних характеристик (процесів, діяльності, об'єктів) установленим вимогам (обмеженням). Контроль є обов'язковою функцією управління. На підприємстві контролю підлягають усі матеріальні та грошові потоки, виробничі процеси, діяльність людей, витрати ресурсів і результати. Контроль дає змогу з'ясувати, наскільки діяльність підрозділів відповідає чинному регламенту, встановленим завданням, і наскільки вона ефективна.

Колективне — це таке підприємство, що ґрунтується на власності його трудового колективу, а також кооперативу, іншого статутного товариства або громадської організації.

Комунальне — підприємство, яке засноване на засадах власності відповідної територіальної громади.

Кооперативні підприємства (кооперативи) — добровільні об'єднання громадян з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності. Характерною їхньою ознакою є особиста участь кожного у спільній діяльності, використання власного або орендованого майна. В економіці України функціонують два основні типи кооперативів: виробничі й споживчі.

Командитнине - товариство, яке, поряд із членами з повною відповідальністю, включає одного чи більше учасників, відповідальність котрих обмежується особистим внеском у майно такого товариства.

Коефіцієнт маржинального прибутку – це співвідношення між маржинальним прибутком і обсягом виробництва.

Коефіцієнт трудової участі - кількісний показник кінцевих результатів діяльності підрозділів. Застосовується також для оцінки роботи окремих працівників, тоді цей інтегральний показник називають коефіцієнтом якості праці.Нормативна величина КТВ=1 (планові завдання виконано на 100%). Фактичний КТВ обчислюється коригуванням нормативної його величини на підвищувальні та понижувальні коефіцієнти, що враховують виконання плану за окремими показниками чи дотримання.

Мотив - це внутрішня спонукальна сила, прагнення.

Нормативний метод - планові показники обчислюють на основі норм використання ресурсів у плановому періоді.

Норми – це максимально допустимі величини абсолютних затрат певних ресурсів на одиницю продукції; нормативи характеризують режими використання ресурсів.

Підприємство - це організаційно відокремлена та економічно самостійна основна ланка ви­робничої сфери народного господарства, що виготов­ляє продукцію (виконує роботу або надає платні по­слуги).

Послідовний технологічний зв’язок – у виробництві зі спеціалізацією однорідного кінцевого продукту. (Сировина послідовно переробляється, центром такої системи є виробництво кінцевого продукту, як результат діяльності всіх елементів технологічної системи).

Паралельний технологічний зв’язок – це мережа зв’язків, які виходячи з першої виробничої ланки переходять в ряд паралельних виробництв, які виготовляють з напівфабрикатів різні кінцем продукти. Центром такої системи є виробництво, яке переробляє вихідну сировину (взуттєва, деревообробна, швейна промисловість).

Підрозділи – центри витрат. Такі підрозділи виготовляють продукцію внутрішньокоопераційного призначення. Діяльність їх регламентована, ефективність оцінюється за показниками витрат. Це підрозділи технологічної спеціалізації.

Повне товариство (товариство з повною відповідальністю) — товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язання підприємства всім своїм майном.

Планування – це процес визначення завдань на майбутнє, умов і засобів їх виконання. Планування діяльності підприємства має два аспекти – зовнішній і внутрішній.

Покупні напівфабрикати – це вироби, які додатково обробляються на підприємстві. Витрати за цією статтею обчислюються аналогічно витратам на матеріали згідно з нормами і цінами з урахуванням транспортно-заготівельних витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю - має статутний фонд, поділений на частини, розмір котрих визначається засновницькими документами; учасники цього товариства несуть відповідальність у межах їхнього внеску.

Розрахунково-аналітичний метод - норми і нормативи встановлюються на основі аналізу можливостей найкращого використання ресурсів з одночасними інженерним обчисленням на підставі технічної документації. Цей метод найбільш обгрунтований, але досить трудомісткий і потребує кваліфікованих нормувальників.

Ритмічним - це таке виробництво, у якому в рівні проміжки часу виготовляється однакова кількість продукції (в масовому та великосерійному виробництві, де є регулярна повторюваність виготовлення продукції). В інших типах виробництва, особливо з тривалим виробничим циклом, ритмічність означає рівномірну роботу підрозділів згідно з календарним планом-графіком.

Синхронне (симультаційне) планування - одночасна розробка та координація всіх етапів і розділів плану.

Сукцесійне планування - оптимізується не весь план, а часткове, але першочергове завдання. Інші аспекти і розділи плану розробляють послідовно, крок за кроком, для забезпечення розв’язання основної задачі.

Стимул - зовнішнє збудження з певною метою. Тому можна вважати, що стимулювання здійснюється з метою мотивації потрібної поведінки працівників.

Операційний ліверідж – показує, наскільки відсотків зміниться прибуток при зміні обсягу продукції (операційної активності) на 1%. Операційний ліверідж харарактеризує приріст прибутку на одиницю приросту виробництва.

Факторний метод - обчислення величини планових показників передбачає коригування фактичного їх рівня в базовому періоді внаслідок впливу факторів формування показників у план періоді.

Центри умовного (розрахункового) прибутку - це підрозділи предметної і змішаної спеціалізації, виготовляють кінцеву продукцію, що реалізують на ринку, або проміжну продукцію, яку передають іншим підрозділам за внутрішніми планово-розрахунковими цінами і створюють розрахунковий умовний прибуток як частину прибутку підприємства.

Штрафні санкції – це попередньо встановлені виплати за певні порушення. Їх особливість в тому, що вони фіксовані і кількісно прямо не пов’язані з величиною збитків потерпілої сторони. В договорах штрафи можуть встановлювати в певній сумі за фактичне порушення.

ЗМІСТ

		стр.
Тема 1	Виробничо-організаційна і економічна структуризація підприємства.	2
1	Поняття, цілі і напрямки діяльності підприємств	2
2	Класифікація підприємств	5
3	Структура підприємств	10
Тема 2.	Структура і форми функціонування ВЕМ	16
1	Структура ВЕМ та принципи його побудови	16
2	Організаційні передумови функціонування ВЕМ	18
3	Форми функціонування ВЕМ	20
4	Еволюція ЕМ вітчизняних підприємств	21
5	Світовий досвід організації внутрішньо економічних відносин	22
Тема 3.	Внутрішні ціни методи їх формування	25
1	Функції і система внутрішніх цін на підприємстві	25
2	Методи формування внутрішніх цін	25
3	Внутрішні ціни як інструмент організації внутрішньовиробничих економічних відносин	27
4	Формування ціни як функції витрат і цільового прибутку	29
5	Стратегія і тактика ціноутворення на підприємстві	30
Тема 4.	Система та порядок планування	33
1	Система та зміст внутрішніх планів	33
2	Принципи та методи розробки внутрішніх планів	34
3	Особливості внутрішнього планування	36
4	Сутність, переваги і недоліки синхронного (симультаційного) і послідовного (сукцесійного) планування	37
5	Методи ієрархічного планування, їх переваги, недоліки та сфера застосування	38
6	Організація нормативного господарства підприємства та його функціонування	39
Тема 5.	Виробнича програма та її ресурсне обгрунтування	41
1	Порядок розробки та обгрунтування виробничої програми підрозділів	41
2	Обгрунтування виробничої програми виробничою потужністю	42
3	Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами	43
Тема 6.	Планування витрат і прибутку на підприємстві	47
1	Склад витрат підрозділів і порядок їх планування	47
2	Формування кошторисів підрозділів	48
3	Планування собівартості продукції	50
4	Методика обчислення окремих елементів загальновиробничих витрат	52
5	Особливості калькулювання в однопродуктовому і багатопродуктовому виробництвах	53
Тема 7.	Контроль і оцінювання діяльності	57
1	Контроль як функція управління	57
2	Критерії оцінки діяльності	58
3	Оцінка виробничої діяльності	63
4	Оцінка ефективності роботи за показником витрат	66
Тема 8.	Механізм стимулювання	71
1	Роль, форми і джерела стимулювання	71
2	Стимулююча функція оплати праці	72
3	Оплата праці за кінцевим колективним результатом і її стимулююча роль	73
4	Стимулювання через участь у прибутку	74
Тема 9.	Матеріальна відповідальність за результати роботи	78
1	Форми і зміст матеріальної відповідальності	78
2	Методи обчислення збитків і економічних санкцій	79
3	Зв’язок матеріальної відповідальності підприємства в цілому і його підрозділів	81
4	Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності	82
Тема 10.	Аналіз системи: „витрати – випуск – прибуток”	86
1	Сутність і передумови аналізу системи “витрати – випуск -прибуток”	86
2	Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності	87
3	Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат	88
4	Роль маржинального прибутку при аналізі і прийнятті рішень	89
5	Беззбитковість і безпека діяльності підприємства і його підрозділів	90
6	Операційний ліверидж, його визначення і застосування в оперативному аналізі	94
Тема 11.	Регулювання та оцінювання виробничих запасів	94
1	Оптимізація запасів і інтервалів поставки матеріалів	94
2	Оцінка руху виробничих запасів та її вплив на собівартість продукції	96
3	Мінімізація витрат на поставку і зберігання матеріалів через визначення оптимальних партій поставок і величини запасів	97
Тема 12.	Адаптація операційної системи до зміни її завантаження	101
1	Актуальність, параметри і форми адаптації устаткування до заданого обсягу роботи	101
2	Критерії і механізм адаптації операційної системи до зміни її завантаження	101
3	Вибір форми придбання устаткування за критерієм витрат	102
4	Метод динамічного програмування для комбінованої адаптації до заданого обсягу випуску	103
5	Методи нарахування лізингових платежів	103
Література		106
Тлумачний словник		108