1.1. Методичні поради до вивчення теми Перелік питань

1.1.1. Сутність та класифікація податків

1.1.2. Платники податку на прибуток, об’єкт оподаткування, ставка податку

1.1.3. Склад та умови визнання доходів

1.1.4. Склад та умови визнання витрат

1.1.5. Порядок нарахування амортизації основних засобів

1.1.6. Порядок складання та подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємства

1. Сутність та класифікація податків

Поява податків зумовлена виникненням держави і виконанням державою суспільно необхідних функцій. Початковою формою оподаткування вважається жертвоприношення. Пізніше податки сплачувалися на користь князів одночасно з церковною десятиною. За рахунок податків утримувалися армія, укріплення міст, будівництво храмів, водопроводів, доріг, організація свят, роздача грошей і продуктів біднякам. Основним доходом князівської казни на Русі була дань, яка сплачувалася повозом – привозилася до Києва та полюддям – князівські дружини самі їздили за нею.

Першим в історії людства поняття податку розкрив Адам Сміт у роботі “Дослідження про природу і причини багатства народів” (1776 р.): “Податок – це тягар, який накладається державою у формі закону, що передбачає і його розмір, і порядок сплати”.

Податки (збори) являють собою обов’язкові платежі юридичних і фізичних осіб до бюджету. Стягування державою на користь суспільства певної частини вартості ВВП у вигляді обов’язкового внеску складає сутність податку. Внески здійснюють основні учасники виробництва ВВП – робітники, що створюють матеріальні і нематеріальні блага та отримують дохід, і суб’єкти господарювання, власники капіталу, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу України.

Збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Класифікація податків (зборів) дає можливість більш повно висвітлити їх сутність та функції і проводиться за кількома ознаками.

За формою оподаткування податки (збори) поділяються на прямі і непрямі. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку безпосередньо залежить від розмірів об’єкта оподаткування. Непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Вони ще називаються податками на споживання.

За економічним змістом об’єкта оподаткування податки (збори) поділяються на групи: податки на доходи, споживання та майно. Податки на доходи стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб. Безпосередніми об’єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи працівників, прибуток підприємств. Податки на споживання сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні. Вони справляються у формі непрямих податків. Податки на майно встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки (збори), вони поділяються на загальнодержавні та місцеві. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Податковим Кодексом і є обов’язковими до сплати на усій території України.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних належать такі податки та збори:

- податок на прибуток підприємств;

- податок на доходи фізичних осіб;

- податок на додану вартість;

- акцизний податок;

- збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

- екологічний податок;

- рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

- рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

- плата за користування надрами;

- плата за землю;

- збір за користування радіочастотним ресурсом України;

- збір за спеціальне використання води;

- збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

- фіксований сільськогосподарський податок;

- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

- мито;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

До місцевих податків належать:

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

- збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

- збір за місця для паркування транспортних засобів;

- туристичний збір.