Черкаський кооперативний економіко-правовий коледж
Основи філософських знань
Плани семінарів
для усіх спеціальностей
Підготувала доцент, кандидат політичних наук Деркач Ж. В.
Затверджено
на засіданні циклової комісії
суспільно-економічних дисциплін
і менеджменту
Протокол № __ від ______20___ року
Голова циклової комісії_________ Деркач Ж.В.
Черкаси
Положення про модульно-рейтинговий контроль оцінки знань студентів в ході вивчення суспільно-економічних дисциплін і менеджменту
1. Мета і завдання
Вивчення навчальних курсів з основ економічної теорії, політології, філософії, історії України та інших соціально-економічних дисциплін здійснюється відповідно до вимог, передбачених Національною доктриною про розвиток освіти України в ХХІ столітті, законом України “Про вищу освіту”, а також з урахуванням змін в навчальному процесі, які викликані вступом України в Болонський процес.
Модульно-рейтингова система дозволяє найбільш достовірно оцінити рівень підготовки студента з кожної дисципліни, оскільки передбачає перевірку ступеня засвоєння кожного розділу навчальної програми.
Рейтинг – це комплексний кількісний показник, який враховує результати студента з усіх видів занять і самостійної роботи з конкретної дисципліни протягом семестру, навчального року і за весь період навчання. В рейтинговому показнику можна враховувати будь-яку форму діяльності студента, характер поведінки на заняттях, якість аудиторної і самостійної роботи, рівень мислення, інтелектуальний потенціал, здатність творчо реалізовувати його на практиці.
Введення рейтингової системи оцінювання знань студентів, основаної на визначенні кількості балів за весь період вивчення дисципліни, збільшує зацікавленість студентів, практично виключає елемент випадковості і суб‘єктивності при визначенні підсумкової оцінки.
Модульний контроль проводиться за навчальним матеріалом модулів після завершення лекційних і семінарських занять, які відносяться до цих модулів проводиться у формі виконання контрольних робіт, які містять запитання для перевірки знань (модуль – це розділи програми певного курсу, об‘єднані смисловою метою). З дисципліни «Основи філософських знань» в групах Б-21,22, Ф-21,22 – 2 модулі; з дисципліни «Економічна теорія» в групах ООН-21,22 – 2 модулі; з дисципліни «Політекономія» в групах Б-21,22, Ф-21,22 – 2 модулі; в усіх не вказаних групах з дисциплін соціально-економічного циклу – 1 модуль.
Головною метою і завданням сучасної методики навчальної роботи циклової комісії є забезпечення прав суверенності і самостійності студента, його здатності приймати нестандартні рішення на основі формування індивідуального стилю мислення, а також виявлення у студентів високої культури, інтелігентності, цивілізованості в складних обставинах суспільно-політичного та особистого життя. Для їх реалізації використовуються різноманітні форми і методи освіти, які забезпечують підвищення творчої активності студентів та дотримання державних стандартів і рівнів освіти. Цілям їх досягнення і підпорядкована модульно-рейтингова система, що спрямована на активізацію поглибленого вивчення студентами суспільно-економічної проблематики і демократизацію форм оцінки їх знань. Вона сприяє формуванню у студентів практичних навичок конкретними і найбільш дієвими способами заробляти екзаменаційну оцінку, а потім у житті – заробітну плату. Виконання її вимог гарантує необхідний обсяг та структуру гуманітарних знань і культури.
Іі. Структура і методика
Модульно-рейтингова система оцінки знань студентів дає можливість перейти від традиційних (старих), менш ефективних, до більш ефективних інноваційних, саме індивідуально творчих форм співпраці студента з викладачем. Тому нормативи модульно-рейтингової системи можуть послідовно удосконалюватися і урізноманітнюватись інноваційними формами роботи з творчою студентською молоддю. За погодженням з викладачем студенти можуть вибирати будь-які за рейтинговими значеннями форми і методи навчальної роботи, які визначені цією модульно-рейтинговою системою.
Вимоги та нормативи модульно-рейтингової системи доводяться до відома студентів на перших лекціях, семінарських заняттях і консультаціях з відповідних дисциплін.
Ііі. Основні форми, види і нормативи навчальної роботи студентів
ІІІ.1. Лекції є провідним компонентом навчально-виховного процесу. Винятком тут можуть бути особливі ситуації (хвороба, сімейні обставини тощо). Викладач може оцінити регулярність відвідування лекцій і активні форми роботи на них при складанні студентами тем самостійної роботи.
Всі теми, з яких не проводяться семінарські заняття виносяться на самостійне вивчення. Відповідно вони повинні бути здані викладачеві, який читає лекційний курс. За активну роботу на лекції студент отримує 1 бал за годину і 2 додаткових бали за активну участь у обговоренні питань у ході лекції.
ІІІ.2. Семінарські заняття проводяться в усній формі. За кожний виступ кількість балів визначається згідно з якістю відповідей студента: “відмінно” – 5 балів, “добре” – 4 бали, “задовільно” – 3 бали.
5 (відмінно) – студент отримує:
― за обґрунтовану змістовну відповідь по основному питанню семінару, в якій він використовує не лише матеріали основного підручника, а і додаткову літературу, по ходу розкриває матеріал, винесений на самостійне вивчення, його мова повинна бути грамотною, чіткою, він може користуватися власними записами, але при цьому не читає їх;
― за неодноразові доповнення по основним питанням семінару: участь у обговоренні дискусійних проблем, постановку питань, обґрунтовуючи їх зміст і маючи власну точку зору на їх висвітлення.
4 (добре) студент отримує:
― за обґрунтовану змістовну відповідь по основному питанню семінару, але допустимі одна-дві неточності, чи обмеження про розкриті частини питання; мова повинна бути грамотною, чіткою;
― за кілька доповнень у ході семінару, які частково дають відповідь на основні питання, але не розкривають їх суті;
― за активну участь у обговоренні дискусійної проблеми, але при цьому його виступи не будуть носити фундаментальних знань, а лише доповнення і уточнення.
3 (задовільно) студент отримує:
― за лаконічну відповідь питання семінару, що містить лише основні положення без аргументацій і пояснень;
― за кілька додаткових доповнень навіть якщо студент не мав відповіді по основному питанню;
― за самостійно підготовлений матеріал до семінару, коли студент у ході відповіді в значній мірі користується власними записами.
Якщо студент не відвідав заняття, чи виявився не підготовленим до нього, то він повинен відпрацювати відповідні теми протягом двох тижнів. У цьому випадку знання студента оцінюються за установленою для семінарів системою.
ІІІ.3. Модульні контрольні роботи виконуються письмово кожним студентом згідно з навчальною і робочою програмами після завершення вивчення певного модуля (кількість модулів визначає викладач в навчальній робочій програмі). Перелік питань, що виносяться на модульну контрольну роботу, затверджуються на засіданні циклової комісії, охоплюють тільки ті теми навчальних курсів, з яких проведені семінарські заняття. Залежно від якості виконання контрольної роботи студенту зараховується така кількість балів: “відмінно” – 10 балів, “добре” – 8 балів, “задовільно” – 6 балів, “незадовільно” – 0 балів.
ІІІ.4. Впродовж вивчення кожного курсу встановлюється, як вид навчально-пошукової роботи студента написання одного реферату до семінарських занять. Ця форма роботи оцінюється за відповідну якість до 15 балів.
Зараховуються тільки ті реферати, які оформлені за встановленими вимогами і здані в кабінет циклової комісії.
ІІІ.5. Самостійна робота студентів. За кожну індивідуально здану викладачеві тему студенту зараховується за відповідну якість до 5 балів.
ІІІ.6. З метою створення умов науково-дослідницької діяльності студентів працює науковий гурток. Систематична участь студентів у їх роботі і відповідна якість виступів з доповідями на них оцінюється загальною за весь період кількістю балів (до 10 балів). Найкращі доповіді-реферати рекомендуються на наукові студентські конференції та конкурси (такі роботи оцінюються до 25 балів).