58 Зміст військово-дидактичного процесу.

Діяльність з організації військово-дидактичного процесу в підрозділі та особисте навчання воїнів і військових підрозділів. Виховання та навчання мають підготувати особистість військовослужбовця і військові колективи до виконання їхньої основної функції: бути у постійній бойовій та мобілізаційній готовності, забезпечити територіальну цілісністьі суверенітет України. А у воєнний час особовий склад безпосередньо готується до бойових дій. Ця підготовка здійснюється під час організації та проведення військово-дидактичного процесу у військовому підрозділі шляхом моделювання умов сучасної війни. Офіцер водночас проводить заняття, практично, з усіх навчальних дисциплін бойової та гуманітарної підготовки, що, у свою чергу, вимагає від нього різноманітних загальних і військово-професійних знань, навичок і вмінь, володіння методикою викладання різних навчальних дисциплін, оптимального забезпечення єдності виховання і навчання

58, 59 Дидактика

Дидактика – це галузь педагогіки, яка вивчає лише навчання

Військова дидактика – це галузь педагогічної науки, це теорія навчання військовослужбовців і військових колективів

1. Закон виховного і розвиваючого навчання

2. закон соціальної обумовленості цілей, змісту, методів навчання військовослужбовців

3. Закони обумовленості навчання військовослужбовців характерам їхньої діяльності

4. Закон цілісності та єдності військово-дидактичного матеріалу

5. Закон єдності та взаємозв’язку теорії та практики навчання військовослужбовців

61 Принципи військової дидактики

в консп за 22.12.04

62 Методи військової дидактики

Методи військової дедактики:

1. метод усного викладання навчального матеріалу;

2. обговорення навчального матеріалу;

3. показ;

4. метод практики;

5. самостійна робота;

6. метод контролю (метод самоконтролю).

63 Форми військової дидактики

Форми дедактичного процесу:

1. загальні і специфічні;

2. класні і позакласні;

3. теоретичні, практичні;

4. планові, позапланові.

64 МПЗ застосування підрозділу – визначення та структура.

МПЗ застосув підр. – це один з основних видів всебіч забезпеч військ, метою якого є формув. І підтримка у ОС високого морально-психологічного стану, необхід для ефект виконан бойов задач у складній бойовій соц політичній та інформаційно-психологіч обстановці, яка різко змінюється.

Структура МПЗ:

Інформаційно-пропагандистське забезпечення;

Культурно-виховна і просвітницька робота;

Військово–соціальна робота;

Психологічне забезпечення;

МПЗ інформаційно-психологічної протидії.

65 Основні завдання мпз застосування підрозділу.

МПЗ має певні завдання:

1. досягнення морально-психологічної переваги над противником

2. підтримка правопорядку і військ дисципліни під час викон бойов задач

3. забезпеч психологіч стійкості ОС

4. надійний захист підрозділу і мирного населення від інформаційно-психологічного впливу противника.

5. створення позитивних соц-псих умов бойового застосув підрозділу

66 Мета мпз застосування підрозділу см 64

64. Морально-психологічне забезпечення (МПЗ) – це система заходів, спрямованих на формування й підтримання високого морального духу армії, морально-психологічного стану й дисципліни особового складу, військового правопорядку, згуртування військових колективів і протидію інформаційно-психологічному впливу противника .

Структура:

• інформаційно-пропагандистського забезпечення; психологічного забезпечення (психологічна підготовка, психолої ічпе

супроводження, психологічна допомога);

• Військової-соціальної роботи;

• культурно-виховної, просвітницької роботи.

65.Основні завдання МПЗ застосування підрозділу:

- досягнення морально-психологічної переваги над противником;

- підтримання правопорядку і військової дисципліни під час виконання бойових задач;

- забезпечення психологічної стійкості особового складу;

- надійний захист підрозділу і мирного населення від інформаційно-психологічного впливу противника;

створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування підрозділу.

66. Мета МПЗ застосування підрозділу.

Метою морально-психологічного забезпечення є досягнення морально-психологічної готовності та спроможності особового складу вирішувати покладені на них завдання щодо збройного захисту суверенітету, територіальної цілісності й недоторканості країни.