3. Порівняльний аналіз вітчизняних і зарубіжних чинників

Традиційно у вітчизняній економічній літературі виділяються наступні групи факторів розміщення: природні, демографічні, економіко-географічні, економічні. Найбільш уживані фактори названі у гр. 1 табл. 9.1.

Характерно, що самі назви (не кажучи вже про загальновідому практику застосування) несуть відбиток епохи побудови індустріального суспільства першої половини XX ст. з властивим їй екстенсивним способом господарювання при обмеженому застосуванні ринкових регуляторів.

У зарубіжній теорії та практиці в даний час прийнятий трохи інший стандартний набір факторів. У першу чергу розрізняють дві великі групи факторів: так звані "жорсткі" і "м'які".

Під "жорсткими" розуміються кількісно вимірювані фактори: А) орієнтовані на виробничі ресурси (земля, робоча сила, капітал), Б) зорієнтовані на виробництво і збут продукції (близькість партнерів по кооперації, інфраструктура, структура населення і споживання); В) встановлені державою (податки, система господарювання, субсидії та програми підтримки). Найбільш часто використовують фактори, показані і гр. 2 табл.9.1.

Якщо між вітчизняними та жорсткими факторами ще можна провести паралелі, то м'які фактори в число перших поки не включені взагалі. Вони стосуються насамперед кількісно трудноізмеряемих категорій: Рівня розвитку соціального середовища населеного пункту, його, якщо можна так висловитися, дружності економіці. В якості м'яких факторів найчастіше згадують:

- стабільність політичної ситуації;

- стабільність суспільного клімату;

- кваліфікацію зайнятих за наймом;

- регіональну структуру економіки та окремих підприємств;

- якість системи освіти та професійної підготовки кадрів;

- оснащення регіону вузами, технологічними центрами, дослідними організаціями;

- наявність факторів, орієнтованих на виробництво послуг (економічний і податковий консалтинг, реклама, маркетинг);

- відношення до економіки основних діючих осіб регіону (підприємств і спілок підприємців, що працюють за наймом і профспілок, комунальних і регіональних адміністрацій, політиків);

- якість життя в регіоні (якість житла, екологічна ситуація, культурні та рекреаційні можливості і т.д.).

Таблиця 9.1. Відповідність деяких вітчизняних і зарубіжних чинників

Вітчизняні фактори	Зарубіжні фактори
Сировинний - наявність сировини та її економічна оцінка	Витрати на використану сировину Витрати на комплектуючі, Напівфабрикати та послуги з боку
Паливно-енергетична - забезпеченість ресурсами ПЕК	Витрати на енергію
Водна - забезпеченість водними ресурсами	—
Земельний - забезпеченість земельними ресурсами	Ціна земельних ділянок
Трудовий - забезпеченість трудовими ресурсами відповідної кваліфікації	Рівень заробітної плати, включаючи відрахування на соціальні потреби
Транспортний: наявність комунікацій вартість перевезень	Транспортне положення і транспортні зв'язки Транспортні витрати Наявність телекомунікацій
НТП - рівень НТП, що забезпечує ефективне застосування ресурсів	Наявність технології і ноу-хау
Споживчий - наявність основної маси споживачів товарів і послуг	Купівельна спроможність населення
Економіко-географічне положення	Територіальне розташування, близькість ринків
Агломераційні ефекти	Навантаження на навколишнє середовище, інфраструктурне оснащення, ефекти синергії

Співвідношення між окремими факторами розміщення їх значимість знаходяться в постійному русі. Всі ж середини 90-х років можна зафіксувати кілька загальних змін, які ще більшою мірою будуть діяти на рубежі століть.

Найважливішою тенденцією є те, що значення жорстких факторів розміщення знизилося на користь м'яких. Саме м'які чинники все частіше стають умовами економічного успіху (1).

По групі жорстких факторів відповідно зі структурною перебудовою економіки від первинного (сільське господарство) до вторинного (промисловість) і третинного (послуги та інформація) секторам фактори "земля", "близькість до джерел сировини", "Витрати на заробітну плату і початковий капітал" втрачають своє значення на користь агломераційних переваг (близькості ринків, оснащення інфраструктурою і т.д.) (2).

Таблиця 9.2. Ранжування факторів за стадіями виробничого циклу (у порядку убування значимості)

Фактори	Виробництво	Розподілення	Управління /маркетинг/ збут	Дослідження і розвиток
Надійність енергопостачання	1
Наявність телекомунікацій	2	1	1	2
Стабільність політичного становища	3	5	2	1
Витрати на заробітну плату	4	4	3
Наявність кваліфікованої робочої сили	5			4
Близькість до мережі магістральних автодоріг		2
Транспортні витрати		3
Близькість до аеропорту			4
Здорова економічна ситуація			5
Стабільність социального клімату				3
Можливість співпраці з дослідницькими організаціями				5

У ході подальшого розвитку транспорту і комунікацій знизилася роль транспортних витрат. У той же час якість транспортних сполучень (наявність міжнародних аеропортів, швидкісних залізничних ліній) грає головну роль.

Серед м'яких факторів визначальну вагу отримують стабільність економічного, соціального і політичного становища. Зростає значення близькості до дослідницьких центрів, хороших умов життя для висококваліфікованих трудових ресурсів. Важливим чинником стає і сама наявність управлінських структур регіону стратегії узгодженого розвитку, яка головною своєю метою повинна мати створення сприятливого іміджу регіону (3).

Якщо диференціювати чинники не за принципом м'який - жорсткий, а по стадіях виробництва, то сучасні переваги розподіляться таким чином (4).

Безумовно, облік цих тенденцій на практиці має на увазі, що не всі вони однаково важливі для конкретного населеного пункту або конкретного підприємства. Наприклад, витрати на фактори виробництва будуть, очевидно, і далі грати вирішальну роль при виготовленні трудомісткої кінцевої продукції або для молодих підприємств з високою потребою в капіталі.

В аспекті конкретних регіонів більш високу значимість будуть мати ті фактори, які характерні для галузей спеціалізації регіонального соціально-економічного комплексу.

У більш загальному плані вага фактора буде залежати від його здібностей локалізуватися і бути мобільною: Найбільш прив'язаними до території будуть фактори із сильною концентрацією і немобільні (рис. 9.1).

Мобільність	Локалізація
	концентровані	дисперсні
Немобільні	Агломераційні переваги, високоспеціалізована інфраструктура підприємства	Неспеціалізована інфраструктура, місцеві комунальні земельні ділянки
Маломобільні	Висококваліфіковані трудові ресурси, ноу-хау	Некваліфіковані трудові ресурси
Високомобільні	Спеціалізована інформація	Неспеціалізована інформація, банківський капітал за нормальними умовами

Рис. 9.1. Приклади просторової диференціації факторів розміщення

З усієї сукупності факторів виділяються головні, що діють у конкретному регіоні і / або переважно впливають на вибір місця розташування конкретного підприємства.

Таблиця 9.3. Ранжування факторів розміщення за галузями спеціалізації ВВЕР (у порядку зменшування значимості)

Фактори розміщення	Машино - будування	Автомобіле будування	Електротехніка	Хімічна промисловість	Харчова промисловість
Витрати на заробітну плату	1	3	5
Наявність телекомунікацій	2	1	1	5
Наявність кваліфікованої робочої сили	3		4	2
Стабільність політичного становища	4	4	3	4	3
Надійність енергопостачання	5	2	2	1	1
Низькі податки з підприємств		5
Наявність сировини					2
Близькість ринків					4
Можливість позмінної роботи				3
Близькість до мережі магістральних автодоріг					5

Актуальною вимогою стає жорстка робота з аналізу і позитивного впливу на м'які чинники розміщення. Зацікавлені в цьому регіональні та муніципальні органи влади і управління підштовхуються до довготривалої діяльності з поліпшення виробничої, соціальної, інституціональної та екологічної інфраструктур регіону, створення і підтримання його іміджу як засобу залучення інвестицій.

Рис. 9.2. Організаційні форми індустріальних систем