- •3. Структура роботи (мргп) зсу
- •1 Зміст та завдання курсу мргп.
- •2 Основні поняття та категорії курсу мргп.
- •3 Структура роботи з гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України.
- •5 Елементи виховного впливу у Збройних Силах України.
- •7 Принципи виховної роботи у Збройних Силах України.
- •7. Принципи виховної роботи у зсу
- •8. Засоби виховної роботи у зсу
- •9. Методи виховної роботи у зсу
- •9 Методи виховної роботи у Збройних Силах України.
- •10 Завдання виховної роботи у Збройних Силах України.
- •11 Напрямки виховної роботи у Збройних Силах України.
- •12 Форми виховної роботи у Збройних Силах України.
- •13.Цілі виховної роботи у зсу
- •15.Основні складові виховної роботи у зсу.
- •15 Основні складові виховної роботи у зсу:
- •16 Мпз бойової і мобілізаційної готовності військ, бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки як складова вр у Збройних Силах України.
- •17 Мпз військової дисципліни та профілактика правопорушення як складова вр у Збройних Силах України.
- •18 Інформаційно-пропагандиське забезпечення як складова вр у Збройних Силах України.
- •19 Культурно-виховна і просвітницька робота як складова вр у Збройних Силах України.
- •20 Військово-соціальна робота як складова вр у Збройних Силах України.
- •22 Особистість військовослужбовця, поняття та визначення.
- •24 Психічні процеси військовослужбовця.
- •25 Психічні пізнавальні процеси військовослужбовця.
- •26 Психічні стани військовослужбовця.
- •27. Психічні властивості військовослужбовця. Направленість – це головна властивість особистості, яка накладає суттєвий відбиток на життя людини, її діяльність та вчинки.
- •Класифікація здібностей: -елементарні загальні здібності, -елем. Часткові здібності, -складні загальні здібності, - складні часткові здібності.
- •28 Направленість особистості військовослужбовця.
- •29 Темперамент військовослужбовця.
- •30 Характер воїна.
- •31 Здібності воїна
- •36.Система методів психолого-педагогічного діагностування індивідуально-психологічних особливостей воїна.
- •36 Методи дослідження психологічних особливостей особистості військовослужбовця.
- •37 Психологічне спостереження як метод дослідження психологічних особливостей особистості військовослужбовця у Збройних Силах України.
- •38 Психологічна бесіда як метод дослідження психологічних особливостей особистості військовослужбовця у Збройних Силах України
- •39 Психологічне тестування , опитування та анкетування як метод дослідження психологічних особливостей особистості військовослужбовця у Збройних Силах України.
- •40 Психологічний експеремент як метод дослідження психологічних особливостей особистості військовослужбовця у Збройних Силах України.
- •41 Аналіз оціночних суджень як метод дослідження психологічних особливостей особистості військовослужбовця у Збройних Силах України.
- •42 Робота з документами як метод дослідження психологічних особливостей особистості військовослужбовця у Збройних Силах України.
- •43 Військовий колектив – поняття та визначення.
- •45 Колективний настрій підрозділу.
- •46 Громадська думка військового колективу.
- •47 Традиції військового колективу.
- •48 Взаємовідносини у військовому колективі.
- •49 Система методів вивчення соціально-психологічних явищ у військовому колективі.
- •50 Педагогічні вимоги до командира підрозділу згідно статуту Збройних Сил України.
- •51 Напрямки діяльності командира підрозділу на виконання педагогічних вимог згідно статуту Збройних Сил України.
- •52 Педагогічні завдання камандира підрозділу.
- •53 Педагогічна майстерність офіцера – визначення та структура.
- •54 Гуманістична спрямованість як складова педагогічної майстерності офіцера
- •55 Педагогічна техніка офіцера
- •56 Професійна компетентність офіцера як складова педагогічної майстерності офіцера.
- •57 Педагогічні здібності офіцера.
- •55 Педагогічна техніка офіцера.
- •58 Зміст військово-дидактичного процесу.
- •58, 59 Дидактика
- •65 Основні завдання мпз застосування підрозділу.
- •66 Мета мпз застосування підрозділу см 64
- •67 Основні завдання інформаційно-пропагандиського забезпечення в контексті мпз застосування підрозділу
- •68 Психологічне забезпечення в контексті мпз застосування підрозділу.
- •69 Воєнно-соціальна робота в контексті мпз застосування підрозділу.
- •70 Культурно-виховна робота в контексті мпз застосування підрозділу.
- •71 Протидія інформаційно-психологічному впливу противника в контексті мпз.
- •74 Основні завдання виховної роботи під час підготовки та ведення бою
- •75 Мпз бойового чергування (основні завдання).
- •76 Основні етапи планування і проведення заходів мпз виконання завдань бойового чергування
- •77 Мпз навчально-бойової діяльності підрозділу – поняття та основні види
- •79.Мпз технічної підготовки.
- •82 Організація гуманітарної підготовки у підрозділі.
- •83 Обов’язки керівника групи гуманітарної підготовки.
- •84 Основні напрямки мпз військової дисципліни.
- •85 Елементи системи роботи щодо зміцнення військової дисципліни
- •86 Психолого-педагогічні умови зміцнення військової дисципліни.
- •86.Психолого-педагогічні умови зміцнення військової дисципліни.
- •87 Основні завдання мпз служби військ
- •88 Основні напрямки організації мпз служби військ.
- •89.Основні заходи мпз підготовки та несення вартової служби.
- •89 Основні заходи мпз підготовки та несення вартової служби
- •90 Обов’язки начальника варти щодо мпз вартової служби.
26 Психічні стани військовослужбовця.
Психічні стани - психологічна характеристика особистості, що відбиває її порівняно тривалі душевні переживання (підйом, натхнення, бадьорість, впевненість, рішучість, невпевненість, туга тощо).
Психічний стан як психічне явище характеризується цілісністю, є конкретною реакцією особистості на зовнішні та внутрішні стимули, служить проміжною ланкою між її психічними процесами та психічними властивостями, безпосередньо пов’язаний з ними й на певному відрізку часу відображає ставлення до власних психічних явищ, характеризує своєрідність психічної діяльності, має певні часові межі.
Можна виділити такі основні психічні стани:
- особистісні та ситуативні;
- глибокі та поверхневі;
- позитивні та негативні;
- тривалі та короткі;
- усвідомлені або неусвідомлені.
Ознаки психічних станів:
цілісність;
єдність переживання і поведінки;
стійкість протягом певного часу;
ситуативність;
зв’язок з особистісними якостями та психічними процесами.
Динаміка психічного стану складається з таких етапів: становлення; виникнення; перебіг; кульмінація; спад; зникнення.
Цілеспрямованій роботі командира щодо управління психічними станами особового складу допомагає їх знання як основних виявів психічних процесів:
стани емоційні – настрої, афекти, тривога, ейфорія тощо;
стани вольові - рішучість, розгубленість, зібраність, наполегливість тощо;
стани пізнавальні – зосередженість, сумнів, задумливість, коливання.
Напрями роботи командира щодо формування позитивних психічних станів:
створення здорового морально-психологічного стану в підрозділі;
високоякісна організація бойової підготовки в підрозділі;
допомогти воїнам знайти “особистісний смисл” у військовій службі;
оптимізація процесу спілкування між військовослужбовцями та його гуманізація;
особистий приклад командира, його психічний стан.
Паніка – певний емоційний стан емоційне потрясіння, збентеження, жах тощо, які виникають у маси воїнів або окремого воїна, різновид поведінки натовпу внаслідок дефіциту або надлишку інформації.
Умови виникнення паніки:
наявність стимулу, якій шокує;
дефіцит інформації про подію особливо інформації достовірної і, водночас надлишок інформації неперевіреною, з неофіційних джерел.
Люди, які були охоплені панікою, виявляли такі особливості поведінки:
неадекватну оцінку ситуації перебільшення небезпеки, прагнення врятуватися втечею;
посилену метушливість, хаотизм поведінки, або, навпаки, її загальмованість;
погіршення дисципліни, працездатності;
пошук заспокійливих засобів наприклад, алкоголю;
прагнення одержати інформацію.
Як запобігти й покласти край паніці, якщо вона розпочалася?
По-перше, слід добре знати сутність, причини виникнення та посилення паніки. Ці причини можна об’єднати у три групи:
фізіологічні - втома, депресія, безсоння, психічне потрясіння, гнітюче очікування;
психологічні - раптовість, здивування, усвідомлення безсилля перед небезпекою, незадовільне володіння зброєю, неспроможність вміло діяти на полі бою;
соціально-психологічні – відсутність згуртованості підрозділу, втрата довіри до командирів, дефіцит надлишок інформації, бездіяльність, відсутність організованості і порядку, втрата управління в бою, негативні тенденції у морально-психологічному кліматі військового колективу.
Ці причини також спричиняють зменшення можливостей раціонально та правильно оцінити бойову ситуацію.
По-друге, ще в мирний час необхідно провадити цілеспрямовану психологічну підготовку особового складу підрозділу до подолання труднощів сучасної війни та ефективної дії на полі бою. Характер труднощів, що долає воїн в умовах сучасного бою, зміст конкретної військової спеціальності та коло службових обов’язків у бою повинні визначити зміст психологічної підготовки.
Психологічна підготовка – це цілеспрямована наукова підготовка психіки військовослужбовців до стійкої практичної діяльності у складі підрозділу на полі бою в умовах сучасної війни. Психологічна підготовка особового складу має формувати психічну стійкість і психологічну готовність.
По-третє, один із головних попереджувальних прийомів – це організація ефективного управління підрозділом в бою з одночасним формуванням у особового складу довіри до командирів. Не менш важливі для запобігання паніці такі фактори: знання військовослужбовцями своїх функціональних обов’язків, обставин, причин бойової ситуації, можливість отримання достовірної інформації про них, знання супротивника, його дій і тактики; вміння управляти своєю поведінкою в екстремальних ситуаціях тощо.
По – четверте, коли паніка виникла, покласти їй край може лише рішуче й інтенсивна дія командирів яка виведе воїнів із ситуації шоку чи потрясіння. При цьому слід мати на увазі, що панічна маса за психічним станом і діями воїнів не однорідна. Досліджуючи різні випадки, які мали місце в мирних і воєнних умовах, психологи дійшли висновку, що в натовпі, охопленого панікою, є три різнорідні групи людей.
До першої, найменшої, належать ті, які перебувають у стані вкрай тяжкого афекту. Для них характерна втрата орієнтації, не свідоме прагнення до втечі.
Другу групу складають воїни, які не втратили здатності орієнтуватися, але ситуацію сприймають поверхово. У разі рішучих та наполегливих дій командування вони здатні підкорятися наказу й виконувати цілеспрямовані дії.
Третя група - це ті, самовладання яких не похитнулось і які здатні діяти цілеспрямовано і свідомо.
Загальні заходи щодо попередження та припинення паніки в бою такі :
усунення впливу причин паніки;
ізоляція джерела паніки;
недопущення передумов виникнення паніки.
По п’яте, в підрозділах, де воїни пережили паніку, необхідно вести цілеспрямовану роботу з ліквідації її наслідків. Вона має розпочинатися відразу ж після інциденту, оскільки паніка є своєрідною кризою в психології військового колективу, що залишає нездоровий слід, ослабляє психологічну стійкість підрозділу в наступних бойових діях. У зв’язку з цим, такий підрозділ доцільно використовувати лише після відповідної “оздоровчої роботи”, яку проводять за такими напрямами:
- виявлення осіб, які проявили психологічну нестійкість, і усунення їх з підрозділу;
- проведення часткової або повної перестановки особового складу, переформування підрозділу;
- уведення в підрозділ нового поповнення;
- допомога особовому складу щодо усвідомлення випадку паніки;
- цілеспрямована виховна робота з оздоровленням психологічної атмосфери у підрозділі;
змістовна бойова підготовка тощо.