- •Внутрішній економічний механізм підприємства
- •Тема 1: Виробничо-організаційна і економічна структуризація підприємства.
- •Поняття, цілі і напрямки діяльності підприємств.
- •2. Класифікація підприємств.
- •3. Структура підприємства.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •1. Прогресивним напрямком розвитку структур підприємства є такий:
- •Тема 2.: Структура і форми функціонування вем
- •Структура вем та принципи його побудови
- •Організаційні передумови функціонування вем.
- •Форми функціонування вем.
- •Еволюція ем вітчизняних підприємств.
- •Світовий досвід організації внутрішніх економічних відносин
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 3. Внутрішні ціни та методи їх формування.
- •1. Функції і система внутрішніх цін на підприємстві.
- •2. Методи формування внутрішніх цін.
- •3. Внутрішні ціни як інструмент організації внутрішньовиробничих економічних відносин.
- •4.Формування ціни як функції витрат і цільового прибутку.
- •5. Стратегія і тактика ціноутворення на підприємстві.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Задача 2
- •Тема 4. Система та порядок планування
- •1. Система та зміст внутрішніх планів.
- •2. Принципи і методи розробки внутрішніх планів.
- •3.Особливості внутрішнього планування залежно від вибраної схеми економічного управління.
- •4. Сутність, переваги і недоліки синхронного (симультаційного) і послідовного (сукцесійного) планування.
- •5. Методи ієрархічного планування, їх переваги, недоліки та сфера застосування.
- •6. Організація нормативного господарства підприємства та його функціонування.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 5. Виробнича програма та її ресурсне обґрунтування
- •1.Порядок розробки та обґрунтування виробничої програми підрозділів основного виробництва
- •2.Обгрунтування вироб програми виробн потужністю(вп)
- •3.Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 6. Планування витрат і прибутку на підприємстві
- •1. Склад витрат підрозділів і порядок їх планування.
- •2. Формування кошторисів підрозділів.
- •3. Планування св продукції.
- •4. Методика обчислення окремих елементів загальновиробничих витрат.
- •5.Особливості калькулювання в однопродуктовому і багатопродуктовому виробництвах.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Склад і трудомісткість обробки комплектів
- •Тема 7. Контроль, оцінка та стимулювання діяльності підприємства
- •1. Контроль як функція управління
- •2. Критерії оцінки діяльності
- •3. Оцінка виробничої діяльності
- •4. Оцінка ефективності роботи за показником витрат.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Задачі:
- •Склад і трудомісткість обробки комплектів
- •Тема 8. Механізм стимулювання.
- •1. Роль, форми і джерела стимулювання.
- •2. Стимулююча функція оплати праці.
- •3. Оплата праці за кінцевим колективним результатом і її стимулююча роль.
- •4. Стимулювання через участь у прибутку.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Задача 2
- •Тема 9. Матеріальна відповідальність за результати роботи.
- •1. Форми і зміст матеріальної відповідальності.
- •2. Методи обчислення збитків і економічних санкцій.
- •3. Зв’язок матеріальної відповідальності підприємства в цілому і його підрозділів.
- •4. Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності.
- •Задачі:
- •Тема 10. Аналіз системи: „витрати – випуск – прибуток”.
- •1. Сутність і передумови аналізу системи “витрати – випуск - прибуток”.
- •2. Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності.
- •3. Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат.
- •4. Роль маржинального прибутку при аналізі і прийнятті рішень.
- •5. Беззбитковість і безпека діяльності підприємства і його підрозділів.
- •6. Операційний лівередж, його визначення і застосування в оперативному аналізі.
- •Тема 11. Регулювання та оцінювання виробничих запасів.
- •1. Оптимізація запасів і інтервалів поставки матеріалів.
- •2. Оцінка руху виробничих запасів та її вплив на собівартість продукції.
- •3. Мінімізація витрат на поставку і зберігання матеріалів через визначення оптимальних партій поставок і величини запасів.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 12. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження.
- •1.Актуальність, параметри і форми адаптації устаткування до заданого обсягу роботи.
- •2. Критерії і механізм адаптації операційної системи до зміни її завантаження.
- •3. Вибір форми придбання устаткування за критерієм витрат.
- •Література Основна
- •Грещак м.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч.Пос. /м.Г. Грещак, о.М. Гребешкова, о.С. Коцюба /За ред. М.Г. Грещака. –к.: кнеу, 2001. – 228с.
- •Темченко о.А. Внутрішній економічний механізм підприємства. – Кривий Ріг: Мінерал, 2006.
- •10. М.Г. Грещак, о.М., Гребешкова. Внутрішній економічний механізм підприємства. Навч. –метод. Посібник для самост. Вивч.Дисц. – к.: кнеу, 2001. – 103с.
- •Додаткова
- •Тлумачний словник
Тема 12. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження.
Актуальність, параметри і форми адаптації устаткування до заданого обсягу роботи.
Критерії і механізм адаптації операційної системи до зміни її завантаження.
Вибір форми придбання устаткування за критерієм витрат.
Метод динамічного програмування для комбінованої адаптації до заданого обсягу випуску.
Методи нарахування лізингових платежів.
1.Актуальність, параметри і форми адаптації устаткування до заданого обсягу роботи.
Необхідність зміни параметрів операційної системи виникає з різних причин, серед яких особливе місце займає фактор зміни рівня зайнятості. У зв’язку з цим виникає задача пристосування операційної системи до виконання заданого обсягу роботи шляхом налагодження відповідних параметрів (кількість одиниць обладнання, час та інтенсивність його використання).
Форми адаптації:
якщо значення показників кількості агрегатів і часу їх роботи – задані та незмінні, то досягнення запланованого обсягу роботи може здійснюватись шляхом зміни інтенсивності роботи машин. В цьому випадку присутня адаптація машин до заданого рівня зайнятості за інтенсивністю.
При заданих і незмінних кількості агрегатів і інтенсивності їх використання варіюватись може час роботи. У цьому випадку говорять про адаптацію до зміни обсягу випуску кінцевої продукції за часом роботи.
Якщо задані і незмінні інтенсивність і час роботи може використовуватись різна кількість агрегатів. У цьому випадку говорять про адаптацію до зміни обсягу виробництва за кількістю агрегатів.
На практиці здебільшого використовують змішані форми адаптації. Поряд з даними формами адаптації існують інші. У випадку, коли при зміні обсягу кінцевої продукції визначається не тільки необхідна кількість агрегатів, але і порядок їх уведення і виведення з процесу виробництва, що зумовлено відмінностями у витратах для машин одного функціонального виду, та має місце селективна адаптація. Якщо обсяг випуску змінюється шляхом переналагодження обладнання, то мова йде про мутативну адаптацію.
2. Критерії і механізм адаптації операційної системи до зміни її завантаження.
Процес адаптації вваж економічно ефективним і оптимальним, якщо із всіх можливих варіантів він виявляється самим дешевим для підприємства, тобто загальні витрати, що пов’язані з випуском заданої кількості кінцевої продукції з мінімальними витратами здійснюється наступним чином.
Спочатку необхідно завантажити агрегат найменшими граничними витратами. Обсяг випуску, що закріплюється за ним можна збільшувати до тих пір, поки задовольняє його потужність, а граничні витрати не перевищують найменших граничних витрат якого-небудь іншого агрегату при адаптації за часом. Коли остання умова не виконується, завантажується агрегат з найменшими граничними витратами. Таким чином виробництво продукції розподіляється між машинами в порядку менших витрат при додержанні їх потужності.
Суть методу динамічного програмування до комбінованої адаптації до заданого обсягу випуску полягає в тому, щоб послідовно розподілити його виробництво між наявними агрегатами на частини. Критерієм оптимізації є загальні витрати виробництва. Кожний етап оптимізації здійснюється з включенням в розрахунок наступного агрегату.