3.1.2. Порядок складання та подання Декларації акцизного податку

Платник акцизного податку з товарів (продукції), вироблених на митній території України, та імпортер подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду органу державної податкової служби за місцем реєстрації Декларацію акцизного податку, форма якої затверджена наказом ДПА України «Про затвердження форми Декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання Декларації акцизного податку» від 24.12.2010 № 1030.

Декларація складається із загальної частини, що містить необхідні обов’язкові реквізити платника та чотирьох розділів (А-Г), що заповнюються платниками залежно від виду підакцизних товарів:

• розділ А. Податкові зобов'язання із спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та пива;

• розділ Б. Податкові зобов'язання з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну;

• розділ В. Податкові зобов'язання з нафтопродуктів, скрапленого газу;

• розділ Г. Податкові зобов'язання з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів.

Також декларація включає додатки - розрахунки для обчислення суми податку залежно від виду встановлених ставок, а також розділ, що заповнюється працівниками органів державної податкової служби.

У загальній частині Декларації вказується:

- тип декларації (звітна, звітна нова, уточнююча);

- звітний період, за який подається декларація або період, що уточнюється;

- повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника згідно з реєстраційними документами, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків та місцезнаходження (проживання) платника;

- найменування органу ДПС, до якого подається декларація, дата подання, ініціали, прізвище, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), та підпис платника  фізичної особи або посадових осіб платника, засвідчені печаткою (за наявності).

До декларації мають надаватися лише ті розділи, розрахунки та розшифровки, відповідно до яких платник визначає податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку.

Базовим податковим періодом для сплати податку є календарний місяць.

Суми акцизного податку перераховуються до бюджету:

- виробниками підакцизних товарів (продукції) - протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного місячного строку подання податкової декларації;

- виробниками алкогольних напоїв, у тому числі й вина - при придбанні акцизних марок;

- власниками готової продукції, виробленої з давальницької сировини - не пізніше дати відвантаження готової продукції;

- імпортерами при ввезенні підакцизних товарів (продукції) - до або в день подання митної декларації;

- імпортерами при ввезенні маркованої підакцизної продукції - під час придбання акцизних марок на день подання митної декларації.

3.1.3. Особливості обчислення земельного податку

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Платниками податку є власники земельних ділянок (часток, паїв) та землекористувачі.

Об’єктом оподаткування є земельні ділянки (частки, паї), які перебувають у власності або користуванні.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного Податковим кодексом та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; багаторічних насаджень - 0,03.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 % від їх грошової оцінки.

Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у розмірах, що узагальнені в табл. 3.1.

Ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради.

Ставки встановлюються, виходячи із встановлених ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів.

Таблиця 3.1

Ставки земельного податку

Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб	Ставки податку, гривень за 1 кв. метр	Коефіцієнт, що застосовується у м. Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення
до 3	0,24	-
від 3 до 10	0,48	-
від 10 до 20	0,77	-
від 20 до 50	1,2	1,2
від 50 до 100	1,44	1,4
від 100 до 250	1,68	1,6
від 250 до 500	1,92	2,0
від 500 до 1000	2,4	2,5
від 1000 і більше	3,36	3,0

Порядок розрахунку податку за землю узагальнено на рис. 3.1.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку - договір оренди.

Від сплати податку звільняються:

- заповідники, заказники, парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендроло-гічні і зоологічні парки, парки-пам’ятки садового мистецтва;

- дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю;

- органи державної влади та місцевого самоврядування, прокуратури, спеціалізовані санаторії України для реабілітації та оздоровлення хворих, військові формування, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

- дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України;

- санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів;

- дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

- на період дії фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних ділянок (часток, паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку;

- новостворені фермерські господарства протягом 3 років, а в трудонедостатніх населених пунктах - протягом 5 років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.

Рис. 3.1. Порядок стягнення земельного податку

Види земельних угідь, які не оподатковуються земельним податком, наведені в табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Види земельних угідь, які не оподатковуються земельним податком

№ з/п	Види земельних угідь
1	Сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіо-екологічного контролю), хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства
2	Землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння
3	Землі державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільгоспкультур
4	Землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування
5	Земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень
6	Земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв
7	Земельні ділянки для: інваліди першої і другої групи; фізичних осіб, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонерів (за віком); ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; фізичних осіб, визнаних законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи