3. Методи управління регіональним розвитком

Місцеві органи влади будь-якого рівня - регіону, міста чи району - виконують дві основні функції: надання послуг мешканцям та підприємствам (утримання доріг, водо-, тепло-, енергопостачання, прибирання сміття, утримання парків, місць відпочинку.) Та управління соціально-економічним розвитком підвідомчої території.

Управління розвитком може здійснюватися за допомогою різноманітного спектра стратегій, програм, конкретних дій і одноразових управлінських рішень, за допомогою яких місцева адміністрація прагне стимулювати розвиток економіки регіону, створити нові робочі місця, збільшити податкову базу, Розширити можливості для певних видів економічної активності, в яких зацікавлене місцеве співтовариство (рис. 8.2).

Об'єкти управління функціонуванням	Об'єкти управління розвитком
дороги прибирання сміття водо-, газо-, тепло-, електропостачання стан і експлуатація житлового фонду парки, благоустрій	виникнення нових і розвиток старих виробництв розвиток міської інфраструктури, зайнятість рівень добробуту

Рис. 8.2. Управління функціонуванням і розвитком

Функція соціально-економічного розвитку стає особливо значущою в перехідний період, коли до традиційних питань економічного розвитку приєднуються питання формування і розвитку ринкової інфраструктури та подолання кризових явищ, супроводжуючих перехід економіки з одного стану в інший. Вихід з кризи може виявитися болючим, якщо економічні процеси пущені на самоплив, і в той же час він може бути більш гладким, якщо регіональна адміністрація буде активно впливати на процеси економічного розвитку, використовуючи наявні місцеві переваги і створюючи нові.

Подолання кризи в будь-якій сфері життя регіону безпосередньо пов'язане з рівнем економічної активності. Соціальний розвиток, хоч і має відносну самостійність, значною мірою визначається ресурсними можливостями, які, у свою чергу, залежать від ступеня економічного розвитку. Тому, тільки розвиваючи економічну активність, можна здійснити ті чи інші прориви в житті місцевої громади та підняти рівень добробуту населення, який в кінцевому підсумку завжди визначає успіх тієї чи іншої соціально-економічної політики.

Створення сприятливих загальних умов для розвитку ділової активності. До таких умов слід віднести ринкову інфраструктуру, наявність землі та відповідних прав на неї для розвитку нових видів економічної активності, добре розвинені транспорт, зв'язок, офісне господарство та ін.

У країнах Заходу адміністрація все частіше здійснює інвестиції в регіональну інфраструктуру, робить певні акції з реорганізації земельних ділянок, а також проводить роботу в рамках регіонального маркетингу для залучення нових видів бізнесу в регіон. Адміністрації російських регіонів в умовах становлення ринкових відносин крім цих видів непрямого впливу здійснюють пряму підтримку нових інститутів, що складають основу ринкової інфраструктури.

Традиційними є активні дії по створенню і зміцненню інфраструктури, яка є базовою для всіх видів бізнесу: дороги, телефон, міські вокзали, аеропорт. По відношенню до землі також можна здійснювати цілеспрямовані дії - об'єднувати і дробити земельні ділянки, викуповувати і продавати їх, здавати в оренду і навіть передавати у безоплатне користування. Від конкретних дій, які стосуються землі залежать як загальний напрямок, так і інтенсивність нової ділової активності в регіоні.

Регулювання ділової активності. Адміністрація формує спонукальні мотиви підприємців з метою прийняття ними необхідних для розвитку даного регіону рішень. Це досягається, зокрема, шляхом зменшення місцевих податків або надання дешевого капіталу за допомогою інструментів позики, субсидій, гарантій і навіть прямих запозичень.

Дані методи впливу на підприємців нерідко піддаються обгрунтованій критиці. Зокрема, доводиться, що такі заходи ведуть до прямих втрат ресурсів регіонів і міст, і не впливають в кінцевому рахунку на розміщення нових видів бізнесу. Справа в тому, що різниця в умовах місцевого оподаткування, як правило, є величина незрівнянно менша, ніж різниця за іншими умовами бізнесу (розташування, наявність близьких постачальників, близькість ринків збуту та ін) Більш того, конкуренція між регіонами та містами часто веде до вирівнювання величин пільг по місцевих податках. У цілому стратегія податкового та іншого впливу виявляється ефективною лише тоді, коли у влади є докладна інформація, в тому числі аналітична, про стан того чи іншого бізнесу і про чинники, що впливають на прийняття стратегічних рішень. Зазвичай подібної інформації у адміністрації немає. Більше того, інформація такого роду звичайно приховується з метою отримання податкових та інших пільг. Все це призводить до того, що податкові пільги стають необгрунтованим і одностороннім виграшем бізнесу.

У той же час особливий податковий режим для нових інвестиційних проектів у сучасних російських умовах дозволяє досягти вельми значущих результатів. Так, адміністрація Новгородської області встановила податкові пільги для інвестицій на території області, отримала суттєвий приплив іноземних інвестицій, що гарантують вже сьогодні високий потенціал економічного розвитку області у майбутньому.

Виділення відповідних зон використання землі для житлового будівництва, для торгівлі та бізнес-центрів, для промислового використання впливає на приватних інвесторів, які планують розвиток своєї ділової активності. При плануванні і здійсненні того або іншого будівництва можна змінювати звичайні правила забудови, тим самим надаючи конкретні пільги або вивільняючи кошти під ті чи інші програми.

Регулювання порядку забудови може дати досить відчутний ефект в тривалій перспективі. Однак отримання відповідного ефекту можливо тільки за умови опрацювання стратегічних планів розвитку міста, при чіткому виділенні довгострокових і короткострокових цілей його розвитку.

Забезпечуючи процес економічного розвитку регіону, керівники місцевої адміністрації часом діють як посередники, як "творці коаліцій", помічники реальних діючих осіб, використовуючи різноманітні підходи до сприяння економічному розвитку. Тому робота з економічного розвитку може і повинна будуватися із залученням керівників найбільших підприємств і роботодавців регіону. У такій кооперації з керівниками підприємств регіональна адміністрація може більш ефективно вирішувати питання навчання персоналу, розвитку інфраструктури, стимулювання малого та середнього бізнесу.

Інструментами управління економічним розвитком на регіональному рівні, як показано на рис. 8.3, є створення спільних умов бізнесу (дорога, зв'язок, офіси, ринкова інфраструктура), регулювання ділової активності (місцеві податку, зонування, особливі умови), пряма кооперація адміністрації та бізнесу (спільні проекти).

Для виходу з кризового стану потрібні цільові плани, що передбачають комбінацію всіх методів впливу на економічний розвиток регіону, при цьому вельми важливим аспектом складання таких програм може стати аналіз балансу результатів і витрат, пов'язаних із здійсненням програми.

Формування загальних умов бізнесу	Регулювання ділової активності	Пряма кооперація адміністрації та бізнесу
транспорт зв'язок готелі рекреації телекомунікації регіональна ринкова інфраструктура: Банки, аудит, страхування, консультації	зонування правила землекористування оподаткування субсидії пільги гарантії	спільні проекти взаємодія з некомерційними організаціями: торгово-промислові палати навчально-консультаційні центри

Рис. 8.3. Види впливу на економічний розвиток регіону