- •Внутрішній економічний механізм підприємства
- •Тема 1: Виробничо-організаційна і економічна структуризація підприємства.
- •Поняття, цілі і напрямки діяльності підприємств.
- •2. Класифікація підприємств.
- •3. Структура підприємства.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •1. Прогресивним напрямком розвитку структур підприємства є такий:
- •Тема 2.: Структура і форми функціонування вем
- •Структура вем та принципи його побудови
- •Організаційні передумови функціонування вем.
- •Форми функціонування вем.
- •Еволюція ем вітчизняних підприємств.
- •Світовий досвід організації внутрішніх економічних відносин
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 3. Внутрішні ціни та методи їх формування.
- •1. Функції і система внутрішніх цін на підприємстві.
- •2. Методи формування внутрішніх цін.
- •3. Внутрішні ціни як інструмент організації внутрішньовиробничих економічних відносин.
- •4.Формування ціни як функції витрат і цільового прибутку.
- •5. Стратегія і тактика ціноутворення на підприємстві.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Задача 2
- •Тема 4. Система та порядок планування
- •1. Система та зміст внутрішніх планів.
- •2. Принципи і методи розробки внутрішніх планів.
- •3.Особливості внутрішнього планування залежно від вибраної схеми економічного управління.
- •4. Сутність, переваги і недоліки синхронного (симультаційного) і послідовного (сукцесійного) планування.
- •5. Методи ієрархічного планування, їх переваги, недоліки та сфера застосування.
- •6. Організація нормативного господарства підприємства та його функціонування.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 5. Виробнича програма та її ресурсне обґрунтування
- •1.Порядок розробки та обґрунтування виробничої програми підрозділів основного виробництва
- •2.Обгрунтування вироб програми виробн потужністю(вп)
- •3.Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 6. Планування витрат і прибутку на підприємстві
- •1. Склад витрат підрозділів і порядок їх планування.
- •2. Формування кошторисів підрозділів.
- •3. Планування св продукції.
- •4. Методика обчислення окремих елементів загальновиробничих витрат.
- •5.Особливості калькулювання в однопродуктовому і багатопродуктовому виробництвах.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Склад і трудомісткість обробки комплектів
- •Тема 7. Контроль, оцінка та стимулювання діяльності підприємства
- •1. Контроль як функція управління
- •2. Критерії оцінки діяльності
- •3. Оцінка виробничої діяльності
- •4. Оцінка ефективності роботи за показником витрат.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Задачі:
- •Склад і трудомісткість обробки комплектів
- •Тема 8. Механізм стимулювання.
- •1. Роль, форми і джерела стимулювання.
- •2. Стимулююча функція оплати праці.
- •3. Оплата праці за кінцевим колективним результатом і її стимулююча роль.
- •4. Стимулювання через участь у прибутку.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Задача 2
- •Тема 9. Матеріальна відповідальність за результати роботи.
- •1. Форми і зміст матеріальної відповідальності.
- •2. Методи обчислення збитків і економічних санкцій.
- •3. Зв’язок матеріальної відповідальності підприємства в цілому і його підрозділів.
- •4. Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності.
- •Задачі:
- •Тема 10. Аналіз системи: „витрати – випуск – прибуток”.
- •1. Сутність і передумови аналізу системи “витрати – випуск - прибуток”.
- •2. Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності.
- •3. Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат.
- •4. Роль маржинального прибутку при аналізі і прийнятті рішень.
- •5. Беззбитковість і безпека діяльності підприємства і його підрозділів.
- •6. Операційний лівередж, його визначення і застосування в оперативному аналізі.
- •Тема 11. Регулювання та оцінювання виробничих запасів.
- •1. Оптимізація запасів і інтервалів поставки матеріалів.
- •2. Оцінка руху виробничих запасів та її вплив на собівартість продукції.
- •3. Мінімізація витрат на поставку і зберігання матеріалів через визначення оптимальних партій поставок і величини запасів.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 12. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження.
- •1.Актуальність, параметри і форми адаптації устаткування до заданого обсягу роботи.
- •2. Критерії і механізм адаптації операційної системи до зміни її завантаження.
- •3. Вибір форми придбання устаткування за критерієм витрат.
- •Література Основна
- •Грещак м.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч.Пос. /м.Г. Грещак, о.М. Гребешкова, о.С. Коцюба /За ред. М.Г. Грещака. –к.: кнеу, 2001. – 228с.
- •Темченко о.А. Внутрішній економічний механізм підприємства. – Кривий Ріг: Мінерал, 2006.
- •10. М.Г. Грещак, о.М., Гребешкова. Внутрішній економічний механізм підприємства. Навч. –метод. Посібник для самост. Вивч.Дисц. – к.: кнеу, 2001. – 103с.
- •Додаткова
- •Тлумачний словник
Організаційні передумови функціонування вем.
Умови забезпечення ефективної організації внутрішньовиробничих економічних відносин на підприємстві:
Майнова відокремленість виробничих підрозділів (закріплення за підрозділами ОВФ, на праві оперативного управління. Майнова самостійність забезпечує організаційну самостійність у сфері виробництва).
Відносна економічна самостійність виробничих підрозділів забезпечується скороченням кількості планових показників, використанням елементів ринкової економіки. Механізм формування внутрішніх планово-розрахункових цін на продукцію, роботи і послуги для здійснення взаєморозрахунків між підрозділами підприємства. Економічна самостійність дає можливість порівнювати витрати з результатами діяльності, викликає економічну зацікавленість та встановлює матеріальну відповідальність.
Прогресивна нормативна база є основою планування, регулювання і контролю діяльності.
Система обліку руху матеріальних цінностей, витрат і продукції – інформація про стан і результати роботи підприємства і його підрозділів. (Аналіз надходження, переміщення, використання і реалізація матеріальних ресурсів дає можливість визначити оптимальність їх використання).
Раціональна система оцінки і матеріального стимулювання діяльності – це повна або часткова самоокупність і часткове самофінансування структурних підрозділів підприємства. Ефективне використання трудового потенціалу підприємства.
Економічна відповідальність за кінцеві результати праці - безумовне виконання планових завдань, для оптимального співвідношення між отриманими результатами і витраченими ресурсами. Досягається економічна ефективність взаємодії підрозділів підприємства.
Створення внутрішньозаводської інфраструктури – формування суб’єктів економічних відносин (основні, допоміжні та обслуговуючі виробництва) у середині підприємства.
Схема організації внутрішньозаводської інфраструктури:
Рис. 2.1 Схема організації внутрішньозаводської інфраструктури
Форми функціонування вем.
Вибір режиму функціонування ВЕМ визначається: призначенням продукції, величиною підприємства та розмірами його підрозділів.
ВЕМ може мати різні форми функціонування, виділяють наступні:
Підрозділи – центри витрат. Такі підрозділи виготовляють продукцію внутрішньокоопераційного призначення. Діяльність їх регламентована, ефективність оцінюється за показниками витрат. Це підрозділи технологічної спеціалізації.
Підрозділи – центри прибутку:
а) центри умовного (розрахункового) прибутку - це підрозділи предметної і змішаної спеціалізації, виготовляють кінцеву продукцію, що реалізують на ринку, або проміжну продукцію, яку передають іншим підрозділам за внутрішніми планово-розрахунковими цінами і створюють розрахунковий умовний прибуток як частину прибутку підприємства.
б) центри реального прибутку.
На форму функціонування ЕМП впливає тип виробництва. Від нього залежить виробнича структура підприємства та його підрозділів, характер технологічних процесів, їх оснащеність, форми організації виробництва, праці та управління.
Сучасна виробнича система, на якій ґрунтується ЕМ, має бути:
високоефективною – висока продуктивність праці при мінімальних витратах виробництва;
високо адаптивною – високий рівень гнучкості техніки і технології (мінімум витрат трудових і матеріальних ресурсів при оновленні об’єктів виробництва;
стабільною – постійний склад і структура технічних засобів, технологічного процесу та організації виробництва протягом певного часу.
Суттєву роль при формуванні ЕМ відіграє величина підприємства. На малих підприємствах – централізоване управління з прямим плановим регулюванням діяльності. На великих – застосовуються договірні форми регулювання діяльності підрозділів внутрішньозаводської кооперації, а предметно-спеціалізовані підрозділи мають широку свободу поведінку.
Найважливішою рисою підприємства в сучасних умовах господарювання має бути адаптація до змін навколишнього середовища. Адаптація можлива при вирішені трьох фундаментальних проблем, що впливають на форму ЕМП:
Переорієнтація сфер діяльності підприємства.
Проблема інжинірингу – створення технічної системи, вибір технології, переформування інформаційної мережі та системи контролю.
Адміністративна проблема – визначення структур і процедур які б забезпечували нормальне функціонування підприємства.