Тема 9. Фактори соціально-економічного розвитку та конкурентоспроможності регіонів

1. Організаційно-економічні фактори

2. Внутрішнє та зовнішнє середовище регіону

3. Порівняльний аналіз вітчизняних і зарубіжних чинників

1. Організаційно-економічні фактори

Соціально-економічний розвиток регіонів в даний час відчуває зростаючий вплив трьох головних факторів.

1. Ринкового - взаємопроникнення регіональних, національних і світового ринків. Для України та її регіонів найбільш значимими є лібералізація зовнішньої торгівлі та зняття протекціоністських обмежень у найближчому майбутньому в результаті вступу в силу угоди з ЄС і можливого прийняття до СОТ.

2. Конкурентного - посилення конкуренції на всіх перерахованих ринках, особливо нецінової конкуренції - конкуренції у сфері якості життя та інновацій.

3. Виробничого - поступовий перехід від фордизму до постфордизму як способу організації виробництва, що має на увазі: заміну масового виробництва дрібносерійним; заміною вертикальної організації праці - горизонтальною; низькою індивідуальної відповідальності - співучастю індивіда у виробничому процесі.

Ці чинники ведуть від територіальної диференціації та поділу праці до його територіальної інтеграції, від гомогенних регіональних ринків - до диверсифікованих, а в цілому - від національної регіональної політики до власне регіональної на рівні окремих суб'єктів Федерації.

Фактори, сприятливі сьогодні для розміщення на території підприємств, завтра означають додаткові можливості для залучення інвестицій, збільшення зайнятості та вирішення інших нагальних регіональних проблем. Тобто вони водночас стають умовами, індикаторами успішного соціально-економічного розвитку регіонів у майбутньому.

Необхідно враховувати, таким чином, вплив цих змін на конкурентоспроможність і господарюючих суб'єктів, і регіонів. Наприклад, для регіонів це означає, що одні розвиваються як економічно найбільш сильні області, здатні мобілізувати власні ресурси та залучити додаткові інвестиції. Інші залишаються на периферії, треті розвиваються лише в окремих специфічних сферах (приклад - туризм). Потрібно з'ясувати, отже, які фактори повинні в першу чергу враховувати господарюючі суб'єкти, і які фактори повинні покращувати регіони для підвищення своєї конкурентоспроможності.

2. Внутрішнє та зовнішнє середовище регіону

Як і всяка економічна система, регіон має внутрішню і зовнішню середу, які взаємодіють. Ці зв'язки можуть бути як прямого, так і непрямого впливу.

Для якісної характеристики і оцінки динаміки зміни внутрішнього середовища досить проаналізувати такі групи факторів, що характеризують:

- виробничо-ресурсний потенціал регіону;

- структуру регіонального ринку;

- кадровий потенціал регіону;

- регіональний бюджет;

- стратегію розвитку регіону.

Зовнішнє середовище регіону прямого впливу включає взаємозв'язок з партнерами:

- зовнішніми постачальниками товарів і послуг;

- зовнішніми споживачами;

- регіонами-конкурентами;

- фінансовими організаціями;

- транспортними підприємствами.

Середа непрямого впливу на регіон може включати наступні групи факторів впливу:

- загальноекономічні;

- загальнополітичні;

- науково-технічні;

- природно-екологічні;

- демографічні.