8. Теорія Хекшера - Оліна

У теоріях А. Сміта і Д. Рікардо головним чинником, що визначає раціональну структуру виробництва і обміну, є трудові витрати. У 30-х роках XX ст. шведські економісти Е. Хекшер і Б. Олін розвинули теорію міжнародного (міжрегіонального) поділу праці, ввівши в розгляд співвідношення основних взаємозамінних чинників виробництва (праці, капіталу, землі та ін.) Їх основні теоретичні положення зводяться до наступного:

- країни (регіони) повинні вивозити продукти інтенсивного використання надлишкових (щодо недефіцитних) чинників виробництва і ввозити продукти інтенсивного використання дефіцитних для них факторів;

- в міжнародній (міжрегіональній) торгівлі за відповідних умов здійснюється тенденція вирівнювання факторних цін;

- вивезення і ввезення товарів можуть замінюватися переміщенням факторів виробництва.

Хекшер та Олін обгрунтовували доцільність лібералізації не тільки торгівлі, а й міжнародного (міжрегіонального) переміщення факторів виробництва. Відзначимо знову, що в наведених постулатах і висновках відсутня будь-яка міжнародна специфіка. Ця теорія перебуває повністю в рамках умов міжрегіональних відносин, тим більше що в порівнянні з товарообміном переміщення праці і капіталу між регіонами однієї країни зустрічає набагато менше перешкод, ніж між різними країнами.

З висновків Хекшера та Оліна випливає, що відсталі або країни, що розвиваються (регіони), що мають, як правило, сильний дефіцит капіталу і надлишок робочої сили, повинні спеціалізуватися на виробництві та вивезенні трудомісткою продукції. Розвинені країни (регіони), що накопичили великі маси функціонуючого капіталу (у тому числі науково-технічного), повинні прагнути до вивезення капіталомісткої продукції. Країни (регіони), що володіють великими площами сільськогосподарських угідь і відносно низькою щільністю населення, зацікавлені в розширенні вивезення сільськогосподарської продукції. Зауважимо, що земля та інші природні ресурси є немобільними чинниками, а переміщатися можуть тільки продукти їх використання.

Основні припущення та інтерпретації теорії Хекшера - Оліна піддавалися перевірці та коригуванні в наступні десятиліття. Зокрема, було встановлено, що для вибору доцільної структури вивезення і ввезення товарів необхідно приймати до уваги не тільки прямі витрати виробничих факторів, а й непрямі, сконцентровані в споживаних сировину і матеріали. Цю аналітичну задачу реалізував багато пізніше У. Леонтьєв на основі методу міжгалузевого балансу (input-output analysis). Отримані ним результати увійшли в історію як парадокс В. Леонтьєва.

Тема 6. Методи досліджень в регіональному управлінні

1. Методи дослідження регеаналоведенія

2. Економіко-математичні методи

1. Методи дослідження регіаналоведення

У дослідженнях регіоноведів використовується широкий комплекс наукових методів, найважливішими з яких є наступні.

Системний аналіз. Цей метод спирається на принцип поетапності (постановка мети, визначення завдань, формулювання наукової гіпотези, комплексне вивчення особливостей оптимального варіанта розміщення галузей). Це метод наукового пізнання, що дозволяє вивчати структури галузей господарства, їх внутрішні зв'язки і взаємодію.

Метод систематизації. Він пов'язаний з поділом досліджуваних явищ (виходячи з цілей дослідження) та обраних критеріїв на сукупності, що характеризуються певною спільністю і відмітними ознаками. Мова йде про такі прийоми, як класифікація, типологія, концентрація та інші.

Балансовий метод. Даний метод характеризується становленням галузевих і регіональних балансів.

Метод економіко-географічного дослідження. Цей метод підрозділяється на три складові частини: Регіональний метод (дослідження шляхів формування і розвитку територій, вивчення розвитку і розміщення суспільного виробництва у регіональному розвитку), галузевий метод (дослідження шляхів формування і функціонування галузей економіки в географічному аспекті, вивчення розвитку і розміщення суспільного виробництва в галузевому розрізі) і місцевий метод (дослідження шляхів формування і розвитку виробництва окремого міста, селища; вивчення розвитку і розміщення виробництва за його первинними осередками).

Картографічний метод. Цей метод дозволяє наочно представляти особливості розміщення.

Метод економіко-математичного моделювання (моделювання територіальних пропорцій розвитку економіки регіону; моделювання по галузях господарства регіону; моделювання формування господарських комплексів регіону). З використанням сучасних електронних засобів даний метод дозволяє з мінімальними витратами праці і часу обробляти величезний і різноманітний статистичний матеріал, різні вихідні дані, що характеризують рівень, структуру, особливості соціально-економічного комплексу регіону. Крім того, він дає можливість вибирати оптимальні рішення, оптимальні варіанти, моделі у відповідності з тими цілями, які поставлені перед регіональним дослідженням.

З цим методом (так само як і з методом систематизації) тісно пов'язані методи багатовимірного статистичного аналізу. В 70-90-ті роки було опубліковано значну кількість робіт, присвячених методам обробки статистичних даних. Одним з поширених методів аналізу багатовимірної інформації є факторний аналіз, або кластер-аналіз. Він полягає в переході до малого числа латентних (прихованих) змінних (факторів) і в класифікації об'єктів по цих факторах.

Одним з перших видів статистичних моделей, що використовуються в регіональних дослідженнях, була модель так званої економічної бази. Вона була сформульована вченим Г. Хойт (США) у 30-ті роки і була використана за 40 років у більш ніж 100 окремих регіональних дослідженнях США.

Моделі економічної бази достатньо прості як з теоретичного обгрунтування, так і з розробки. Для їх побудови необхідні тільки показники економічної активності (в основному показники зайнятості) за два періоди часу. Аналіз економічної бази є прискореним методом прогнозування регіонального економічного зростання, при цьому використовується спрощена теорія зростання, а потреби в інформації мінімальні. Отримані результати зводяться лише до прогнозування розвитку базисного і обслуговуючого секторів.

У дослідженнях соціально-економічного розвитку регіонів в даний час використовуються метод головних кластерів і метод порядкової класифікації об'єктів регіонального аналізу.