2. Економіко-математичні методи

На думку академіка М. Некрасова, основою регіональних економіко-математичних моделей є наступні положення:

- соціально-економічні аспекти кожного конкретного регіону розглядаються як основна частина загальної системи регіонів країни; звідси висновок: Оцінка різних варіантів ефективного формування регіону виходить з оптимальних територіальних економічних пропорцій національного господарства на певний період;

- регіональні територіальні моделі коректують галузеві моделі розміщення економіки на основі територіальної соціально-економічної інформації перспективного балансу природно-ресурсного та трудового потенціалу, мережі міських і сільських поселень, транспортних зв'язків і т.д.;

- регіональні моделі нерозривно пов'язані з моделями територіальних пропорцій, з галузевими економіко-математичними розрахунками та представляють органічну частину загального науково-методичного підходу до варіантної оцінки перспективного розміщення продуктивних сил і оптимального формування економіки всієї системи регіонів.

Науковий напрямок в регіональній економіці, що займається застосуванням математичних методів, тобто регіональним моделюванням, називається регіонометрікой. Серед математичних методів можна виділити наступні.

Метод таксонірованія - процес членування території на зіставні або ієрархічні супідрядні таксони. Таксони - рівнозначні або ієрархічно супідрядні територіальні осередки, прикладом адміністративні райони, муніципальні освіти. Фактично процес районування на будь-якому рівні є таксонірованієм. Оскільки об'єктом таксонірованія виступають регіони, в даному випадку можна вжити поняття регіоналізація.

Варіантний метод розміщення продуктивних сил регіону. Цей метод найчастіше використовується при розробці схем розміщення виробництва по території регіону на перших етапах планування та прогнозування. Він передбачає розгляд варіантів різних рівнів розвитку господарства тих чи інших регіонів, варіантів територіальних економічних пропорцій по регіонах.

Методи соціологічних досліджень. Вони включають: Стандартизовані інтерв'ю, індивідуальні співбесіди з представниками різних галузей і сфер соціально-економічного комплексу регіону; контент-аналіз інтерв'ю та публічних виступів керівної еліти регіонів, вчених та фахівців і т.д.

Важливе місце в регіональних дослідженнях займають методи зіставлення регіональних рівнів життя населення та прогнозування розвитку регіональної соціальної інфраструктури. Для аналізу рівня життя населення регіонів центральними економічними органами розроблена методика зіставлення на основі системи синтетичних і приватних показників. У кінцевому рахунку основна мета територіального аналізу рівня життя населення полягає у виявленні фактично сформованих розходжень у рівні життя і досягнень щодо рівній мірі задоволення потреб населення всіх регіонів України, а рівень життя населення безпосередньо пов'язаний з розвитком регіональної соціальної інфраструктури.

Таким чином, вивчення регіональних соціально-економічних систем спирається на досить широке коло методів і способів, якими активно користувалися і користуються регіоноведи.