Тема 7. Основи регіонального управління економікою

1. Особливості організації регіонального управління

2. Сутність і завдання регіонального управління

3. Принципи і методи регіонального управління

1. Особливості організації регіонального управління

Суперечності і неврегульованість відносин між федеральними, регіональними та муніципальними структурами управління є наслідком переходу до нової моделі управління економікою, спрямованої на ринкові відносини.

Можна виділити наступні умови і передумови формування регіонального менеджменту в сучасних українських умовах.

1. Система нових відносин створюється в умовах, коли планово-директивні методи управління регіональним господарством зруйновані, а ринкові знаходяться в процесі формування. Отже, створюваної системи регіональних і муніципальних суб'єктів управління, доводиться постійно адаптуватися до нових умов і принципів функціонування.

2. У нових умовах суб'єкти регіонів зосередили велику частину владних і господарських функцій. Регіон є основним суб'єктом власності, який делегує функції власника широкому колу господарюючих суб'єктів. У цих умовах природно виникає прагнення до більшої економічної самостійності регіональних і муніципальних утворень.

3. Скасування державної галузевої системи управління економікою диктує необхідність формування нових, партнерських відносин у системах: суб'єкт Федерації - муніципалітет; муніципалітет - основна виробнича ланка; суб'єкт Федерації - основна виробнича ланка.

4. У цих умовах змінюються регулююча і стимулююча функції суб'єктів регіонального управління, які, з одного боку, заохочують будь- яке підприємництво, стимулюючи суб'єкти господарювання цієї сфери діяльності, А з іншого - змушені формувати механізм взаємодії з підприємствами та організаціями всіх форм власності на взаємовигідних умовах юридично рівних партнерів.

5. Щоб забезпечити зацікавленість суб'єктів Федерації у розвитку ринкових відносин у виробничій та соціальній сферах, необхідно законодавчо закріпити їх функції, компетенцію і ресурси в суворій відповідності з цілями регіонального управління та обсягом розв'язуваних завдань.

2. Сутність і завдання регіонального управління

Регіональний менеджмент як один з видів спеціального менеджменту являє собою сукупність принципів, методів, форм і засобів впливу на господарську діяльність регіону.

З точки зору сучасної української практики регіональний менеджмент - це управління соціально-економічними процесами в регіоні в умовах переходу його господарства до ринкових відносин.

Суть переходу від планово-директивної системи управління господарством регіону до регіонального менеджменту полягає в таких змінах, як:

- орієнтація розвитку регіону на вирішення соціальних проблем, на відтворення умов, що забезпечують високу якість та високий рівень життєдіяльності людини як найвищої цінності суспільства;

- формування організаційно-економічних умов для реалізації усіма господарюючими суб'єктами регіону принципів економічної свободи та господарської самостійності;

- орієнтація інвестиційної та структурной політики регіону на попит і потреби ринку, на запити внутрішніх позарегіональних споживачів та організацію виробництва тих видів продукції, які користуються попитом на міжрегіональному та зарубіжному ринках і можуть сприяти підвищенню фінансової самостійності регіону;

- формування і розвиток регіонального маркетингу як основи розробки та реалізації програм поточного та стратегічного розвитку регіону;

- перехід від регіональної статистики до регіональному моніторингу з використанням сучасної інформаційної бази для здійснення системного аналізу і контролю соціально-економічної, політичної та екологічної ситуації в регіоні;

- оцінка кінцевого результату регіонального менеджменту в залежності від ступеня відповідності рівня економічного розвитку регіону і рівня життєдіяльності населення (соціальні стандарти, бюджетна забезпеченість, структура доходів і витрат сімей, екологія, демографічна ситуація, екологічна безпека тощо).

Регіональний менеджмент можна розглядати як науку і практику управління соціально-економічними процесами регіону в умовах ринкової економіки. Наукові основи регіонального менеджменту - це система наукових знань, яка є його теоретичною базою: Принципи регіонального менеджменту; методи і моделі регіонального менеджменту; механізми регіонального менеджменту; система регіонального менеджменту. Наукові основи регіонального менеджменту в нашій країні знаходяться в стадії формування. Зарубіжний досвід мало придатний до специфіки територіальної організації Україна з її величезними просторами, різноманіттям природно-кліматичних, національних, історичних та інших особливостей. Тим не менше досвід формування регіонального менеджменту в країнах з ринковою економікою може бути використаний для аналізу нашого власного досвіду і практики, а також для використання деяких його елементів, формується в системі регіонального менеджменту в Україні.

Регіональний менеджмент функціонує відповідно до законів розвитку ринкової системи господарювання, і його механізм повинен забезпечувати гнучке регулювання соціально-економічних процесів у регіоні у ринкових умовах.

Перед регіональним менеджментом як наукою управління стоїть завдання знайти і розробити механізми, методи і засоби, які дозволять забезпечити найбільш ефективне досягнення цілей і завдань регіонального розвитку.

Завдання і об'єкт регіонального управління. Завдання регіонального менеджменту різноманітні і обумовлені особливостями перехідного періоду.

У процесі переходу від планово-централізованої до ринкової системи регулювання господарства регіону руйнуються вертикальні зв'язки, зароджуються і стабілізуються горизонтальні, внутрішні міжрегіональні зв'язки. З перекладом частини господарства регіону на ринкові відносини, змінюється функціональна структура механізму регіонального управління, що веде до деформації і скорочення його організаційної та ієрархічної структур. Різко зростає роль опосередкованих методів взаємодії суб'єктів і об'єктів федерального, регіонального та муніципального управління, ускладнюються їхні господарські зв'язки, відносини з приводу використання власності і т.д. Все це служить об'єктивною основою для становлення та розвитку регіонального менеджменту, завдання якого відрізняються від завдань планово-директивної системи територіального управління. У число основних задач регіонального менеджменту входять:

- забезпечення розширеного відтворення умов життєдіяльності населення регіону, високого рівня і якості життя;

- економічна та соціальна трансформація господарства регіону, аналіз, прогнозування та програмування регіонального розвитку;

- оптимізація фінансових потоків, формування умов та механізмів зміцнення економічної бази регіону і муніципальних утворень;

- забезпечення екологічної безпеки в регіоні, захист навколишнього середовища;

- формування та реалізація структурної, інвестиційної та науково-технічної політики в регіоні, створення та розвиток ринкової інфраструктури.

Виходячи із сутності, змісту і завдань регіонального менеджменту, сформульованих вище, його об'єкт можна класифікувати за такими основними ознаками.

Належність об'єкта до тієї чи іншої форми власності (федеральна, муніципальна, власність суб'єкта Федерації).

Характер продукції або послуг, вироблених суб'єктом господарювання (продукція цілком або в основному споживається всередині регіону, продукція має міжрегіональне споживання, експортна продукція та ін).

Характер і ступінь впливу суб'єкта господарювання на економічні, соціальні, екологічні та інші процеси в регіоні.

Відтворення умов життєдіяльності населення, задоволення потреб людей поза сферою виробництва (охорона здоров'я, задоволення потреб в освіті та культурі, соціальний захист і підтримка).

Аналіз наведеної класифікації об'єктів дозволяє зробити висновок про те, що до об'єктів регіонального менеджменту можна віднести всі господарські одиниці регіону. Однак безпосереднім об'єктом регіонального менеджменту є підприємства та організації, віднесені до власності суб'єктів Федерації, а також інфраструктурні ланки, діяльність яких спрямована на відтворення умов життєдіяльності населення поза сферою виробництва. На зазначені об'єкти регіональний менеджмент надає прямий (безпосередній) вплив, на всі інші об'єкти - опосередкований.