- •Внутрішній економічний механізм підприємства
- •Тема 1: Виробничо-організаційна і економічна структуризація підприємства.
- •Поняття, цілі і напрямки діяльності підприємств.
- •2. Класифікація підприємств.
- •3. Структура підприємства.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •1. Прогресивним напрямком розвитку структур підприємства є такий:
- •Тема 2.: Структура і форми функціонування вем
- •Структура вем та принципи його побудови
- •Організаційні передумови функціонування вем.
- •Форми функціонування вем.
- •Еволюція ем вітчизняних підприємств.
- •Світовий досвід організації внутрішніх економічних відносин
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 3. Внутрішні ціни та методи їх формування.
- •1. Функції і система внутрішніх цін на підприємстві.
- •2. Методи формування внутрішніх цін.
- •3. Внутрішні ціни як інструмент організації внутрішньовиробничих економічних відносин.
- •4.Формування ціни як функції витрат і цільового прибутку.
- •5. Стратегія і тактика ціноутворення на підприємстві.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Задача 2
- •Тема 4. Система та порядок планування
- •1. Система та зміст внутрішніх планів.
- •2. Принципи і методи розробки внутрішніх планів.
- •3.Особливості внутрішнього планування залежно від вибраної схеми економічного управління.
- •4. Сутність, переваги і недоліки синхронного (симультаційного) і послідовного (сукцесійного) планування.
- •5. Методи ієрархічного планування, їх переваги, недоліки та сфера застосування.
- •6. Організація нормативного господарства підприємства та його функціонування.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 5. Виробнича програма та її ресурсне обґрунтування
- •1.Порядок розробки та обґрунтування виробничої програми підрозділів основного виробництва
- •2.Обгрунтування вироб програми виробн потужністю(вп)
- •3.Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 6. Планування витрат і прибутку на підприємстві
- •1. Склад витрат підрозділів і порядок їх планування.
- •2. Формування кошторисів підрозділів.
- •3. Планування св продукції.
- •4. Методика обчислення окремих елементів загальновиробничих витрат.
- •5.Особливості калькулювання в однопродуктовому і багатопродуктовому виробництвах.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Склад і трудомісткість обробки комплектів
- •Тема 7. Контроль, оцінка та стимулювання діяльності підприємства
- •1. Контроль як функція управління
- •2. Критерії оцінки діяльності
- •3. Оцінка виробничої діяльності
- •4. Оцінка ефективності роботи за показником витрат.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Задачі:
- •Склад і трудомісткість обробки комплектів
- •Тема 8. Механізм стимулювання.
- •1. Роль, форми і джерела стимулювання.
- •2. Стимулююча функція оплати праці.
- •3. Оплата праці за кінцевим колективним результатом і її стимулююча роль.
- •4. Стимулювання через участь у прибутку.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Задача 2
- •Тема 9. Матеріальна відповідальність за результати роботи.
- •1. Форми і зміст матеріальної відповідальності.
- •2. Методи обчислення збитків і економічних санкцій.
- •3. Зв’язок матеріальної відповідальності підприємства в цілому і його підрозділів.
- •4. Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності.
- •Задачі:
- •Тема 10. Аналіз системи: „витрати – випуск – прибуток”.
- •1. Сутність і передумови аналізу системи “витрати – випуск - прибуток”.
- •2. Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності.
- •3. Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат.
- •4. Роль маржинального прибутку при аналізі і прийнятті рішень.
- •5. Беззбитковість і безпека діяльності підприємства і його підрозділів.
- •6. Операційний лівередж, його визначення і застосування в оперативному аналізі.
- •Тема 11. Регулювання та оцінювання виробничих запасів.
- •1. Оптимізація запасів і інтервалів поставки матеріалів.
- •2. Оцінка руху виробничих запасів та її вплив на собівартість продукції.
- •3. Мінімізація витрат на поставку і зберігання матеріалів через визначення оптимальних партій поставок і величини запасів.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 12. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження.
- •1.Актуальність, параметри і форми адаптації устаткування до заданого обсягу роботи.
- •2. Критерії і механізм адаптації операційної системи до зміни її завантаження.
- •3. Вибір форми придбання устаткування за критерієм витрат.
- •Література Основна
- •Грещак м.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч.Пос. /м.Г. Грещак, о.М. Гребешкова, о.С. Коцюба /За ред. М.Г. Грещака. –к.: кнеу, 2001. – 228с.
- •Темченко о.А. Внутрішній економічний механізм підприємства. – Кривий Ріг: Мінерал, 2006.
- •10. М.Г. Грещак, о.М., Гребешкова. Внутрішній економічний механізм підприємства. Навч. –метод. Посібник для самост. Вивч.Дисц. – к.: кнеу, 2001. – 103с.
- •Додаткова
- •Тлумачний словник
Склад і трудомісткість обробки комплектів
Показник |
Деталі та їх кількість в комплектах
|
|||||||||
№І
|
№2
|
№3
|
№4
|
№5
|
№6
|
№7
|
№8
|
№9
|
№10
|
|
Комплект А
|
1
|
І
|
2
|
1
|
3
|
—
|
—
|
—
|
—
|
-
|
Комплект Б
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
2
|
1
|
1
|
2
|
1
|
Трудомісткість деталі, нормо-год
|
3,0
|
2,0
|
1,0
|
4,0
|
1,0
|
1.0
|
3,0
|
4,0
|
1,0
|
2,0 |
За планом на місяць було передбачено виготовити 500 комплектів А і 400 комплектів Б. Зміна залишків незавершеного виробництва на дільниці не планувалась. Фактичне виготовлення деталей за місяць у штуках становить: №1 – 550, №2 – 500, №3 – 900, №4 – 495, №5 – 1480, №6 – 810, №7 – 420, №8 – 400, №9 – 780, №10 – 390.
визначити кількість забезпечених деталями комплектів А і Б;
обчислити коефіцієнт комплектності виробництва.
Задача 3.
Філія фірми “Данко” виготовляє шафи для одягу. Норми прямих змінних витрат на одну шафу такі:
матеріали – 6 м2 за ціною 20 грн. За 1 м2 ;
трудомісткість – 20 людино-годин, середня тарифна ставка згідно з установленими розрядами роботи 3 грн. за годину.
За місяць виготовлено 160 шаф, для чого закуплено і використано 976 м2 дощок. За дошки заплачено 19 032 грн. Фактично на виробництво шаф затрачено 3120 людино-год, виплачено пряму заробітну плату 9672 грн.
1) визначити відповідність прямих витрат на матеріали встановленим нормам і цінам;
2) визначити відповідність прямих витрат на заробітну плату встановленим трудомісткості та середній тарифній ставці;
3) обчислити загальне відхилення фактичних прямих витрат від планових (нормативних).
Тема 7. Контроль, оцінка та стимулювання діяльності підприємства
1.Контроль як функція управління.
2.Критерії оцінки діяльності.
3.Оцінка виробничої діяльності.
4.Оцінка ефективності роботи за показником витрат.
1. Контроль як функція управління
У системі управління підприємством і його підрозділами важливу роль відіграє контроль. Контроль — це перевірка відповідності фактичних характеристик (процесів, діяльності, об'єктів) установленим вимогам (обмеженням). Контроль є обов'язковою функцією управління. На підприємстві контролю підлягають усі матеріальні та грошові потоки, виробничі процеси, діяльність людей, витрати ресурсів і результати. Контроль дає змогу з'ясувати, наскільки діяльність підрозділів відповідає чинному регламенту, встановленим завданням, і наскільки вона ефективна.
У процесі контролю збирається й аналізується необхідна інформація, виявляються відхилення фактичних показників від установлених (планових, стандартних) та їх причини. Поряд із терміном «контроль» досить поширене поняття «контролінг» яке, будучи близьким за змістом, охоплює ширше коло функцій. Однак ці функції чітко визначені лише на окремому підприємстві (контроль, аналіз, забезпечення інформацією всіх заінтересованих менеджерів, координація, а часто й планування).
Контроль на підприємстві має різні напрямки і форми.
Види контролю:
1. Контроль матеріалів і продукції на всіх стадіях її обробки, а також технологічних процесів. Цей вид контролю називають – технічним. Технічний контроль застосовується на кожному підприємстві у системі управління якістю продукцією
2. Контроль трудової дисципліни виконує дисциплінуюче значення, визначає - якість праці.
3. Контроль результатів виробництва і витрачених ресурсів – характеризує ефективність діяльності.
Технологія контролю полягає в порівнюванні фактичних показників з плановими, виявленні причин відхилень та їх аналізі, що є основою для прийняття певних рішень відповідальними працівниками. Отже, контроль тісно пов'язаний з плануванням і через функцію регулювання впливає на нього.
Ієрархічно контроль організується в тому самому порядку, що й планування: контроль робочих місць, підрозділів і підприємства в цілому. В такому ж порядку показники контролю інтегруються, трансформуються із численних конкретних величин у більш загальні, й на рівні підприємства керівництвом контролюються найважливіші показники, що характеризують ступінь досягнення поставленої мети, становище на ринку та фінансовий стан.
Форми контролю:
Контроль здійснюється в різних формах щодо методів збору необхідної інформації та частоти контрольних операцій. Економічні процеси, контролюються документально. Це стосується руху матеріальних цінностей, витрат, виготовлення продукції тощо.
Частота контрольних операцій залежить від показників, ступеня їх календарного виконання і призначення результатів контролю. .
Поточний контроль здійснюється щоденно (як систематичний моніторинг) за рухом матеріальних цінностей, незавершеного виробництва і продукції. Його основним інструментом є оперативний облік. Поточний контроль надає можливість оперативно реагувати на небажані відхилення в ході виробництва (відіграє важливу профілактичну роль).
Періодичний контроль здійснюється у формі встановленої регулярної звітності підрозділів підприємства. Звіти про основні показники роботи підрозділів з належними поясненнями (аналізом) подаються за планові періоди (місяць, квартал, рік). У звіті зазначаються планові, фактичні показники діяльності за певний період, а також підсумкові дані з початку року (кварталу). Звіти підрозділів складаються на основі оперативного й бухгалтерського обліку.
Разовий контроль не має встановленого змісту і визначеної регулярності. Його мету та масштаб визначає в кожному окремому випадку керівництво. Разовий контроль виступає у формі інвентаризації матеріальних і фінансових активів, ревізії діяльності та аудиторській перевірці.